15 листопада в історії

1315 - у битві біля кряжу Моргартен швейцарське ополчення «лісових кантонів» Швіц, Урі та Унтервальден завдало поразки військам Леопольда Габсбурга, герцога Австрії.
Габсбурги були змушені визнати автономію Швейцарського Союзу

1415 - відбувся поділ руської церкви на Київську та Московську єпархії.
Православні єпископи, які зібралися в Новогрудці, з ініціативи князя литовського Вітовта обрали митрополитом київським Григорія (Цамблака)

1492 - Христофор Колумб у своєму щоденнику вперше описав тютюн, який вживають індіанці

1533 - іспанські конкістадори на чолі з Франсіско Пісарро прибули у столицю імперії інків - місто Куско - і захопили його

1777 - ІІ Континентальний конгрес (США) після 16 місяців обговорення ухвалив Статті Конфедерації - перший конституційний документ США

1815 - перший російський пароплав «Єлизавета» здійснив свій перший рейс - із Петербурга в Кронштадт і назад.
Корабель дерев'яної конструкції, оснащений паровою машиною потужністю чотири кінські сили і бортовими гребними колесами був побудований англійським механіком Чарльзом Бердом. Увесь шлях пароплав подолав за вісім із половиною годин

1843 - Державна рада Росії закріпила права караїмів

1864 - у ході громадянської війни у США американський генерал Армії Півночі Вільям Шерман спалив Атланту.
Почався Марш Шермана до моря

1889 - у Бразилії внаслідок військового перевороту скинутий імператор Педро II.
Країна проголошена республікою, першим президентом став маршал Мануель Деодору да Фонсека

1904 - американець Кінг Кемп Жиллетт запатентував бритву зі змінними лезами

Так виглядав станок Gilette 1904 р.

1917 - Рада народних комісарів ухвалила «Декларацію прав народів Росії», проголошену II з'їздом рад у червні. У ній стверджувалося рівність і суверенність народів Росії та їх право на вільне самовизначення аж до відділення

1917 - у Севастополі матроси-більшовики без жодних розстріляли вищий офіцерський склад Чорноморського флоту

1919 - диктатор Західної України Євген Петрушевич через конфлікт із лідером УНР Симоном Петлюрою покинув Кам'янець-Подільський - осідок українського уряду - і виїхав через Румунію до Відня.
Цього ж дня відбулося останнє засідання Директорії УНР. За спільним рішенням Директорії та уряду УНР члени Директорії Федір Швець і Андрій Макаренко виїхали з дипломатичними дорученнями за кордон, передавши всю повноту влади Петлюрі

1920 - Данціг (сучасний польський Гданськ) оголошений вільним містом

1920 - у Женеві почалося перше засідання асамблеї Ліги Націй, створеної роком раніше

1922 - постанова ВЦВК про включення Далекосхідної республіки до складу РРФСР

Герб ДВР.

1930 - у газетах «Правда» та «Известия» Максим Горький виступив зі знаменитою статтею «Якщо ворог не здається - його знищують».
Стаття з'явилася під час сфальсифікованого процесу над Промпартією. Підсудних - вісьмох визначних учених-професорів, фахівців у галузі народно-господарського планування й організації виробництва на чолі з директором Теплотехнічного інституту Леонідом Рамзіним - звинувачували у створенні нелегальної антирадянської Ради інженерних організацій (Промислової партії), яка координувала шкідництво у масштабах усієї країни. Центр партії нібито був у Парижі і складався з російських капіталістів.
Підсудні зізналися за всіма пунктами обвинувачення, включно зі зв'язками з французьким прем'єром Пуанкаре, і були засуджені до розстрілу, який рішенням ЦВК СРСР був замінений тривалим ув'язненням

1933 - пуск першої доменної печі Запорізького металургійного заводу

1934 - в СРСР проведена перша телепередача зі звуковим супроводом - актор МХАТу Іван Москвін прочитав оповідання Чехова «Зловмисник»

1935 - проголошено створення Філіппінської федерації на чолі з президентом Мануелем Квесоном

1938 - у Барселоні відбувся прощальний парад інтербригад, які боролися разом із республіканцями проти військ Франко

Останній парад комуністичних та антифашистських інтербригад, що воювали в Іспанії проти націоналістів Франко.

1945 - в Аугсбурзі (Австрія) група українських вчених на еміграції заснували Українську Вільну академію наук. Першим президентом УВАН обраний Дмитро Дорошенко

1946 - у навчальний процес впроваджено новий, наближений до російського, український правопис. Він був схвалений 8 травня 1945 р. постановою Ради Міністрів УРСР

1954 - народився Олександр Кваснєвський, президент Польщі у 1995-2005 рр.

1960 - вийшов у море перший підводний човен «Джордж Вашингтон» із ядерними балістичними ракетами на борту

1967 - журналіст В'ячеслав Чорновіл за антирадянську діяльність засуджений до трьох років ув'язнення у таборах суворого режиму

1971 - фірма Intel випустила свій перший мікропроцесор - модель 4004

1975 - у Рамбуйє (Франція) відбулася перша зустріч лідерів Франції, Великої Британії, США, Італії, ФРН та Японії, яка поклала початок регулярним нарадам «великої сімки» (з 1976 р. до них приєдналася Канада).
Із 1997-го «сімка», до якої приєдналася Росія, стала «великою вісімкою»

1975 - в Іспанії баскська, каталонська і галісійська мова визнані як національні

1982 - похорон Леоніда Брежнєва на Червоній площі у Москві

1983 - проголосила свою незалежність Турецька Республіка Північного Кіпру. Її визнала лише Туреччина  

Прапор Турецької Республіки Північного Кіпру.

1988 - в Алжирі на сесії Палестинської національної ради (вищого нарадчого органу Організації визволення Палестини) проголошена незалежна держава Палестина зі столицею в Єрусалимі

1988 - перший і останній політ радянського космічного корабля багаторазового використання «Буран», виведеного на орбіту спеціальною ракетою-носієм «Енергія».
Човник завдовжки 36,4 м і з розмахом крила 23,9 м дозволяв мати у кабіні до чотирьох членів екіпажу і шістьох пасажирів, але цей політ мав випробувальний характер і виконувався без екіпажу.
По його завершенні - через 206 хв. після старту - «Буран» першим із космічних апаратів такого класу здійснив посадку в автоматичному режимі.
Через брак фінансування й технічні недоліки програму космічних «шатлів» в СРСР було згорнуто

1988 - в СРСР створено Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю (ГУБОЗ)

1991 - президент РРФСР Борис Єльцин підписав пакет із десяти указів та урядових постанов про перехід Росії до ринкової економіки. Сформований новий уряд президент очолив особисто. У «кабінет реформ» увійшли Бурбуліс, Гайдар, Шохін, Козирєв, Полторанін, Чубайс, Хлистун, Памфілова, Булгак і Шойгу

1995 - останній день перереєстрації акцій АТ «МММ».
Штурм єдиного на всю Росію офісу Мавроді на Ленінському проспекті в Москві нагадував за розмахом взяття Бастилії
Реклама "МММ" 1990-х років із Льонею Голубковим - найпоширеніша в той період на всіх пострадянських теренах (усі ролики):

1995 - президент США Білл Клінтон у Білому домі вступив у сексуальні відносини зі стажисткою Монікою Левінськи.
Надалі цей факт стане підставою для процесу щодо імпічменту

Та сама сукня Моніки зі слідами діяльності Білла.

2004 - на Першому національному телеканалі відбулися перші відкриті дебати кандидатів на пост президента України - Віктора Ющенка та Віктора Януковича

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.