14 листопада в історії

1263 - застудившись під час повернення із дипломатичного візиту в Орду, помер Олександр Невський, князь Новгородський, Київський і Владимирський

1533 - іспанські конкістадори на чолі з Франсіско Пісарро прибули до Кахамарки, імперія Інка

1650 - народився Вільгельм III Оранський, штатгальтер (правитель) Нідерландів у 1674-1702 рр., король Англії з 1689 р.
Був закликаний на англійський престол у період «Славної революції» і до 1694 р. правив разом із дружиною Марією II Стюарт.
При Вільгельмі ухвалено Білль про права, Англія стала конституційною монархією

1765 - народився Роберт Фултон, американський винахідник першого у світі колісного пароплава «Клермонт» (1807), що знайшов практичне застосування

1770 - шотландський дослідник Джеймс Брюс виявив витік Блакитного Нілу на північному заході Ефіопії - початок річки Ніл, найдовшої у світі

1840 - народився Клод Моне, французький живописець, один з основоположників імпресіонізму

1860 - Пекінський трактат між Росією і Китаєм: до Росії приєднано Уссурійській край

1870 - підписано статут російського Товариства пересувних художніх виставок

1877 - народився Дмитро Антонович, український громадсько-політичний і державний діяч, один із засновників Революційної української партії, був також членом УСДРП.
Міністр морських справ Центральної Ради, міністр мистецтва часів Директорії; у 1918 р. - головний консул Української держави у Швеції, у 1919 р. - голова дипломатичної місії УНР у Римі.
Один із засновників, а тривалий час - ректор Українського вільного університету у Відні й Празі; історик мистецтва

1885 - Сербія оголосила війну Болгарії (причина - незгода з об'єднанням Болгарії).
Війна тривала два тижні; загинуло близько двох тисяч осіб - майже порівну з кожного боку

1889 - одна з піонерок жіночої журналістики американка Неллі Блай (Елізабет Кохран) почала спробу об'їхати навколо світу швидше ніж за 80 днів.
Мандрівка буде успішною - представниця газети «Нью-Йорк ворлд» повернеться через 72 дні, подолавши 24 900 миль (через Англію, Францію, Бріндізі, Суец, Цейлон, Гонконг і Японію)

1889 - народився Джавахарлал Неру, один із лідерів лівого крила індійського національно-визвольного руху, перший прем'єр-міністр Індії після здобуття країною незалежності

 

1896 - обмеження швидкості для автомашин у Британії піднято з 4 до 14 миль/год

1908 - Альберт Ейнштейн представив квантову теорію світла

1904 - народився Кузьма Дерев'янко, українець, радянський генерал-лейтенант, який 2 вересня 1945 р. від імені радянського Верховного Головнокомандування приймав капітуляцію Японії.
У 2007 р. президент Віктор Ющенко підписав указ про надання Дерев'янку посмертно звання Герой України

1907 - народилася Астрід Ліндгрен, шведська дитяча письменниця, видатна казкарка

 

1910 - у Норфолку (США) перший аероплан злетів із палуби крейсера

1912 - народився Андрій Малишко, український радянський поет, автор текстів відомих пісень («Пісня про рушник», «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Вчителька»)

1918 - намагаючись зберегти владу, гетьман Павло Скоропадський проголосив федерацію Української держави з майбутньою небільшовицькою Росією, що стало приводом до антигетьманського повстання. Голова гетьманського уряду Федір Лизогуб через такий крок Скоропадського склав повноваження.
Уранці цього дня на засіданні Українського національного союзу для керівництва повстанням проти гетьмана проголошено Директорію - тимчасовий революційній орган, після перемоги - верховний державний орган УНР.
Директорія сформована у складі п'яти членів - представників різних політичних напрямів: від українських есдеків були Винниченко (голова), Петлюра та Макаренко; від українських есерів - Швець; від соціалістів-самостійніків - Андрієвський

1918 - з ініціативи провідних українських вчених декретом гетьмана Павла Скоропадського засновано Українську Академію наук та визначено її офіційний статус.
Першими дійсними членами УАН затверджені: по відділу історично-філологічних наук - Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький; по відділу фізично-математичних наук - В. Вернадський, С. Тимошенко, М. Кащенко , П. Тутковський; по відділу соціальних наук - М. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький

 

1918 - відкриття Тимчасових національних зборів Чехословаччини.
Томаш Масарик обраний президентом Чехословаччини (заочно, перебуваючи в США)

1918 - народився Павло Морозов, російський піонер, оголошений офіційною пропагандою героєм - за те, що видав свого батька, який співпрацював із куркулями, котрі приховували свій врожай від більшовиків

1920 - уряд Української народної республіки у зв'язку зі складним становищем на фронті змушений залишити Кам'янець-Подільський.
Червона армія зайняла Севастополь

1920 - у підмосковному селі Кашино засвітилася електрична лампочка - перша в російських селах. На відкриття дрібної електростанції прибув Володимир Ленін

Лампочка Ілліча в руках російських селян

1922 - початок мовлення британського радіо Бі-Бі-Сі (з радіостанції «2LO», хоча ліцензія була отримана тільки 18 січня 1923 р.)

1922 - сейм Латвійської Республіки обрав громадського діяча Яніса Чаксте першим президентом Латвії

1922 - уряд прорадянської Далекосхідної республіки звернувся до ВЦВК Росії з проханням включити республіку до складу РРФСР.
Прохання буде задоволене вже наступного дня

1928 - народився Віталій Масол, голова Ради міністрів УРСР у 1987-1990 рр. (скинутий студентським голодуванням), прем'єр-міністр України у 1994-1995 рр.

1939 - Верховна Рада УРСР на позачерговій 3-й сесії одностайно затвердила закон про возз'єднання Західної України з УРСР. Перед цим відповідний закон ухвалила V позачергова сесія Верховної Ради СРСР.
Відтак у складі УРСР з'явилося шість нових областей - Волинська, Дрогобицька (у 1959 р. об'єдналася зі Львівською), Львівська, Рівненська, Станіславська (тепер Івано-Франківська) та Тернопільська

Радянський плакат 1939 р. на тему "визволення" Західної України

1939 - на вулицях Москви відбувся великий автопробіг, присвячений випуску мільйонного радянського автомобіля

1940 - закінчилися невдачею радянсько-німецькі переговори про приєднання СРСР до альянсу фашистських держав. Глава МЗС СРСР Молотов повернувся з Берліна до Москви

1940 - внаслідок нальоту 500 німецьких бомбардувальників на місто Ковентрі в Центральній Англії загинули 568 осіб, зруйновано центральну частину міста й собор, завдано значної шкоди промисловим підприємствам.
Англійці до того часу розшифрували німецькі коди, і прем'єр Черчілль стояв перед дилемою: рятувати місто та його мешканців чи принести їх у жертву, але не дати зрозуміти Гітлерові, що союзники розкрили стратегічну таємницю Німеччини

1944 - генерала Андрія Власова, який перейшов на бік гітлерівців, у Празі обрали головою Комітету визволення народів Росії. Він проголосив маніфест комітету із закликом до боротьби зі Сталіним і комунізмом
(див. відео проголошення маніфесту)

1952 - в англійській газеті «Нью мюзикл експрес» публікується перший хіт-парад - список найбільш продаваних синглів (платівки із записом шлягерів)

1970 - вступ СРСР до Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)

1982 - у Польщі звільнено з ув'язнення лідера «Солідарності» Леха Валенсу

1983 - британський міністр оборони Хезлтайн оголосив про прибуття на військову базу в Грінем-Коммоні перших крилатих ракет.
Фактичне розгортання в Західній Європі американських ядерних ракет середньої дальності

1985 - полковник зовнішньої розвідки КДБ Олег Гордієвський - найбільш високопоставлений співробітник радянських органів, котрий співпрацював із британською розвідкою, - заочно засуджений в СРСР до смертної кари з конфіскацією майна

1989 - Декларація Верховної Ради СРСР про репресовані народи

1991 - указом президiї Верховної Ради України ухвалений текст Вiйськової присяги та тимчасове положення про порядок її прийняття

1991 - принц Нородом Сіанук повернувся в Камбоджу після 13-річного вигнання як голова тимчасового уряду країни

1992 - у Росії письменник Едуард Лимонов разом із Сергієм Жариковим заснував Національно-радикальну партію

1999 - Леонід Кучма повторно переміг на президентських виборах, набравши в другому турі 56,25% голосів (у Петра Симоненка - 37,80%)

Плакат роботи Ігоря Подольчака - один із пропагандистських засобів, який довів перевагу "демократа" Кучми над Симоненком із його червоною загрозою.

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.