4 грудня в історії

771 - після смерті брата Карломана 27-річний Карл Великий став одноосібнім правителем Франкського королівства

1642 - помер Арман Жан дю Плессі, герцог де Рішельє, французький кардинал, герцог, головний міністр короля Людовіка XIII.
Він визначав усю зовнішню і внутрішню політику Франції й мав особисту гвардію

1563 - у місті Тренто (Італія) завершився ХІХ Вселенський Тридентський собор Католицької церкви, який із перервами засідав упродовж 18 років.
У грудні 1545-го його скликав Папа Павло ІІІ, аби знайти відповіді на виклики Реформації.
Загалом було ухвалено 16 догматичних постанов

1638 - після поразки козацького повстання під проводом Якова Остряніна й Дмитра Гуні козацька рада ухвалила в урочищі Маслів Став "Ординації Війська Запорозького реєстрового"

1674 - французький єзуїт Жак Маркетт заснував у південно-західній частині озера Мічиган місіонерський пост, що згодом став містом Чикаго

1735 - дім на Даунінг-стріт, 10 у Лондоні став офіційною резиденцією британського прем'єр-міністра

1808 - Наполеон скасував інквізицію в Іспанії

1875 - народився Райнер Марія Рільке, австрійський поет-екзистенціаліст

1892 - народився Франсіско Франко, іспанський військовий та державний діяч, генералісимус, правитель Іспанії у 1939-1975 рр., диктатор (каудильйо)

Диктатор Франко, живописний портрет

1918 - президент США Вудро Вільсон відплив до Європи для участі у Версальській мирній конференції. Це був перший випадок, коли найвища посадова особа Сполучених Штатів виїхала за межі Америки

1925 - у Харкові вийшов друком перший номер газети "Комсомолець України" (з 1943 р. - "Молодь України")

1938 - у Хусті відбувся І з'їзд "Карпатської Січі" - воєнізованої організації, створеної на Закарпатті членами ОУН

Рядовий "Карпатської Січі"

1939 - президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину.
Натомість у складі УРСР були створені Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Волинська та Рівненська області

1948 - Державний комітет Ради Міністрів СРСР з упровадження передової техніки в народне господарство зареєстрував винахід Ісаком Бруком та Баширом Рамєєвим цифрової електронної обчислювальної машини.
День народження радянської інформатики

Наступне дітище Рамєєва - мала лампова програмно-керована обчислювальна машина "Урал-1", що виконувала 100 операцій за секунду (випускалася з 1957 р.)

1958 - американці Боб Тімм і Джон Кук злетіли з аеродрому Лас-Вегаса на літаку "Сессна-172" й перебували в повітрі 64 дні (рекорд), дозаправляючись на льоту.
Приземлилися вони лише 7 лютого 1959 р.

1963 - у Чернігові запустили першу чергу камвольно-суконного комбінату, тоді - найбільшого в СРСР

1977 - президент ЦАР Жан-Бедель Бокасса коронував себе як імператора Центральноафриканської імперії Бокассу І

Поштова марка ЦАР з імператором-людожером

1979 - відкрита станція Київського метрополітену "Піонерська" (нині "Лісова")

1980 - через два місяці після смерті ударника Джона Бонема інші члени знаменитої рок-групи "Led Zeppelin" оголосили про припинення її існування

1987 - Рада міністрів СРСР ухвалила постанову "Про обмеження прописки кримських татар у ряді населених пунктів Кримської області та Краснодарського краю"

1989 - Генеральна асамблея ООН схвалила Міжнародну конвенцію про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців

1989 - у Москві керівники Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі та СРСР засудили введення їхніх військ до Чехословаччини в серпні 1968 р.

1992 - IV Всеукраїнський з'їзд Народного руху України перетворив НРУ на політичну партію, а головою обрав В'ячеслава Чорновола

Доти НРУ був громадською організацією із трьома співголовами - Іваном Драчем, В'ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.
Фото Укрінформ

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.