26 грудня в історії

1776 - війська Джорджа Вашингтона завдали англійцям поразки під Трентоном.
Ця битва стала переломною в боротьбі північноамериканських колоній за незалежність

1791 - народився Чарльз Беббідж, британський математик, винахідник першої обчислювальної машини

1805 - у Пресбурзі (нині Братислава) Франція й Австрія підписали мирний договір, що завершив війну третьої антифранцузької коаліції

1812 - залишки армії Наполеона (близько 30 тисяч вояків) перетнули Німан і залишили межі Росії. Імператор Франції втратив у Росії близько 550 тисяч осіб, усю кінноту й артилерію

1825 - повстання декабристів на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі.
Спроба державного перевороту була підготовлена групою дворян-однодумців (за підтримки військових частин) і мала на меті недопущення вступу на трон Миколи I, лібералізацію суспільно-політичного ладу в країні. План передбачав підняти збройне повстання у військах, повалити самодержавство та всенародно прийняти новий державний закон - революційну конституцію, зрівнявши всіх громадян перед законом та впровадивши громадянські свободи.
Декабристи вирішили скористатися складною юридичної ситуацією навколо прав на престол після смерті Олександра I. Декабристи вирішили перешкодити військам і сенату принести присягу новому царю, увійти до сенату і зажадати опублікувати всенародний маніфест про скасування кріпацтва і 25-річного терміну солдатської служби, дарування свободи слова і зборів. Повсталі війська повинні були зайняти Зимовий палац і Петропавловську фортецю, а царську сім'ю - заарештувати. Для керівництва повстанням був обраний диктатор - князь Сергій Трубецькой.
До 11-ї години ранку 26 грудня 30 офіцерів-декабристів вивели на Сенатську площу близько 3020 чоловік - солдатів Московського і Гренадерського полків та матросів гвардійського Морського екіпажу. Однак за кілька днів до цього Миколу попередили про злочинні наміри таємних товариств. Це зробили начальник Головного штабу Дибич і декабрист Ростовцев (останній визнав повстання проти царя несумісним із дворянською честю). Сенатори вже о 7-й годині ранку принесли присягу Миколі і проголосили його імператором. Диктатор Трубецькой не з'явився. Повсталі полки продовжували стояти на Сенатській площі.
Генерал-губернатор Милорадович, з'явившись верхи перед солдатами, що вишикувались у каре, казав, що сам би бажав, аби Костянтин був імператором, але той відмовився, і Милорадович був свідком цього зречення. Офіцер Оболенський переконував Милорадовича від'їхати, але, бачачи, що він не звертає на це увагу, штрикнув генерала багнетом у бік. Каховський вистрілив у Милорадовича з пістолета (поранений помер наступного дня).
Солдатів безуспішно намагалися упокорити полковник Стюрлер, великий князь Михайло Павлович, митрополит Новгородський і Петербурзький Серафим. Було двічі відбито атаку кінногвардійців під проводом Олексія Орлова.
Повстанців оточили війська, що вже присягнули новому імператорові; їх очолив сам Микола I. Гвардійська артилерія спершу зробила залп холостими зарядами, а коли це не справило ефекту, вдарила по бунтівниках картеччю. Лави заколотників розсипалися. Наступні постріли зачепили також юрби цікавих.
У результаті заколоту загинули 1 271 осіб, у тому числі 9 жінок і 19 дітей; арештовано офіцерів - учасників повстання та понад 700 бунтівних солдатів і матросів.
Невдовзі провідників Північного товариства декабристів Пестеля, Рилєєва і Каховського стратили через повішення

"Повстання декабристів". Картина Карла Кольмана

1891 - народився Генрі Міллер, американський письменник і художник

1893 - народився Мао Цзедун, китайський політичний і державний діяч, революціонер, голова КНР (1954-1959), голова ЦК Компартії Китаю (1942-1976), головний теоретик маоїзму

Мао з дружиною Цзян Цин

1898 - народився Євген Плужник, український письменник, поет, драматург, перекладач

1898 - Марія і П'єр Кюрі вперше одержали радій. Повідомлення про це вони зроблять за кілька днів

1919 - Раднарком прийняв декрет про ліквідацію неписьменності в Росії

1925 - засновано Комуністичну партію Індії

1925 - Туреччина перейшла на григоріанський календар

1926 - після смерті імператора Японії Йосіхіто на трон зійшов його 25-річний син Хірохіто, який доти був принцом-регентом при недоумкуватому батькові.
Хірохіто правив більше 62 років

1939 - землетрус у горах Внутрішній Тавр (Туреччина). Загинуло 30-40 тисяч осіб

1948 - льотчик-випробувач Олег Соколовський на експериментальному реактивному винищувачі Ла-176 вперше в СРСР досяг швидкості звуку

1956 - СРСР звільнив японських військовополонених

1957 - першим секретарем ЦК КПУ став Микола Підгорний (керуватиме до 1963 р.)

1959 - радянська антарктична експедиція прибула на Південний географічний полюс

1974 - запущена радянська космічна станція "Салют-4"

1980 - "Аерофлот" прийняв у використання літаки Іл-86

1982 - у традиційній номінації журналу "Тайм" "людиною року" названо комп'ютер

Обкладинка з "машиною року" замість "людини року"

1989 - у Румунії Фронт національного порятунку сформував тимчасовий уряд.
Уряд повідомив про зміни в конституції, що впровадили в країні вільну економіку, гарантували права національних меншин і дозволили вільне працевлаштування. Також антикомуністична влада пообіцяла проведення вільних виборів

1990 - у Словенії оголошено результати референдуму, що відбувся 23 грудня.
На питання "Чи бути Словенії суверенною і незалежною державою?" ствердно відповіли близько 95% громадян, що взяли участь у референдумі

1991 - Рада республік Верховної Ради СРСР провела своє останнє засідання, яке констатувало факт припинення існування Радянського Союзу.
СРСР офіційно припинив своє існування відповідно до угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, підписаної 8 грудня лідерами Росії, України й Білорусі

1991 - у Києві почався перший з'їзд суддів України

1991 - парламент Азербайджану замінив в азербайджанській мові кирилицю латинським шрифтом

2000 - президент РФ Володимир Путін підписав конституційні закони про герб, прапор і гімн Росії. Новим російським гімном став старий радянський гімн на музику Александрова

2004 - найбільш смертоносний землетрус у сучасній історії стався в Індійському океані, на північ від острова Сімеулуе.
Цунамі, що виникло в результаті 9-бального землетрусу, забрало в Південній та Південно-Східній Азії майже 300 тисяч життів. Найбільше постраждали Шрі-Ланка, Індія, Індонезія, Таїланд, Малайзія і Мальдіви

2004 - в Україні відбулося переголосування другого туру виборів президента.
Перемогу здобув Віктор Ющенко - 51,99% голосів; Віктор Янукович отримав 44,20%

Результати голосування в "третьому турі" по областях

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.