23 грудня в історії

1583 - в урочистих умовах Папа Римський Климент VIII формально прийняв Українську православну церкву під свою зверхність.
Ця звістка викликала в Україні численні протести й обурення - для широких мас ідея об'єднання всього християнства відступала перед загрозою латинізації й полонізації України

1588 - за наказом короля Генріха III убитий Генріх (Анрі) де Гіз, французький герцог, один з організаторів Варфоломіївської ночі, глава Католицької ліги, що претендував на королівський престол

1873 - у Львові засновано Літературне товариство імені Тараса Шевченка

1876 - султанським указом проголошена конституція Туреччини

1805 - народився Джозеф Сміт, американський релігійний діяч, "пророк", засновник і перший президент секти мормонів - Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів

1904 - у Вільнюсі вийшла перша легальна газета литовською мовою "Вільняус жініос" ("Вільнюські вісті")

1913 - президент Вудро Вільсон підписав закон про Федеральний резерв, створивши з кількох великих банків Федеральну резервну систему США (виконує функцію Центрального банку держави)

1925 - народився П'єр Береговуа (Береговий), французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції у 1992-1993 рр. при президенті Франсуа Міттерані.

За походженням - українець (син емігрантів-меншовиків із Харківщини).
Після поразки соціалістів на виборах Береговуа, замішаний у фінансовому скандалі, подав у відставку і невдовзі застрелився. Береговуа - єдиний самогубець серед французьких прем'єр-міністрів

1947 - у Bell Laboratories американські вчені Джон Бардін, Уолтер Бреттейн та Вільям Шоклі продемонстрували свій винахід - транзистор. Цей день відкрив еру цифрових технологій. У 1956 р. ввинахідники отримали Нобелівську премію

Винахідники транзистора

1948 - страчений через повішення Хідекі Тодзі, японський політик і воєначальник, генерал, міністр оборони з 1940 р., прем'єр-міністр Японії в 1941-1944 рр.
Був переконаним прихильником союзу з нацистською Німеччиною і фашистською Італією. Після поразки Японії у Другій світовій війні визнаний воєнним злочинцем

1951 - Петро Федун (псевдо - Полтава) покінчив із собою, коли його з двома побратимами в лісовій криївці оточили радянські війська ВВ і МГБ.
Полтава був керівником головного осередку пропаганди й інформації при проводі ОУН (із 1946 р.), керівником бюро інформації УГВР, ідеологом УПА, із 1950 р. - заступником головного командира УПА та генсека УГВР. Автор праці "Хто такі бандерівці та за що вони борються" (1950)

Майор УПА Петро Полтава-Федун

1963 - Папа Римський Павло VI підвищив статус Української греко-католицької церкви з рівня Митрополії до рівня Верховного архієпископства

1968 - американські астронавти Борман, Лоуелл і Андерс стали першими людьми, які досягли від орбіти Місяця

1972 - через 73 дні після авіакатастрофи літака рейсу 571 Air Force в Андах було врятовано 16 потерпілих у тій аварії.
Насправді під час катастрофи літака, в якому летіли 45 членів регбійної команди з Монтевідео (Уругвай), загинули тільки дванадцятеро пасажирів. Інші 13 повмирали від холоду, голоду і лавини. Пошуки розбитого літака припинили через тиждень, і протягом усього цього часу ті, хто вижив у 40-градусний мороз на висоті близько 4 км, були змушені їсти тіла загиблих. Рішення так вчинити було ухвалене голосуванням, і кожен присягнувся, що у разі смерті не тільки дозволяє, а й вважає обов'язком тих, хто залишився, спожити його тіло для виживання.
Розуміючи, що самі вони не врятуються, спортсмени відправили експедицію з трьох найвитриваліших на пошуки людей. Один був змушений повернутися, а двоє інших, обморожені й знесилені Фернандо Паррадо і Роберто Канесса, через десять днів після початку вилазки наткнулися на чилійського пастуха, який допоміг сповістити військових.
На основі цих подій у 1993 р. режисер Френк Маршалл зняв фільм "Живі"

Ті, що вижили, серед уламків

1972 - Манагуа, столиця Нікарагуа, зруйнована землетрусом потужністю 6,5 бала, загинуло понад 10 тисяч людей

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.