2 грудня в історії

1409 - відкрився Лейпцизький університет - один із найстаріших у Європі

1547 - захворівши на дизентерію, на баткьівщині помер Ернан Кортес, визначний іспанський конкістадор, який завоював Мексику і знищив державність ацтеків

1804 - Папа Римський Пій VII на церемонії в соборі Нотр-Дам проголосив Наполеона Бонапарта імператором Наполеоном I

Давід. "Коронація Наполеона"

1805 - в Аустерліцькій битві, яка одержала назву "Битви трьох імператорів", 73-тисячна армія Наполеона завдала розгромної поразки об'єднаній російсько-австрійській армії (86 тисяч).
Союзники втратили трупами і пораненими 27 тисяч осіб, французи - близько 12 тисяч

Франсуа Жерер. "Наполеон у битві під Аустерліцем"

1814 - у божевільні помер Донатьєн Альфонс Франсуа де Сад, французький маркіз, письменник, який понад 27 років провів у в'язниці

1816 - у Лондоні луддити (борці з верстатами) влаштували масові акти знищення машин і верстатів на підприємствах

1848 - 53-річний австрійський цісар Фердинанд I у ході австрійської революції був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I.
Почалася ера Франца Йосифа, який цього дня став імператором Австрії і королем Богемії і правив понад 67 років

Франц Йосиф І, портрет 1855 р.

1851 - у річницю Аустерліцької битви президент Франції Луї Наполеон Бонапарт здійснив державний переворот, розпустивши Національні збори та заарештувавши найвизначніших опозиціонерів.
Себе президент проголосив імператором Франції Наполеоном ІІІ, заснувавши Другу імперію.
Незабаром він проведе плебісцит і буде наділений диктаторськими повноваженнями на 10 років

1864 - у Петербурзі відбулася прем'єра опери Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм"

1870 - Рим проголошений столицею Італійського королівства

1923 - народилася Марія Каллас (Калогеропулос), визначна грецька співачка (сопрано), солістка найбільших оперних театрів світу

1942 - група вчених з університету Чикаго на чолі з Енріко Фермі продемонструвала керовану ядерну реакцію на першому ядерному реакторі

1949 - Генеральна асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції іншими особами. Цей день щороку відзначається як Міжнародний день боротьби за скасування рабства

1954 - завершення "епохи маккартизму". У цей день Сенат США 67 голосами проти 22 засудив сенатора Джозефа Маккарті, який раніше очолював сенатську комісію з розслідування антиамериканської діяльності, за поведінку, що "суперечить традиціям Сенату".
Маккарті, який розгорнув гучну істеричну кампанію полювання на комуністів, які нібито проникли в усі держустанови США, був підданий загальному остракізму і пішов у відставку

Джозеф Маккарті - мисливець на комуністичних відьом


1969 - перший політ "Боїнга-747" - із Сіеттла в Нью-Йорк - із репортерами й фотографами на борту

1971 - утворилася Федерація Об'єднаних Арабських Еміратів (об'єднує сім князівств)

1982 - хірурги з університету Юти вперше імплантували постійне штучне серце (апарат Jarvik-7 конструкції Роберта Джарвіка) пенсіонерові Барні Кларку, який після цього прожив 112 днів

Роберт Джарвік зі штучним серцем своєї конструкції

1990 - коаліція християнських демократів на чолі з канцлером Гельмутом Колем виграла перші вільні загальнонімецькі вибори, починаючи з 1932 р.

1993 - у Медельїні вбитий лідер колумбійської наркомафії Пабло Ескобар - керівник легендарного медельїнського картелю, що володів до 80% кокаїнової індустрії США, один із найбагатших людей світу.
Напередодні наркобарон відзначив 44-річчя і не втримався - зателефонував дружині й дітям, яких не бачив більше року й дуже за ними скучив. Розмовляючи зі своїм сином Хуаном, Ескобар залишався на лінії 5 хвилин, і агенти АНБ запеленгували місце його перебування - квартал Лос Олібос. Будинок оточили, Ескобар спробував втекти через дах, але був убитий снайпером - кулею в голову.

Щасливі бійці спецпідрозділів фотографуються біля тіла мертвого Ескобара


Ескобар був членом-заступником у Конгресі Колумбії, а після вигнання з парламенту ініціював терористичну війну проти уряду, почавши з розстрілу міністра юстиції. Наприкінці 1980-х років бойовики картелю вбивали десятки людей щодня, а 27 листопада 1989 р. підірвали пасажирський літак, у якому мав летіти наступний президент країни (загинуло 107 осіб). У замаху на керівника колумбійської таємної поліції 6 грудня того ж року загинуло 62 людини й поранено близько ста.
Ескобар продовжував керувати наркобізнесом із так званої тюрми (насправді - кантрі-клубу), який сам собі збудував і міг залишати за бажанням. "Утік", коли надійшло розпорядження ув'язнити його по-справжньому, і надалі влаштовував теракти.
Після цього було створено організацію "Лос ПЕПЕС" - "Люди, які постраждали від Пабло Ескобара". Вона полювала на наркобарона та його родину й жорстоко розправлялася з усіма, хто був пов'язаний із ним хоч якось

1998 - колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка заарештували у Швейцарії за звинуваченням у відмиванні викрадених державних грошей

2001 - одне з найбільших банкрутств у світовій історії: крах найбільшої нафтової корпорації США "Енрон".
Розслідування "справи "Енрону" (топ-менеджери компанії й аудитори займалися приписками) потягло за собою серію корпоративних скандалів у США

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.