18 грудня в історії

218 до н.е. - Друга пунічна війна: у битві при Требії карфагенські війська на чолі з Ганнібалом розгромили римську армію під керівництвом консула Тиберія Симпронія Лонга

1787 - Нью-Джерсі став третім штатом США

1833 - у день іменин імператора Миколи I у Великому театрі в Москві відбулося перше публічне виконання музичного твору ротмістра кавалергардів Олексія Львова - гімну Російської імперії "Боже, Царя храни"

1865 - ухвалена 13-та поправка до конституції США, яка скасовувала рабство

1876 - у Росії відбулася перша політична демонстрація за участю робітників та інтелігенції. Демонстранти, які зібралися на площі перед Казанським собором у Санкт-Петербурзі, вперше підняли червоний прапор, що став революційним символом

1878 - народився Йосип Сталін (Джугашвілі), радянський державний і політичний діяч грузинського походження, революціонер-більшовик, згодом - диктатор, творець культу своєї особи й тоталітарного режиму в СРСР, організатор масових репресій, спрямованих проти цілих соціальних верств та етносів, винуватець Голодомору 1932-1933 рр. в Україні та ін.
Перший народний комісар у справах національностей РРФСР (1917-1923), перший генеральний секретар ЦК ВКП(б) (1922-1934), секретар ЦК ВКП(б)/КПРС (1934-1953), голова Раднаркому та Ради міністрів СРСР (1941-1953).
Герой Радянського Союзу, Герой соцпраці, генералісимус (1945).
Традиційно днем його народження вважається 21 грудня 1879 р. Ця дата з'явилася в 1929 р., коли Сталін утвердився у владі і було вирішено вперше відзначити день народження вождя в масштабах всієї країни. 21-ше досить зручно припадало на суботу. Але раніше не тільки в метриці та поліцейських документах, а й в анкетах самого Сталіна датою народження було вказано 18 грудня 1879 р.

 

1892 - народився Микола Куліш, український письменник доби "розстріляного відродження"

1913 - народився Віллі Брандт, німецький політичний і державний діяч, соціал-демократ, канцлер ФРН у 1969-1974 рр. Лауреат Нобелівської премії миру 1971 р.

1920 - Раднарком СРСР прийняв постанову "Про облік музичних інструментів" - один із законодавчих актів, за якими переслідували кобзарів

1940 - затверджений "План Барбаросса" - план нападу нацистської Німеччини на СРСР

1942 - взяттям села Петухівка (Сумська область) радянські війська почали визволення України від німецьких

1953 - почалося кольорове телевізійне мовлення з використанням системи NTSC

1957 - ЦК КПУ видав постанову про видання Української радянської енциклопедії

1958 - американці провели перший сеанс передачі голосу через супутник

1963 - у Москві відбулися зіткнення натовпу африканських студентів (приблизно півтисячі осіб) із міліцією після загибелі одного зі студентів. У руках демонстрантів були плакати "Москва - це Алабама"

1976 - у Цюріху (Швейцарія) відбувся перший в історії політичний обмін між СРСР і Заходом: письменника-дисидента, правозахисника Володимира Буковського - на лідера чилійських комуністів Луїса Корвалана

1980 - помер Олексій Косигін, радянський державний і партійний діяч.
Він був главою уряду СРСР протягом 16 років - найдовше за всіх в історії царської, радянської та пострадянської Росії. В цілому був членом Ради народних комісарів і Ради міністрів СРСР майже 42 роки (з 2 січня 1939 р. по 23 жовтня 1980 р.) - як голова, перший заступник голови, заступник голови (чотири рази), як глава п'яти міністерств СРСР, голова Держплану СРСР тощо

1998 - уперше за 130 років Палата представників Конгресу США почала слухання з імпічменту президента - Білла Клінтона (за неправдиві свідчення у ході секс-скандалу з Монікою Левінськи)

2000 - опальний російський олігарх у Британії Борис Березовський заснував міжнародний Фонд громадянських свобод

2005 - на президентських виборах у Болівії перемогу вперше здобув індіанець-аймара, лівий популіст Ево Моралес

2007 - Юлія Тимошенко вдруге стала прем'єр-міністром України.
На пленарному засіданні Верховної Ради VI скликання за неї віддали голоси 226 народних депутатів України від парламентської коаліції БЮТ та „НУНС" (мінімальна більшість; голосували руками й казали "за" після зачитування відповідного прізвища, останнім голос віддав голова ВР Арсеній Яценюк)

2008 - спекуляції на валютному ринку України досягли апогею: слідом за міжбанком курс гривні в обмінних пунктах опустився до позначки близько 9,50-10,20 за долар

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.