15 грудня в історії

37 - народився Нерон, римський імператор у 37-68 рр., останній із династії Юліїв-Клавдіїв.
Відомий деспотією, свавіллям, оргіями, убивством матері, гоніннями на християн, навмисним підпалом Риму та співочим талантом

Клавдій Цезар Нерон

1791 - у США після ратифікації набув чинності Білль про права - десять поправок і доповнень до конституції 1787 р., які законодавчо закріпили основні цивільні права (свобода совісті, слова і друку, зборів і носіння зброї)

1809 - Наполеон I змусив Сенат спеціальним указом санкціонувати своє розлучення із Жозефіною де Богарне

1832 - народився Александр Гюстав Ейфель, французький інженер-будівельник, спеціаліст із проектування сталевих конструкцій

1840 - останки імператора Наполеона I перенесені з острова Святої Єлени в Париж, у Дім інвалідів

1859 - народився Людовік (Елізер) Заменгоф, польський лікар єврейського походження, творець есперанто - найуспішнішої з усіх сконструйованих міжнародних мов (lingwe universala)

1910 - народився Джон Хеммонд, американський музичний продюсер, член Залу слави рок-н-ролу. Завдяки Хеммонду світ дізнався про такі імена, як Боб Ділан, Брюс Спрінгстін, Біллі Холідей та ін.

1917 - "Сфатул церій" проголосив Бессарабію «Молдавською демократичною республікою у складі Російської федеративної демократичної республіки"

1934 - розстріляні Григорій Косинка та Кость Буревій, українські письменники, обвинувачені сталінською владою в причетності до націоналістичної терористичної організації

1939 - в Атланті відбулася прем'єра фільму "Віднесені вітром".

Стрічка режисера Віктора Флемінга за романом Маргарет Мітчелл отримала вісім премій "Оскар" - рекорд, не побитий протягом двох десятиліть. На "Віднесених вітром" було продано більше квитків, ніж на будь-який інший голлівудський фільм. Із поправкою на інфляцію "Віднесені..." -  найбільш касова стрічка в історії кінематографу

Рекламний плакат "Віднесених вітром", 1939 р.

1941 - у Дробицькому яру під Харковом нацисти розстріляли близько 15 тисяч євреїв

1948 - під керівництвом Фредеріка Жоліо-Кюрі запущений перший французький ядерний реактор у форті Шатійон

1964 - у Канаді прийнято державний прапор із кленовим листом

1965 - перший груповий політ американських космічних кораблів "Джеміні-7" та "Джеміні-6А". Уперше у космосі опинилися одночасно чотири астронавти (Френк Борман, Джеймс Ловелл, Уолтер Шірра, Томас Стаффорд)

1978 - США оголосили про відновлення дипвідносин із Китаєм

1989 - початок революції в Румунії: населення міста Тімішоара спробувало перешкодити насильницькій депортації кальвіністського священика Ласло Текеша, представника угорської громади. Поліція і війська розігнали демонстрантів водометами.Незабаро рух протесту поширився на всю країну, й протягом тижня диктатура Чаушеску була скинута

1993 - прем'єра фільму Стівена Спілберга "Список Шиндлера"

1995 - Європейський суд виніс рішення у т. зв. "справі Босмана", що спричинила переворот у футбольній трансферній політиці.
За поданням бельгійського футболіста Жана-Марка Босмана ухвалено постанову, за якою гравці отримали право вільно переходити в інший клуб після закінчення терміну контракту з попереднім клубом (без грошових компенсацій попередньому клубу). Також було скасовано квоти на легіонерів із країн ЄС

2000 - на знак протесту проти політики президента Леоніда Кучми на головній площі Києва були встановлені перші намети. Організаторами акції "Україна без Кучми" виступили 14 партій і сім громадських об'єднань, які створили Громадянський комітет захисту конституційних прав та свобод людини (співкоординатори - Юрій Луценко й Володимир Чемерис).
Детонатором акції непокори стала інформація, оприлюднена лідером Соцпартії Олександром Морозом, про причетність керівників держави до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.
На тлі "касетного скандалу" та масових маніфестацій українці побачили істинне обличчя тієї влади: знесення наметів, провокації, міліція з кийками та ін. Розв'язка настала 9 березня 2001 р., коли в Києві відбулися сутички демонстрантів із загонами міліції й сотні активістів опинилися за ґратами

В інтернет-пошуковиках знайти фото зі старту "УБК" фактично нереально. Бо українська інтернет-журналістика почала розвиватися уже після старту "УБК"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.