26 листопада в історії

1394 - Сеул став столицею Кореї

1789 - перший президент США Джордж Вашингтон оголосив 26 листопада Днем подяки.
Згодом, після завершення Громадянської війни 1864 р., президент Авраам Лінкольн проголосив Днем подяки останній четвер листопада

1812 - битва на Березині - останній великий бій між армією Наполеона і російським військом.
Французи, хоч їхні сили були меншими, змогли прорватися крізь щільне оточення супротивника й організувати переправу через річку Березина

1864 - Чарльз Доджсон послав як різдвяний подарунок Алісі Ліддел рукопис під назвою «Пригоди Аліси в підземеллі». Пізніше під псевдонімом Льюїс Керролл цей твір буде опублікований у двох частинах як «Пригоди Аліси в Країні Чудес» та «Аліса в Задзеркаллі»

1867 - американець Джей Сазерленд із Детройта отримав патент на вагон-рефрижератор

1894 - у Севастополі народився Іван Папанін, радянський полярний дослідник, керівник першої у світі дрейфуючої станції «Північний полюс» (1937-1939)

1910 - народився Микола Щолоков, радянський державний діяч, міністр внутрішніх справ упродовж 16 років (рекордний термін для Росії й СРСР).
Після смерті Брежнєва Щолокова зняли з посади за зловживання службовим становищем у корисливих цілях (у той період покінчила з собою його дружина), потім позбавили звання генерала армії та відібрали звання Героя соцпраці. Наступного дня після останньої події Щолоков наклав на себе руки

1917 - у Києві на засіданні Генерального секретаріату затверджено статут Вільного козацтва.
Також ухвалено створити комісію з охорони краю

1924 - Великий народний хурал проголосив Монгольську Народну Республіку та затвердив конституцію другої у світі соціалістичної держави.
Монголія перестрибнула від феодалізму до соціалізму, оминувши капіталізм

Відеоряд часів проголошення МНР.
Балінгійн Церендорж - перший прем'єр-міністро соціалістичної Монголії

1934 - народився Юрій Литвин, український правозахисник, поет, письменник, журналіст, публіцист, багаторічний політв'язень, член Української громадської групи.
Загинув у таборі суворого режиму в Пермській області. У листопаді 1989 р. прах Юрія Литвина, Василя Стуса й Олекси Тихого перевезли до Києва і з почестями поховали на Байковому кладовищі

Юрій Литвин

1941 - президент США Франклін Рузвельт оголосив Днем подяки кожен четвертий четвер листопада

1942 - у Нью-Йорку відбулася прем'єра одного з найкращих фільмів світового кіно - «Касабланка» з Хемфрі Богартом та Інгрід Бергман у головних ролях

1944 - у Мукачеві на I з'їзді народних комітетів було ухвалено маніфест про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною і про вихід його зі складу Чехословаччини

1959 - Ернесто Че Гевара призначений головою Національного банку Куби

Купюра 20 песо з підписом Че

1965 - Франція стала третьою країною, яка запустила штучний супутник Землі - «Asterix»

Перший французький супутник, названий на честь популярного героя коміксів

1966 - у Франції президент Шарль Де Голль відкрив першу у світі припливну електростанцію

1968 - сесія Генеральної асамблеї ООН схвалила Конвенцію про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства

1971 - австралієць Рід Лейвер став першим тенісистом, який заробив на кортах $1.000.000

1971 - у лондонських школах заборонено покарання учнів різками

1976 - у США зареєстрована торгова марка "Майкрософт"

1977 - у Львові відкрили пам'ятник першодрукареві Івану Федорову

1988 - стартував пілотований космічний апарат «Союз ТМ-7» із міжнародним екіпажем (Олександр Волков, Сергій Крикальов, Жан-Лу Кретьєн). При старті були присутні прем'єр-міністр Франції Франсуа Міттеран і відома рок-група «Пінк флойд»

1988 - Верховна Рада СРСР скасувала декларацію про суверенітет Естонії

1991 - парламент Азербайджану скасував автономію Нагорного Карабаху

1994 - загони чеченської опозиції провели невдалий штурм Грозного. У полон до прихильників Дудаєва потрапили російські військовослужбовці, що брали участь у штурмі

2004 - збори господарського активу Донецької області ухвалили резолюцію із пропозицією трудовим колективам регіону провести збори й мітинги з метою обговорення питання про можливість референдуму щодо надання Донецькій області автономії.
Вчена рада Львівського національного університету позбавила президента України Леоніда Кучму звання почесного доктора ЛНУ.
Народні депутати від опозиції та працівники інших редакцій у видавництві "Преса України" зупинили друк газети "Урядовий кур'єр" із повідомленням ЦВК про обрання Віктора Януковича президентом України. Вже віддруковану частину тиражу "помаранчеві" депутати на чолі з Петром Порошенком повантажили на машини й, очевидно, десь спалили.

 


Про колізії зі спробами Толстоухова-Табачника видати оголошення всупереч рішенню Верховного Суду та цікаві документи в цій справі нещодавно писала "Історична правда"

2005 - указом президента Віктора Ющенка поетові й дисиденту Василю Стусу посмертно присвоєно звання Героя України

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.