4 серпня в історії

1578 - маври розбили португальців у битві біля Алказаківіра; король Португалії Себастьян загинув

1687 - гетьманом України обрали Івана Мазепу

1693 - французький чернець П'єр Дом Періньйон відкрив секрет виготовлення шампанського

1704 - Франція і Росія підписали договір про дружбу

1757 - народився Володимир Боровиковський, український і російський художник.
Виріс у Миргороді в козацькій сім'ї, в якій іконопис здавна був сімейним заняттям.  За протекцією імператриці Катерини, якій сподобалися роботи Боровиковського, закінчив Академію мистецтв і став модним портретистом у Петербурзі

1774 - під час ліквідації турецького десанту під Алуштою командир російського батальйону Михайло Кутузов отримав поранення, втративши праве око

1777 - відставний англійський старший сержант полку легких драгунів Філіп Естлі відкрив у Лондоні перший цирк

1791 - Австрія й Туреччина підписали Систовський договір, за яким Белград був визнаний володінням Туреччини

1821 - народився Луї Віттон, француький дизайнер

1836 - у Московському кремлі встановили Цар-дзвін, перенісши його з ливарної ями

1854 - народилася Марія Заньковецька (Адосовська), видатна українська акторка й театральна діячка

Марія Заньковецька

1859 - народився Кнут Гамсун (Кнуд Педерсен), норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії 1920 р.

1878 - народився Антін Крушельницький, український письменник, літературний критик і літературознавець, громадський діяч, педагог; міністр освіти УНР (1919).
Репресований НКВС і розстріляний

1879 - Ельзас і Лотарингія проголошені територією Німеччини

1892 - російський правник Володимир Ульянов (майбутній Ленін) отримав дозвіл на ведення судових справ

1901 - народився Луї Армстронг, визначний американський джазовий музикант, трубач, лідер джаз-бендів, композитор

1903 - македонські повстанці в ході Ілінденського повстання проти османського панування (почалося в день св. Іллі) проголосили в місті Крушево незалежну Македонію.
Т. зв. Крушевська республіка проіснувала до 12 серпня

1912 - здійснено перший пасажирський переліт через Ла-Манш (пасажирів було лише двоє)

1912 - народився Рауль Валленберг, шведський дипломат, анифашист, який у роки ІІ Світової війни врятував життя майже 100 тисячам євреїв.
Убитий у сталінських таборах за підозрою в шпигунстві

1914 - Велика Британія оголосила війну Німеччині

1914 - у Львовi засновано Cоюз визволення України.
Одним із лідерів СВУ на початку був Дмитро Донцов; більшість членів - наддніпрянські соціалісти, які опинилися на австрійській території внаслідок репресій столипінської реакції

1916 - США купили в Данії Віргінські острови в Карибському морі

1918 - до Києва прибув генерал-полковник Кірбах, призначений командувачем всіх німецьких військ в Україні після загибелі генерала фон Ейхгорна (замах здійснив росіянин Борис Донський за постановою ЦК партії есерів у Москві)

1920 - до Олександрівська (суч. Запоріжжя) вступили частини Червоної армії

1922 - похорон винахідника телефону Александра Белла. Протягом хвилини 13 мільйонів телефонів по всій Північній Америці мовчали

1929 - народився Ясір Арафат, палестинський політик і державний діяч, голова виконкому Організації визволення Палестини.
Лауреат Нобелівської премії миру 1994 р.
"Головна" дата народження - 24 серпня. Дату народження 4 серпня називав сам Арафат

1941 - у місті Острог Рівненської області німцями розстріляно 957 євреїв

1942 - у Зінькові Хмельницької області розстріляно 1882 євреї

1943 - партизанське з'єднання Сидора Ковпака завдало удару по місту Делятин на Прикарпатті - великому вузлу шосейних та залізничних доріг у тилу німців.
За нез'ясованих обставин у нічному бою загинув комісар Семен Руднєв (за однією з версій - убитий жінкою з НКВС)

1944 - президентом Фінляндії обраний фельдмаршал Карл Маннергейм, герой війни проти СРСР

1961 - народився Барак Обама, перший темношкірий президент США (з 2009 р.).
Сьогодні - 50 років із дня його народження

Барак Обама

1984 - африканське держава Верхня Вольта змінила назву на Буркіна-Фасо

1993 - уряд Японії офіційно визнав факт насильницького вивезення азіатських жінок на сексуальне рабство у роки ІІ Світової війни

1993 - у Києві відкрився Міжнародний конгрес Свідків Єгови, в якому взяли участь майже 60 тисяч учасників із 30 країн

2002 - колишній король Афганістану Захір Шах повернулося в покої свого палацу в Кабулі, який він залишив 29 років тому

2006 - Віктор Янукович вдруге став прем'єр-міністром України.
За його призначення проголосував 271 депутат. Таке стало можливе внаслідок утворення коаліції у форматі Партія регіонів-КПУ-СПУ

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.