24 серпня в історії

79 - виверження вулкану Везувій.
Міста Помпеї, Геркуланум і Стабія поховані під вулканічним попелом, тисячі жертв.
Зокрема, загинув Пліній Старший - римський письменник, учений, державний діяч, автор "Природної історії" в 37 книгах

"Останній день Помпеї", картина Карла Брюллова

410 - взяття Риму готами короля Аларіха

1113 - народився Жофруа IV Плантагенет, граф Анжуйський, завойовник і герцог Нормандії.
Старший син короля Єрусалиму Фулька V, засновник династії Плантагенетів (його син Генріх зійшов на англійський трон)

1349 - під час погромів у німецькому місті Майнц убито близько 3 тисяч євреїв.
У Кельні деякі євреї, щоб уникнути насильницького хрещення, спалили себе

1542 - іспанський конкістадор Франсіско де Орельяна відкрив гирло Амазонки, назвавши її так, тому що на його експедицію напали індіанські жінки-воїни

1553 - по Білому морю в Росію прибуло перше англійське посольство

1572 - Варфоломіївська ніч - різанина протестантів-гугенотів католиками у Франції.
Вважається, що цю розправу в день св. Варфоломія запропонувала Катерина де Медічі - мати короля Карла ІХ.
Різанина почалася з убивства адмірала Гаспара де Коліньї і поширилася на весь Париж та окремі міста і села поза ним. Убивства гугенотів тривали кілька місяців. Хоча точна кількість загиблих не встановлена, вважається, що загинуло від кількох тисяч до десятків тисяч гугенотів.
Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн

Варфоломіївська ніч перервала крихкий релігійний мир у Франції, який мав зміцнитися через шлюб Генріха Наваррського, гугенота, й Маргарити Валуа, католички

1720 - засновано Сардинське королівство

1742 - закінчення російсько-шведської війни

1745 - унаслідок поранення від кулі найманця в Космачі помер ватажок опришків Олекса Довбуш

1787 - Туреччина оголосила війну Росії після відмови Катерини II вивести російські війська з Криму

1814 - англійці взяли Вашингтон і спалили Білий дім, помстившись за спалення американцями публічних будівель у Йорку (нині Торонто)

1820 - у Порту прихильники конституційного ладу почали Португальську революцію

1821 - за Кордовським договором Іспанія визнала незалежність Мексики

1845 - народився Лев Голіцин, російський князь, засновник виноробства в Росії (в Криму), творець російського шампанського, виноробних центрів у Массандрі й Абрау-Дюрсо

1853 - американець Джордж Крам винайшов картопляні чіпси

1871 - народився Василь Щурат, український педагог, літературознавець, поет і перекладач

1873 - узбецька Хіва визнала себе залежною від Росії

1899 - народився Хорхе Луїс Борхес, аргентинський письменник

1917 - США заявили про надання Тимчасовому уряду Росії позики в 100 млн. доларів

1919 - телеграма Симона Петлюри до штабу Дієвої армії про недопущення бойових сутичок між українською і білою арміями.
Оскільки добровольчі частини Денікіна запропонували встановити між військами демаркаційну лінію, Головний отаман висловив припущення, що природною демаркаційною лінією може стати Дніпро

1921 - розстріляний ЧК Микола Гумільов, російський поет, один з провідних представників акмеїзму

1921 - розбився англійський дирижабль R-38 (на той момент - найбільший у світі), в результаті чого 44 особи загинуло

1923 - народився Віктор Глушков, український математик російського походження, академік.
Один із піонерів радянської кібернетики, директор організованого ним Інституту кібернетики АН УРСР, віце-президент АН УРСР

1923 - налагоджено пряме телеграфне сполучення між Одесою і Лондоном, перерване на початку Першої світової війни

1928 - народився Левко Лук'яненко, український політик та громадський діяч, активний член і голова УГГ (УГС), перший голова Української республіканської партії.
Дисидент радянських часів, багаторічний в'язень радянських тюрем і таборів.
Голова Української асоціації дослідників голодоморів в Україні (з 1998 р.). Народний депутат І-ІІ, IV-V скликань (із 2002 р. - від Блоку Тимошенко).
Автор Акта про незалежність України 24 серпня 1991 р.
Герой України (2005)

Левко Лук'яненко

1929 - народився Ясір Арафат, палестинський політик, лідер палестинського визвольного руху, один із засновників і лідер Організації визволення Палестини

Ясір Арафат

1932 - у Берліні заборонені нацистські газети у зв'язку з провокуванням ними заворушень

1936 - на першому відкритому московському процесі винесено смертний вирок 16 обвинуваченим у створенні об'єднаного троцькістсько-зінов'євського антирадянського центру. Наступної ночі всі вони були розстріляні

1938 - газета "Крісчен сенчурі" вперше використала термін "мильна опера" стосовно телесеріалу

1941 - у Житомирі відбувся футбольний матч між щойно створеною українською командою "Січ" та командою німецьких військових, який закінчився перемогою останніх

1944 - радянські війська заволоділи містами Кривий Ріг, Кишинів та ін.

1944 - Румунія оголосила війну Німеччині

1944 - танкова дивізія голліста Леклерка увійшла в Париж

1945 - радянські війська звільнили від японців столицю Кореї Пхеньян

1945 - імператор В'єтнаму Бао Дай зрікся престолу

1949 - набув чинності підписаний у квітні договір про створення НАТО

1950 - операція "Чарівний килим" із переселення 45 тисяч євреїв із Ємену до Ізраїлю

1954 - діяльність Компартії США офіційно заборонена спеціальною поправкою до закону Маккарена-Вуда

1968 - Франція провела перші випробування своєї водневої бомби на атолі Муруроа

1968 - Югославія й Румунія засудили вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини

1989 - у Польщі сформовано коаліційний уряд із комуністів і членів "Солідарності"

1990 - Верховна Рада Казахської РСР обрала Нурсултана Назарбаєва президентом республіки

1990 - ухвалена декларація про суверенітет Таджикистану

1991 -позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності і дві постанови - про проголошення незалежності України (із призначенням на 1 грудня республіканського референдуму з підтвердження Акта незалежності) та про військові формування в Україні (щодо утворення Міоборони та підпорядкування всіх військових формувань, дислокованих на території республіки, Верховній Раді України).


"За" проголошення незалежності спершу проголосував 321 депутат - конституційна більшість.
Дехто витягнув картки, щоб не брати участі в голосуванні, - таких було чимало. Головуючий Леонід Кравчук оголосив, аби ті, хто не "встиг" проголосувати, написали до секретаріату письмові заяви. Окремі депутати скористалися з такої пропозиції і виправили попереднє хибне рішення: кількість "за" збільшилась на 25 голосів. Отже, "за" Акт проголошення незалежності проголосували 346 депутатів.
Також Верховна Рада ухвалила постанову "Про департизацію державних органів, установ та організацій", якою припинялась діяльність організацій політичних партій в усіх органах державної влади та управління, правоохоронних органах, установах радіо і телебачення, інших державних установах, органах і організаціях

1991 - Михайло Горбачов оголосив про складення з себе повноважень генерального секретаря ЦК КПРС і закликав ЦК до саморозпуску.
На знак протесту проти розвалу СРСР у Кремлі покінчив життя самогубством (повісився з другої спроби) 68-річний маршал Радянського Союзу Сергій Ахромєєв, начальник Генерального штабу СРСР у 1984-1988 рр., Герой Радянського Союзу

1992 - у центрі Львова відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку

1993 - у Балаклаві під Севастополем на 19 кораблях прикордонних військ України вперше піднято державні прапори і військово-морські стяги України

1994 - перший військовий парад на Хрещатику на честь Дня Незалежності України.
Парад приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький

1995 - президент Леонід Кучма видав указ про заснування відзнаки Президента України - Ордена князя Ярослава Мудрого

1995 - почався продаж комп'ютерної операційної системи Windows 95, яка побила світовий рекорд продажів (понад 190 млн. копій)

2001 - на майдані Незалежності до 10-ї річниці Незалежності відбувся найбільший за всю історію України парад за участі колони військової техніки, кількох десятків літаків і гелікоптерів

2004 - у результаті терактів у Росії вибухнули й упали літаки Ту-154Б-2 і Ту-134А-3 (обидва вилетіли з московського аеропорту "Домодєдово"). Перший - авіакомпанії "Волга-Авіаекспрес" - здійснював рейс "Москва - Волгоград" (43 особи на борту), другий - авіакомпанії "Сибір" - "Москва - Сочі" (46 осіб). Загинули всі.
Вибухові пристрої пронесли на собі дві ісламські терористки-смертниці

2006 - Плутон перестав вважатися планетою Сонячної системи і перейшов у розряд карликових планет

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.