16 серпня в історії

1651 - польські війська зайняли Київ

1804 - у Булонському таборі відбулося перше нагородження французьким орденом Почесного легіону. Кожен із 2400 орденів приколов особисто імператор Наполеон

1812 - у російсько-французькій війні 1812 р. почалася Смоленська битва.
Після дводенних боїв російська армія була змушена залишити Смоленськ і продовжити відступ до Москви

1865 - після чотирьох років боротьби з іспанськими загарбниками Домініканська Республіка відстояла свою незалежність, іспанці були назавжди вигнані з країни.
Цей день відзначається в Домінікані як День відновлення республіки

1878 - народник Сергій Степняк-Кравчинський (уродженець Нового Стародуба, нині - Кіровоградщина) в Петербурзі вбив шефа російських жандармів Миколу Мезенцева - завдав на вулиці удару стилетом живіт. Це була помста за арешти народників-пропагандистів та смертну кару терористові Ковальському.
Після замаху Кравчинський сховався в Лондоні

1884 - народився Ісак Мазепа, український політичний діяч, один із лідерів УСДРП, міністр внутрішніх справ в уряді Бориса Мартоса, керівник уряду УНР періоду Директорії

1913 - народився Менахем Бегін, ізраїльський політичний діяч, прем'єр-міністр Ізраїлю в 1977-1983 рр.
Лауреат Нобелівської премії миру 1978 р. (разом із президентом Єгипту Садатом)

1919 - Армія УНР зайняла Умань, Христинівку, Хмільник, Немирів.
Радянська влада почала евакуацію з Києва в північні регіони України

1919 - опубліковано рішення Всеросійської Ради народного господарства РСФРР про організацію керівництва народним господарством на Україні. Українська Рада народного господарства була ліквідована, до складу ВРНГ Росії увійшли два представники від України

1928 - у Москві закінчилася перша Всесоюзна спартакіада (тривала з 5 серпня)

1929 - постановою ЦВК і РНК Союзу РСР перервані дипломатичні, консульські, торгівельні та інші відносини між СРСР і Китаєм

1938 - виконком Комінтерну ухвалив рішення про розпуск польської комуністичної партії у зв'язку з проникненням туди фашистських агентів

1940 - в окупованій німецькою армією Норвегії заборонена комуністична партія

1941 - в СРСР видано наказ №270, за яким усі військовополонені оголошувалися зрадниками

1941 - під натиском німців радянські війська залишили обласний центр Миколаїв, а також районні центри Кринички, Широке, Щорськ Дніпропетровської області; Овідіополь Одеської області; Іваниця Чернігівської області

1941 - у Костополі Рівненської обл. розстріляно 460 євреїв

1942 - футбольні матчі в окупованому Києві: команда "Старт", складена в основному з колишніх динамівців, перемогла "Рух" (команду з працівників українських органів влади і працівників київських фабрик) - 8:0.
Це була остання гра літньої серії 1942 року за участю "Старту", й відбулася вона вже після так званого "матчу смерті" 9 серпня

1944 - центральними вулицями Києва пройшла колона німецьких військовополонених в кількості 36 740 чоловік

1945 - у Москві між СРСР і з Польщею підписаний договір про радянсько-польський кордон, в основу якого була покладена "лінія Керзона", запропонована ще у 1919-1920 рр.

1956 - в СРСР ухвалено постанову про зрошення й освоєння цілинних земель

Плакат 1950-х років

1960 - Кіпр проголошений незалежною державою - Республікою Кіпр

1960 - світовий рекорд стрибків зі стратосфери: в рамках американської космічної програми капітан армії США Джозеф Кіттінджер залишив стратостат "Excelsior III" на висоті 31 км 150 м і благополучно приземлився

1976 - на великий екран вийшла кінокомедія Ельдара Рязанова "Іронія долі, або з Легким паром!"

1977 - через серцеву недостатність помер Елвіс Преслі, американський співак і актор, найуспішніший виконавець популярної музики XX ст.
Одразу після повідомлення про смерть "короля рок-н-ролу" почалися збиратися багатотисячні натовпи біля його маєтку "Грейсленд" у Мемфісі. І досі багато хто вірить, ніби Елвіс живий

1978 - Шрі-Ланка проголосила себе соціалістичною республікою

1981 - на озброєння ВПС США надійшов перший бомбардувальник B52G, здатний нести крилаті ракети

1990 - повідомлялося про створення першого в Україні політологічного центру "Опіум". Науковий керівник центру - Дмитро Видрін

1991 - Іван Павло ІІ почав перший в історії візит Папи Римського до Угорщини

1992 - у Каховці Херсонської області почався І фестиваль "Таврійські ігри" (до 20 серпня)

1993 - в Івано-Франківську почався І Світовий конгрес гуцулів (до 22 серпня)

1993 - президент України Леонід Кравчук видав укази "Про День шахтаря" та "Про День авіації", призначивши професійні свята, відповідно, на останню неділю та суботу серпня

1998 - у Луганську внаслідок вибуху на шахті ім. XIX партз'їзду загинули 24 гірники

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.