25 липня в історії

1261 - імператор Михайло VIII Палеолог без бою зайняв Константинополь, відновивши грецький контроль над містом.
Не стало Латинської імперії, створеної після IV Хрестового походу

1567 - засноване місто Каракас (Венесуела)

1570 - цар Іван Грозний влаштував публічну страту майже всіх своїх радників

1587 - в Японії заборонено християнство, єзуїтам наказано протягом 20 днів залишити країну

1662 - розпочався "Мідний бунт" у Москві - повстання незаможних прошарків населення, викликане складною фінансово-економічною ситуацією в Росії й масовим випуском мідних грошей, що призвело до їх знецінення

1708 - страчені за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами

1814 - англійський винахідник Джордж Стівенсон провів перше випробування паротяга

1826 - у Петербурзі на світанку відбулася страта п'ятьох декабристів - Пестеля, Муравйова-Апостола, Бестужева-Рюміна, Рилєєва і Каховського

1909 - Луї Блеріо перелетів протоку Ла-Манш на літаку власної конструкції

1920 - Біла армія почала операцію із захоплення Донбасу

1929 - народився Василь Шукшин, російський радянський кінорежисер, актор, письменник

1930 -постанова ЦК ВКП(б) про запровадження загального початкового навчання

1934 - на еміграції у Франції помер Нестор Махно, ватажок повстанського, анархістського руху в Україні 1917-1921 рр.

1937 - розпущений як "контрреволюційний" ЦК комсомолу України

1942 - завершення грошової реформи в окупованій німцями Україні (обмінювалися радянські грошові знаки в купюрах по 5 рублів, 1, 3, 5 та 10 червінці на віддруковані в Берліні українські карбованці, 1 руб. дорівнював 1 крб.)

Банкноти Центрального емісійного банку Рейхскомісаріату Україна, м. Рівне,
друкувалися в Берліні

1942 - у німецькому концтаборі Аушвіц закатований Олександр Бандера, активіст українського націоналістичного руху, брат Степана Бандери

1942 - під час спроби втечі із гестапівської в'язниці в Києві вбитий Дмитро Мирон-Орлик, діяч ОУН (б), редактор націоналістичних видань

1943 - падіння фашистського режиму Муссоліні в Італії.
Напередодні на засіданні Великої фашистської ради (найвищого органу влади в країні за Конституцією) більшістю голосів було ухвалене рішення скинути дуче. Бенніто Муссоліні був заарештований за наказом короля

1946 - на атолі Бікіні американці провели перший підводний атомний вибух

1947 - у Празі розпочався I фестиваль молоді і студентів, організований з ініціативи Всесвітньої федерації демократичної молоді під гаслом боротьби за мир, проти фашизму і війни. У фестивалі взяли участь молоді люди з 71 країни світу.
На конкурсі пісень першої премії був удостоєний "Гімн демократичної молоді" композитора Анатолія Новікова і поета Лева Ошаніна ("Дети разных народов, мы мечтою о мире живем...")

1952 - конгрес США оголосив Пуерто-Ріко "державою, що добровільно приєдналася"

1955 - бундестаг ФРН прийняв рішення про створення нової армії країни - бундесверу - у кількості 6000 осіб

1957 - парламент Тунісу проголосував за ліквідацію монархії і проголосив Туніс республікою. Першим президентом країни був обраний Хабіб Бургіба

1978 - у місті Олдем (Англія) народилася перша людина, зачата у пробірці - Луїза Джой Браун

Луїза на першій шпальті

1983 - завершено будівництво трансконтинентального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород завдовжки 4451 км

1984 - перший вихід жінки у відкритий космос.
Радянська космонавтка Світлана Савицька вийшла у відкритий космос з орбітальної космічної станції "Салют-7"

1991 - помер Лазар Каганович, радянський державний і партійний діяч, близький сподвижник Сталіна, один із головних організаторів політичних репресій кінця 1920-х - початку 1959-х років, Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

1994 - у Вашингтоні король Йорданії Хуссейн і прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабин підписали декларацію, яка поклала кінець 46-річному стану війни між двома державами

1995 - Міжнародний суд у Гаазі висунув обвинувачення у вчиненні військових злочинів проти лідерів боснійських сербів Радована Караджича і Ратко Младича

1997 - трибунал червоних кхмерів засудив колишнього диктатора Кампучії Пол Пота до довічного ув'язнення (у квітні наступного року Пол Пот помер від раку)

2008 - уперше за три з половиною сотні років в Україну з візитом приїхав Вселенський патріарх - Варфоломій I

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.