16 липня в історії

1054 - провал переговорів у Константинополі між Римом і Константинополем про сфери впливу в Південній Італії та щодо низки теологічних питань.
Посланець Папи Римського Льва IX кардинал поклав на вівтар собору св. Софії папську буллу з анафемою на адресу Константинопольського Патріарха Михаїла Кіруларія. Патріарх, своєю чергою, прокляв посланця і всіх членів його делегації.
Початок поділу християнської церкви на дві гілки - католицьку й православну

1194 - народилася Клара Ассизька (К'яра Оффредуччо), католицька свята, черниця, засновниця ордена кларис - послідовниць Франциска Ассизького

1212 - поблизу селища Лас-Навас-де-Толоса (Іспанія) об'єднані війська Кастилії, Леону, Арагону, Наварри і Португалії розбили 600-тисячну армію маврів

1643 - експедиція голландського мореплавця Мартена де Фріза відкрила острів Сахалін

1651 - у бою з поляками під Ріками загинув Мартин Небаба, чернігівський полковник, сподвижник Богдана Хмельницького

1661 - Стокгольмський банк випустив перші європейські банкноти

1723 - народився Джошуа Рейнольдс, англійський художник, засновник і президент Королівської академії в Лондоні

1762 - у Ропшинському замку під Петергофом вбили поваленого російського імператора Петра ІІІ

1790 - округ Колумбія, що не входить до юрисдикції жодного штату, визначений як місце розташування уряду США

1795 - імператриця Катерина ІІ заснувала Волинську губернію

1814 - вийшов друком перший вірш Олександра Пушкіна ("К другу стихотворцу")

1867 - народився Агапіт (Антоній Вишневський), український православний церковний діяч, архієпископ Катеринославський і Маріупольський (1911-1919).
Був головою Кирило-Мефодіївського братства, настоятелем Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря (1903-1908).
Заарештований більшовиками, помер (закатований) у в'язниці у 1924 р.

1872 - народився Руаль Амундсен, норвезький полярний дослідник, мандрівник, який першим досяг Південного полюсу

Руаль Амундсен

1896 - народився Трюгве Лі, норвезький політик, перший генеральний секретар ООН (1946-1953)

1909 - заснована компанія "Audi"

1908 - народився Василь Барка (Очерет), український письменник, поет і перекладач ("Жовтий князь")

1911 - народилася Джинджер Роджерс (Вірджинія Макмет), американська танцівниця й акторка, володарка "Оскара" 1940 р. за кращу жіночу роль.
Танцювала в парі з Фредом Астером.
Сьогодні - 100 років від її народження

1917 - "Липневі дні"  - антиурядові виступи 16-18 липня в Петрограді, організовані більшовиками після провалу червневого наступу Російської армії на Південно-Західному фронті.
Виступи пройшли під гаслом негайної відставки Тимчасового уряду і переговорів із Німеччиною про укладення миру. У заворушеннях брали участь кронштадтських матроси, солдати 1-го кулеметного полку, робітники петроградських заводів.
Було вбито 16 людей, близько 700 поранено

1917 - ухвалено ІІ Універсал Центральної Ради, що зафіксував домовленості між УЦР та Тимчасовим урядом Росії у відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній Раді, надісланій цього ж дня.
У залі Педагогічного музею на урочистому засіданні Володимир Винниченко оголосив II Універсал і Декларацію Тимчасового уряду.
Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат - органами державної влади в Україні. Натомість УЦР змушена була погодитися на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами, та визнати, що Україна не претендує на повну державну незалежність.
Центральна Рада приймала умови Тимчасового уряду про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України. Вона взяла зобов'язання розробити проекти законів про українську автономію для їх розгляду Установчими зборами Росії.
II Універсал був неоднозначно сприйнятий українцями. Чимало з них розцінили його як зраду, назвавши "другим Переяславом"

1918 - у ніч із 16 на 17 липня в Єкатеринбурзі більшовики стратили колишнього імператора Миколу ІІ разом із сім'єю - царицею, п'ятьма дітьми і чотирма наближеними особами

1918 - гетьман Павло Скоропадський затвердив взірець морського прапора України.
На білому полі розміщувався прямий синій хрест із каймою такого ж кольору. У лівому верхньому куті зображувався національний прапор невеликого розміру із видрукованою золотом печаткою св. Володимира посередині.
Зараз ВМСУ використовують прапор фактично такого ж дизайну (без тризуба)

 

1919 - під тиском польських військ Українська галицька армія, перейшовши ріку Збруч, залишила Галичину й відступила на територію Наддніпрянської України

1920 - у Харкові почався ІV всеукраїнський з'їзд Української партії лівих соціал-революціонерів (боротьбистів) за участю 64 делегатів із вирішальним голосом і 18 - з дорадчим, на якому було ухвалено рішення про об'єднання з КП(б)У.
Форум тривав до 19 липня

1920 - Антанта скасувала блокаду Радянської Росії

1920 - радянський уряд РСФРР запропонував польському уряду розпочати мирні переговори, обіцяючи навіть відступити від "лінії Керзона" на користь Польщі. Поляки, однак, врахувавши зміну військового співвідношення на фронті, відмовилися від переговорів

1920 - постановою Раднаркому РРФСР встановлено особливі (персональні) пенсії

1921 - у Відні на Міжнародному жіночому конгресі вирішено створити дві нові секції: грецьку та українську.
Від українок віце-президентом обрано Б. Баранову

1922 - у Києві з початку епідемії холери зареєстровано 435 випадків захворювання на холеру. Зроблено 20 тис. протихолерних щеплень

1928 - СРСР приєднався до протоколу про заборону застосування на війні задушливих, отруйних чи інших подібних газів і бактеріологічних засобів

1928 - народився Роберт Шеклі, американський письменник-фантаст

1932 - центр Донецької області перенесено з Артемівська в Сталіне (нині Донецьк)

1938 - біля Веймара в Німеччині нацисти відкрили концтабір Бухенвальд

1940 - Гітлер віддав наказ підготувати план із захоплення Британії

1940 - вішистський уряд Франції оголосив про позбавлення євреїв французького громадянства

1941 - у штаб-квартирі Адольфа Гітлера відбулася нарада партійних та військових керівників Німеччини, на якій обговорювалося питання майбутнього України.
Було вирішено передати територію "староавстрійської Галичини" до Генерального губернаторства; Північну Буковину, Бессарабію і територію за Дністром (Трансністрію) з центром в Одесі - до Румунії. Крим повинен був стати "територією Рейху", а рейхскомісаром решти України, яка "протягом наступних трьох років буде найважливішою територією", ухвалено призначити Еріха Коха

1941 - війська залишили з боями районні центри Бар Вінницької області; Андрушівка, Вчорайше, Ружин Житомирської області; Велике Половецьке Київської області.
Державний комітет оборони СРСР ухвалив постанову про арешт і передачу під суд Військового трибуналу дев'яти генералів Західного, Північно-Західного, Південного фронтів "за ганебне для звання командира боягузтво, бездіяльність влади, відсутність розпорядливості, здачу зброї противнику без бою і самочинне залишення бойових позицій"

1942 - Адольф Гітлер уперше прибув до своєї ставки "Верфольф" поблизу Вінниці

1942 - радянські війська залишили районний центр Станично-Луганське, Попасну Ворошиловградської області

1945 - найбільша залізнична катастрофа в історії Німеччини: поблизу Аслінга у пасажирський поїзд, що перевозив німецьких військовополонених, врізався вантажний поїзд армії США. Загинуло від 102 до 106 осіб

1945 - в Аламогордо (штат Нью-Мексико) американці провели випробування атомної бомби.
Перший в історії ядерний вибух мав потужність 20 кілотонн.
Випробування отримало назву "Трініті", а плутонієва бомба імплозівного типу - «Штучка» (Gadget ). Вибух бомби був еквівалентний приблизно 21 кілотонн тротилу

Вибух "Штучка" через 0,016 секунди після детонації. Розмір вогняної кулі - близько 200 м

1950 - вирішальний матч чемпіонату світу з футболу у Бразилії, на стадіоні "Маракана" в Ріо-де-Жанейро, зібрав 199 854 глядачі - рекорд для спортивних змагань, не побитий досі.
Збірна Уругваю завдала поразки господарям з рахунком 2:1. Уряд Уругваю проголосив 16 липня національним святом

1951 - вийшла друком повість Джерома Селінджера "Над прірвою в житах"

1956 - з ініціативи Микити Хрущова Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка перетворена на Карельську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРФСР (нині республіка Карелія у складі РФ)

1965 - відкритий тунель під Монбланом (найвищою вершиною Альп - 4807 м), що поєднав Францію й Італію

1968 - керівники СРСР, Східної Німеччини, Угорщини, Польщі й Болгарії заявили про неприйнятність реформ, які намічалися у Чехословаччині

1969 - з мису Канаверал у США стартував космічний корабель "Аполлон-11" з метою висадки людини на Місяць

1969 - врятовано членів експедиції Тура Хейєрдала на плоту "Ра", який потрапив у шторм у Карибському морі.
Кінець першої невдалої спроби перетнути Атлантику з Африки до Америки на човні з папірусу

1973 - у казахському місті Шевченко (нині Актау) на півострові Мангишлак вступила в дію перша у світі промислова атомна електростанція на швидких нейтронах

1979 - Саддам Хуссейн став президентом Іраку

1988 - американська бігунка Флоренс Гріффіт-Джойнер встановила чинний і нині світовий рекорд у бігу на 100 метрів - 10,49 сек.

1989 - в Азербайджані створено Народний фронт

1990 - Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет УРСР, яка проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках.
"За" проголосували 357 депутатів, зокрема абсолютна більшість комуністів. Проти - четверо.
Також ухвалено постанову "Про день проголошення незалежності України"

1991 - уперше й востаннє 16 липня в Україні відзначено як День незалежності - із концертом українських гуртів на площі тоді ще Жовтневої революції в Києві. Апогеєм свята став виступ "Братів Гадюкіних" із феєрверком

1993 - президент Леонід Кравчук видав указ "Про утворення Волинського державного університету".
Заклад утворювався на базі Луцького педагогічного інституту

1993 - у місті Дубно Рівненської області відбувся фестиваль рок- та поп-музики "Тарас Бульба-93".
У старому замку князів Острозьких виступило понад сімдесят гуртів із різних міст України

1997 - прем'єр-міністром України замість усунутого Павла Лазаренка призначений Валерій Пустовойтенко (т.в.о. після Лазаренка деякий час був Василь Дурдинець)

1999 - Верховна Рада схвалила указ президента "Про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Косово (Югославія)"

2007 - залізнична аварія під Ожидовом у Львівській області: перекинулися й загорілися цистерни з жовтим фосфором, що прямували з Казахстану в Польщу.
Обійшлося без жертв, але сотні селян отруїлися

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.