14 липня в історії

1021 - митрополит Київський Іван І урочисто відкрив мощі святих руських князів Бориса та Гліба і встановив день вшанування їхньої пам'яті

1099 - учасники І Хрестового походу під керівництвом "покровителя Гроба Господнього", герцога Нижньої Лотарингії Готфріда Бульйонского штурмом взяли Єрусалим і вирізали всіх його мешканців - близько 40 тисяч мусульман і євреїв

1471 - у битві на річці Шелоні московська рать під керівництвом князя Данила Холмського розгромила основні сили Новгородської республіки.
Перед тим новгородські бояри на чолі з родиною Борецьких створили блок із литовським князем та королем Польщі Казимиром IV, який обіцяв захищати Новгород від Москви, однак литовці не захистили союзників.
Посадник Борецький потрапив у полон і був страчений, новгородцям довелося просити пощади й платити Москві величезний викуп у 15,5 тисячі рублів.
Щоб цілковито підкорити вільний Новгород, Москві до 1479 р. довелося ще тричі застосовувати силу і страчувати тамтешню знать

1500 - на захід від Калуги, в районі річок Тросни, Ведроші й Селії, відбувся бій між російським військом під керівництвом воєводи Данила Щені та армією великого гетьмана Литви, князя Костянтина Острозького.
Обидві раті налічували по 40 тисяч людей, але керівник литовсько-польсько-української армії недооцінив силу суперників і був розбитий. Військо Острозького втратило 8 тисяч убитими, багатьох, у тому числі самого гетьмана і знатних воєвод, було взято в полон.
Битва призвела до підписання мирного договору 1503 р., за яким до Московської держави відходили великі території, включаючи Північно-Східну Україну

1602 - народився Джуліо Мазаріні, французький кардинал, італієць за походженням, перший міністр Франції, наступник кардинала Ришельє

1708 - російські урядові російські війська взяли й спалили фортецю Бахмут, у якій засіли українські запорозькі козаки - учасники повстання Кіндрата Булавіна. Полонених знищили

1726 - згідно з царським указом, в Україні ліквідовано сердюцькі полки

1743 - народився Гавриїл Державін, російський поет і державний діяч

1789 - зі взяття Бастилії почалася Велика Французька революція. Повсталий народ звільнив сімох в'язнів.
Фортеця - символ тиранії - буде знесена через рік

Взяття Бастилії 14 липня 1789 р.

1795 - у шосту річницю взяття Бастилії паризька площа, на якій недавно стояла гільйотина, що позбавила життя Робесп'єра і 22 його прихильників, отримала нове ім'я - площа Злагоди

1800 - Наполеон розбив австрійців у битві біля Маренго

1845 - із загоряння складу селітри почалася величезна пожежа в Нью-Йорку. Вогонь знищив близько тисячі будинків, були численні жертви серед населення

1862 - народився Густав Клімт, австрійський художник і графік, символіст

1867 - шведський винахідник Альфред Нобель уперше продемонстрував дію динаміту

1889 - народився Анте Павелич, глава хорватських усташів, лідер фашистської незалежної хорватської держави в 1941-1945 рр.

1894 - у Львові відбувся перший офіційно зареєстрований футбольний матч на території України.
На стадіоні в Стрийському парку за присутності 3 тисяч глядачів місцева команда "Сокіл" перемогла "одноклубників" із Кракова. Грали до першого голу. М'яч на 7-й хвилині забив львів'янин, другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький

1896 - у Нижньому Новгороді на Всеросійській промислово-художній виставці представлено перший російський автомобіль.
За кермом були його творці - відставний лейтенант військово-морського флоту Євген Яковлєв та власник каретних майстерень Петро Фрезе. Швидкість авто сягала 20 верст за годину

1897 - неділя в Росії оголошена офіційним вихідним днем

1897 - народився Мирослав Ірчан (Андрій Бабюк), український і радянський письменник, редактор кількох червоних газет та журналів.
Воював у Січових стрільцях, виїздив до Канади, де очолював філію Спілки пролетарських письменників "Гарт". Був засуджений за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності - відбував покарання на Соловках, розстріляний 1937 р.

1901 - у Москві засновано Товариство піклування про народну тверезість

1902 - у Венеції раптово обрушилася дзвіниця-кампаніла на площі Святого Марка - один із символів міста, найстаріша в Італії готична споруда. Під руїнами загинуло чимало унікальних середньовічних статуй

Руйнування знаменитої дзвіниці

1913 - народився Джеральд Форд, 38-й президент США (1974-1977), республіканець.
У 1973-1974 рр. - віце-президент при Ніксоні.
При народженні його звали Леслі Кінг, однак невдовзі після повторного шлюбу мати дала йому нове ім'я й прізвище вітчима

1916 - І Світова війна: російське командування ухвалило припинити наступ під Барановичами, під час якого російські війська втратили близько 80 тисяч чоловік

1916 - Тристан Тцара опублікував маніфест дадаїстів - абсурдистської мистецької течії, що сформувалася як протест проти І Світової війни

1917 - Фінляндія проголосила автономію

1919 - диктатор ЗУНР Євген Петрушевич віддав наказ про перехід Галицької армії через Збруч і з'єднання її з Армією УНР

1918 - народився Інгмар Бергман, шведський кінорежисер

1920 - частини Дієвої армії УНР переправилася на західний берег р. Збруч.
Частини червоної армії вступили до Луцька й Сарн

1920 - частини Червоної армії зайняли Вільнюс

1921 - у Звенигородці Київської губернії в ЧК з'явився з повинною отаман Порошенко.
На Катеринославщині розгромлено збройний загін отамана Іванова.
Члена колегії ВУЧК, заступника керівника відділу по боротьбі з контрреволюцією Миколу Скрипника призначено наркомом внутрішніх справ УСРР

1924 - у селищі Аян на узбережжі Охотського моря відбувся Всетунгуський з'їзд, на якому місцеві жителі Крайньої Півночі - тунгуси, якути й росіяни - проголосили самостійну Тунгуську республіку, яка не входить до складу Радянської Росії.
У вересні зусиллями військ ГПУ і кораблів червоного флоту антирадянська Тунгуська республіка була ліквідована

1928 - замість Лазаря Кагановича генеральним секретарем ЦК КП (б) України став Станіслав Косіор

1931 - у Біскайській затоці перекинувся й затонув французький екскурсійний корабель "Сен-Філібер", загинуло близько 500 людей

1933 - почалася арктична експедиція на пароплаві "Челюскін", очолювана Отто Шмідтом

1933 - у Німеччині нацисти заборонили діяльність всіх партій, крім НСДАП

1940 - відбулися вибори в сейми Литви, Латвії та Державну думу Естонії (через місяць після радянської окупації).
У всіх трьох країнаїх перемогу здобули прокомуністичні блоки (спілки) трудового народу - єдині виборчі списки, допущені до виборів. За різними оцінками, вибори були сфальсифіковані

1941 - під Оршею (Білорусь) Червона армія вперше в ході війни застосувала реактивну артилерію - установки "Катюша".
Перші бойові машини випустили на воронезькому заводі ім. Комінтерну

1941 - британські війська окупували Сирію

1948 - у Києві вийшов перший том зібрання творів Леніна українською мовою

1952 - американська компанія "Дженерал моторз" оголосила, що вперше починає встановлювати в авто кондиціонери

1954 - Прінстонський університет у США вперше оголосив про передачу комп'ютерів у приватне користування

1958 - армія Іраку скинула і стратила короля Фейсала ІІ.
Кінець 37-річного правління Хашимітської династії, впровадження республіканського ладу

1967 - підписано конвенцію, яка заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності

1968 - початок комерційних авіарейсів між СРСР та США

1969 - між Сальвадором і Гондурасом спалахнула "футбольна війна".
Поштовхом став результат відбіркового матчу першості світу між збірними цих країн та заворушення вболівальників, але головно сусіди сперечалися за прикордонні території. Бойові дії тривали шість днів.
"Футбольну війну" часто згадують як останній конфлікт, у якому брали участь гвинтові літаки з поршневими двигунами. Обидві сторони використовували американські літаки часів ІІ Світової війни. Бойові вильоти здійснювали P-51 "Мустанг", F4U "Корсар", T-28 "Троян" і навіть переобладнані в бомбардувальники "Дуглас DC-3". Становище сальвадорських ВПС було таке жахливе, що бомби доводилося скидати вручну через ілюмінатори.
Фактично війну програли обидві сторони. Від 60 до 130 тис. сальвадорців були вигнані чи були змушені втекти з Гондурасу, що призвело до економічного колапсу в деяких областях. Під час конфлікту загинуло понад 2000 осіб, переважно мирних жителів. Торгівля між країнами повністю припинилася, кордони були закриті, що зашкодило обом економікам і перетворило Центральноамериканський спільний ринок на суто паперову організацію

1971 - Верховна Рада УРСР VIII скликання переобрала своїм головою Олександра Корнійчука, а головою Ради міністрів УРСР - Володимира Щербицького

1974 - створення при КДБ спецгрупи "Альфа" (за розпорядженням голови Комітету держбезпеки Юрія Андропова)

1978 - у Дніпропетровську з конвеєра Південного машинобудівного заводу зійшов мільйонний трактор

1988 - сандиністський уряд Нікарагуа оголосив про націоналізацію цукрової промисловості

1989 - із конвеєра автозаводу "Комунар" - головного підприємства виробничого об'єднання "АвтоЗАЗ" - зійшов тримільйонний із початку випуску автомобіль ("Таврія")


1990
- президент СРСР Михайло Горбачов підписав указ "Про демократизацію та розвиток телебачення в СРСР"

1992 - на кордон Південної Осетії і Грузії введено російські миротворчі війська

1995 - помер Патріарх Володимир (Василь Романюк), український православний релігійній діяч, богослов, дисидент, Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ Київського патріархату

2000 - Георгій Гонгадзе звернувся до Генерального прокурора України Михайла Потебенька із листом, у якому виклав факти щодо стеження за ним працівників міліції та невідомих осіб

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.