13 липня в історії

100 до н. е. - народився Гай Юлій Цезар, давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Диктатор Римської республіки в 49-44 рр. до н.е., багаторазовий консул

Гай Юлій Цезар

40 - народився Гней Юлій Агрікола, римський воєначальник і політик.
Був консулом Римської республіки, намісником Британії в 78-85 рр.

1380 - під час облоги міста Шатонеф-де-Рандон загинув французький полководець Бертран Дюгеклен, який невдовзі став ідолом лицарства

1402 - у Нанкіні імператор Китаю Чен Вень згорів у своєму палаці, відмовившись здатися повстанцям, які його оточили

1558 - іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки

1737 - російська армія під керівництвом фельдмаршала Бурхарда-Христофора Мініха оволоділа турецькою фортецею Очаків

1772 - англійський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії навколосвітнє плавання із заходу на схід

1789 - автора книжки "Подорож із Петербурга в Москву" Олександра Радищева заарештували й ув'язнили у Петропавлівській фортеці

1837 - королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який відтак став основною резиденцією королів Великої Британії

1839 - грошова реформа в Росії, проведена міністром фінансів Єгором Канкріним: запроваджено розрахунок на срібло шляхом девальвації

1851 - народився Сергій Кравчинський (псевдонім Степняк), російський письменник, народник-терорист.
Був редактором першого числа журналу "Земля і воля"; у серпні 1878 р. вбив шефа жандармів Мезенцева, після чого переховувався за кордоном.
Уродженець села Новий Стародуб на Херсонщині

1863 - у Нью-Йорку спалахнули заворушення, влаштовані противниками першого американського набору рекрутів до армії

1870 - князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як "Емська депеша".
Через шість днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій уже взимку зазнала поразки

1878 - підписанням Берлінського трактату завершився конгрес у Берліні, скликаний на вимогу Австро-Угорщини й Англії.
У конгресі брали участь Росія, Австро-Угорщина, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія й Туреччина.
Через загрозу дипломатичної ізоляції та війни з великими європейськими державами Росія була змушена підписати трактат, який істотно змінив умови Сан-Стефанського мирного договору і призвів до нового переділу Балкан на шкоду інтересам Росії та слов'янських народів Балкан. Зокрема, територія і населення Болгарії скоротилися на дві третини - вона ставала самоврядним князівством під керівництвом турецького султана. Під владу Туреччини відійшла Македонія; Австро-Угорщина отримала право окупувати Боснію і Герцеговину. Була визнана незалежність Сербії, Румунії й Чорногорії. У Закавказзі за Росією закріплено Батум, Карс і Ардаган

1889 - народився Василь Ульріх, радянський юрист.
Голова Воєнної колегії Верховного суду СРСР у 1926-1948 рр., генерал-полковник юстиції, один із головних організаторів сталінських репресій (підпис Ульріха стоїть на смертних вироках десяткам тисяч людей)

1894 - народився Ісаак Бабель (Бобель), радянський письменник і драматург єврейського походження; уродженець Одеси.
Політпрацівник Червоної армії й ЧК, автор циклів оповідань "Конармія", "Одеські оповідання"

1897 - італієць Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо

1901 - дирижабль бразильського авіатора Сантос-Дюмона впав у Булонському лісі Парижа, успішно облетівши навколо Ейфелевої вежі

1908 - у Лондоні відкрилися IV Олімпійські гри. В них уперше взяли участь жінки

Фінал олімпійського турніру з тенісу серед жінок

1920 - постановою Раднаркому УСРР створено Товариство Червоного хреста України

1923 - президія ВУЦВК у Харкові звільнила від обов'язків голови Раднаркому УСРР наркома іноземних справ Християна Раковського, призначивши його повпредом і торгпредом до Англії. Головою Ради народних комісарів призначено Власа Чубаря

1930 - початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї (матч Франція - Мексика - 4:1).
У першості взяли участь загалом 13 команд. Крім французів і мексиканців, це були Чилі, Аргентина, Югославія, Бразилія, Болівія, Перу, Румунія та господарі уругвайці, які й стали чемпіонами

1939 - Німеччина орендувала в Італії порт Трієст терміном на 10 років

1940 - в Англії сформовано перший польський підрозділ "Вільна Польща"

1941 - під натиском німців радянські війська залишили районний центр Черняхів Житомирської області

1941 - у Чорногорії почалося повстання проти окупаційних італійських військ

1942 - радянські війська залишили районні центри Біловодськ, Верхньотепле, Євсуг і Комунарськ Ворошиловградської області

1942 - ліквідовано гетто в Рівненській області - близько 5 тис. євреїв вивезено поїздом у Костопіль і там розстріляно

1944 - радянське командування силами 1-го Українського фронту почало Львівсько-Сандомирську операцію, метою якої було оточення німецьких військ у Галичині, взяття Львова й вихід на лінію Вісла-Сян.
У результаті наступу військ маршала Конєва в цій операції була розбита українська дивізія СС "Галичина"

1944 - війська 3-го Білоруського фронту взяли Вільнюс

1947 - у Парижі міністри закордонних справ країн Європи погодилися на план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом (план Маршалла).
Від участі у конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія

1955 - в СРСР вийшло перше число журналу "Иностранная литература"

1962 - Кіровський завод у Ленінграді випустив перший колісний трактор К-700 "Кіровець"

Трактор К-700

1984 - за масштабні розкрадання розстріляли директора московського Єлисеєвського гастроному Юрія Соколова

1985 - на змаганнях у Парижі радянський стрибун із жердиною Сергій Бубка вперше подолав висоту 6 метрів.
Це був його п'ятий світовий рекорд

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.