7 червня в історії

1099 - перший хрестовий похід: початок облоги Єрусалима

1493 - укладено Тордесільяський договір між Іспанією та Португалією про поділ сфер колоніальних захоплень у Західній півкулі. Третейським суддею в переговорах виступав Папа Римський Олександр VI.
Договір скасовано лише 1777 р.

1520 - у Кале зустрілися король Англії Генріх VIII і король Франції Франциск I, які влаштували тритижневий бенкет із десятьма тисячами придворних.
Цей бенкет на 10 років спустошив французьку скарбницю

1761 - російський учений Михайло Ломоносов виявив атмосферу планети Венера

1776 - Річард Лі з Вірджинії на засіданні конгресу вніс підтриману Джоном Адамсом резолюцію, яка стверджувала, що Сполучені Колонії є і по праву повинні бути вільними й незалежними Штатами; що вони повністю звільняються від вірності британській короні; що будь-який політичний зв'язок між ними та державою Велика Британія буде повністю розірвано.
Конгрес ще не готовий був ухвалити такий проект

1794 - народився Петро Чаадаєв, російський релігійний філософ, письменник і публіцист, громадський діяч

1832 - почалася епідемія холери у Квебеку, яка забрала життя майже 6000 канадців

1848 - народився Поль Гоген, французький живописець, графік, скульптор, постімпресіоніст

1883 - освячення Храму Христа Спасителя у Москві

1887 - народився Сидір Ковпак, український радянський партизанський керівник часів ІІ Світової війни, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944).
Із 1947 р. - заст. голови президії Верховної Ради УРСР

Сидір Ковпак

1905 - норвезький парламент оголосив про розірвання Шведсько-Норвезької унії

1905 - японські війська захопили острів Сахалін

1916 - у ході Брусиловського прориву російські війська на чолі з генералом Денікіним узяли Луцьк

1916 - народився Петро Дужий, український письменник, публіцист і політик (член ОУН), референт пропаганди УПА, багаторічний політв'язень.

Петро Дужий

1917 - партія есерів у Росії розкололася на правих і лівих

1920 - уряд Української Народної Республіки переїхав із Вінниці у Жмеринку

1920 - народився Жорж Марше, лідер французьких комуністів у 1972-1994 рр., депутат Національних зборів

1926 - народився Анатолій Базилевич, український художник, ілюстратор "Енеїди" Котляревського та творів Шевченка. Народний художник України (1993).
Сьогодні - 85 років від дня його народження

1929 - відповідно до Латеранських угод, створено Державу Ватикан

1939 - Німеччина уклала пакти про ненапад із Латвією та Естонією

1939 - у США (після візиту до Канади) вперше прибуло англійське королівське подружжя - король Георг VI і королева Єлизавета

1942 - в окупованому Києві на Республіканському (нова назва - Український) стадіоні відбулося офіційне відкриття футбольного сезону. Грали команда "Старт" хлібозаводу №1 та українська команда "Рух". Перемогли колишні досвідчені динамівці з рахунком 7:2

1947 - засноване Всесоюзне товариство із поширення політичних і наукових знань (пізніше - товариство "Знання")

1948 - відставка президента Чехословаччини Едварда Бенеша та встановлення в країні комуністичного режиму

1962 - вступ Монголії до Ради економічної взаємодопомоги

1965 - корпорація "Соні" представила перший домашній відеомагнітофон - CV-2000 - вартістю $995

Реклама першого домашнього "відика"

1967 - ізраїльські війська в ході Шестиденної війни увійшли до Єрусалима і взяли під контроль Стіну Плачу

1971 - перші радянські космонавти прибули на орбітальну станцію "Салют"

1981 - операція "Опера" (або "Вавилон"): ВПС Ізраїлю завдали бомбового удару по іракському ядерному реактору в місті Осірак і знищили його.
Згідно з даними ізраїльської розвідки, реактор призначався для виробництва плутонію, і провести операцію потрібно було, поки реактор не буде заповнений ядерним паливом. Літо 1981 року було останнім терміном.
Безпрецедентна операція з ліквідації ядерного об'єкту на території іншої держави, що не має спільного кордону з Ізраїлем, була обґрунтована як "превентивний захід". Загинули десятеро військовослужбовців Іраку та один французький цивільний фахівець.
Сьогодні - 30-та річниця цієї події


Наліт ізраїльтян на Осірак. Відео

1990 - патріархом Московським і всієї Русі обраний Алексій II (Олексій Рідігер)

1990 - у Москві представники семи держав Варшавського договору вирішили переглянути характер і функції союзу, який із військового мав стати політичним.
Угорщина заявила про намір вийти з Організації Варшавського договору у 1991 р.

1991 - Верховна Рада України ухвалила рішення про перепідпорядкування Україні союзних підприємств на території республіки

1992 - президентом Азербайджану обраний лідер Народного фронту, тюркіст Абульфаз Ельчибей

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.