5 червня в історії

1415 - почався суд над чеським проповідником, ідеологом Реформації Яном Гусом

1744 - у Петербурзі заснована Порцелянова мануфактура - перше в Росії порцелянове виробництво

1805 - народився Петро Клодт, російський скульптор і ливарний майстер

1806 - Луї Бонапарт проголосив створення королівства Голландії

1849 - Данія проголошена конституційною монархією.
Утворення двопалатного парламенту, сформованого з урахуванням загальних виборів

1854 - "договором Елгіна" встанавлено відносини між США й Канадою

1870 - у пожежі в Константинополі загинуло близько 900 людей

1873 - під тиском Англії закритий занзібарський ринок рабів, найбільший у світі

1878 - народився Панчо Вілья (Хосе Доротео Аранго Арамбула), керівник селянського повстання у роки Мексиканської революції

1895 - народився Юліан Шпол (Михайло Яловий), український поет, член організацій "Гарт" і ВАПЛІТЕ (перший президент). Найближчий однодумець Хвильового.
Розстріляний у 1937 р.

1898 - народився Федеріко Гарсіа Лорка, іспанський поет, музикант і художник (убитий на початку громадянської війни)

Федеріко Гарсіа Лорка

1910 - перший у Росії політ на літаку вітчизняної конструкції здійснив у Києві його творець, професор політехнічного інституту князь Олександр Кудашов

1916 - на Оркнейських островах підірвався на німецькій міні і затонув англійський крейсер "Гемпшир", загинуло більше 500 людей, зокрема міністр оборони Англії фельдмаршал Кітченер

1919 - у ході українсько-польської війни почалася Чортківська операція Української галицької армії (УГА), в ході якої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни

1925 - народився Микола Плав'юк, президент УНР в екзилі у 1989-1992 рр., голова ОУН з 1981 р., співорганізатор та віце-президент СКВУ.
У 1992 р. передав грамоту Державного центру УНР президентові Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим твердженням, що Українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 р., є правонаступницею Української Народної Республіки

Микола Плав'юк

1929 - Рада праці та оборони СРСР ухвалила постанову про організацію машинно-тракторних станцій (МТС)

1940 - узяття Парижа німцями

1943 - нацисти ліквідували гетто в Стрию Дрогобицької області (розстріляно близько 3000 євреїв), Зборові (кілька сотень) та Борщеві (близько 700) Тернопільської області

1945 - воєначальники союзних держав Жуков, Ейзенхауер, Монтгомері і Латр де Тасіньї підписали в Берліні Декларацію про поразку Німеччини і прийняття верховної влади в цій країні урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції.
Розподіл Берліна

Схема поділу

1947 - держсекретар США Джордж Маршалл виголосив промову в Гарвардському університеті, у якій виклав програму допомоги післявоєнній Європі. Пізніше вона отримала назву "план Маршалла"

1950 - президент США Гаррі Трумен підписав закон про виділення 3,121 млрд. доларів на американську допомогу іноземним державам ("план Маршалла")

1957 - дослідник наркотиків доктор Герберт Бергер запропонував перевіряти атлетів на допінг

1967 - почалася Шестиденна арабо-ізраїльська війна

1983 - теплохід "Олександр Суворов", флагман Волго-Донського пароплавства з найкращим екіпажем, ударився верхньою частиною надбудови в єдиний в Ульяновську міст через Волгу, по якому в цей час ішов товарний поїзд. Загинуло 176 людей

1988 - Російська православна церква відзначила тисячоліття хрещення Русі

1990 - почався дводенний Всеукраїнський православний собор у Києві, який проголосив відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), відновив церковну структуру у вигляді патріархату й обрав першим українським патріархом митрополита Мстислава (Скрипника)

Мстислав Скрипник - патріарх УАПЦ, який був учасником національно-державних змагань 1917—1921 років, служив старшиною для особливих доручень головного отамана Симона Петлюри - свого рідного дядька

1991 - в Осло із нобелівською промовою виступив лауреат премії миру Михайло Горбачов, президент СРСР

1992 - у Києві почався перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

1996 - указом президента Леоніда Кучми Острозький колегіум перейменовано в Острозьку академію (історична назва)

2000 - президент США Білл Клінтон здійснив візит до України.
Підписано низку україно-американських документів, зокрема меморандум пщодо співпраці у запобіганні й ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Україна запевнила світову спільноту, що до 15 грудня 2000 р. ЧАЕС буде закрито

2006 - Сербія ліквідувала державне об'єднання Сербія й Чорногорія

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.