15 червня в історії

313 - візантійський імператор Константин оголосив свободу віросповідання і наказав повернути християнам конфісковану у них власність

1524 - селяни одного з німецьких сіл постали проти свого абата, з чого почалася Селянська війна у Німеччині

1594 - народився Ніколя Пуссен, французький живописець, філософ, мистецтвознавець

1752 - Бенджамін Франклін в експерименті з повітряним змієм довів електричну природу блискавки

1775 - за наказом Катерини ІІ російські війська під командуванням генерала Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ

1826 - Арканзас прийняли до складу США як 25-й штат

1843 - народився Едвард Гріг, норвезький композитор, диригент, піаніст

1844 - Чарльз Гудьїер запатентував спосіб вулканізації гуми

1867 - народився Костянтин Бальмонт, російський поет, один із зачинателів "срібного віку"

1869 - Джон Хайат в Олбані (штат Нью-Йорк) запатентував целулоїд

1882 - народився Митрофан Греков (Мартищенко), російський і радянський художник-баталіст ("Тачанка", "Трубачі Першої кінної"). Учасник громадянської війни - документаліст армії Будьонного

1896 - народився Іван Лихачов, один з організаторів радянського машинобудування.
Директор Московського автозаводу (зараз - Завод ім. Лихачова), в різні роки - нарком і міністр машинобудування й транспорту

1911 - у США засновано Computing-Tabulating-Recording Company.
Сьогодні вона відома під назвою IBM

1914 - народився Юрій Андропов, генеральний секретар КПРС у 1982-1984 рр.
Голова КДБ у 1967-1982 рр., голова президії Верховної ради СРСР у 1983-1984 рр.

Офіційний портрет Андропова - такий, як носили на дамонстраціях

1919 - до Тернополя вступили частини УГА. Закінчення першого етапу Чортківської операції

1920 - ухвалена конституція Естонської Республіки

1924 - народився Езер Вейцман, президент Ізраїлю у 1993-2000 рр.

1931 - ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про будівництво Московського метрополітену

1934 - український націоналіст, член ОУН Григорій Мацейко у Варшаві вбив міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, помстившись за пацифікацію Західної України.
Розправа відбулася в ресторані "Товариський клуб" на вулиці Фоскаль, куди міністр прибув на обід. Мацейко підійшов до нього і спробував підірвати бомбу, як було заплановано. Коли пристрій не спрацював, він кількома пострілами смертельно поранив міністра.

Українська газета "Наш прапор" (Львів) із матеріалом про початок суду


Мацейкові вдалося уникнути арешту. Натомість Степана Бандеру та інших причетних до акції заарештували та засудили до страти та довгих років ув'язнення на гучному Варшавському процесі. Страта Перацького, з одного боку, викликала подальші репресії, зокрема було засновано політичний концтабір у Березі-Картузькій в білоруській зоні окупації. З іншого - польська влада не змогла більше приховувати "українську проблему", вона набула міжнародного звучання

1940 - радянські війська увійшли в Литву.
Литва висловила згоду на задоволення вимог уряду СРСР

1941 - Хо Ши Мін створив В'єтнамську незалежну лігу (В'єтмінь), закликавши до визволення країни від колоніалізму

1941 - народився Іван Миколайчук, український актор театру й кіно, режисер.
Сьогодні - 70 років від його дня народження

Іван Миколайчук

1945 - у Великій Британії розпущено "воєнний" парламент, який проіснував дев'ять із половиною років

1950 - Федеративна Республіка Німеччини прийнята в Раду Європи

1954 - у Базелі (Швейцарія) засновано Союз європейських футбольних асоціацій.
УЄФА постала після консультацій, початих федераціями футболу Франції, Італії й Бельгії. Спочатку до УЄФА входило 25 країн

1969 - 19-м президентом Франції обраний Жорж Помпіду

1980 - на стадіоні "Маракана" футбольна збірна СРСР у товариському матчі виграла у збірної Бразилії - 2:1

1985 - у ленінградському Ермітажі в присутності екскурсійної групи молодий чоловік вихлюпнув на "Данаю" Рембрандта сірчану кислоту з літрової банки, після чого з криком "Свободу Литві!" двічі штиркнув у картину ножем.
Злочинцем виявився душевнохворий литовець Бронюс Майгіс, який пояснив свої дії "політичними міркуваннями"

1986 - газета "Правда" оголосила про звільнення за недбалість керівників Чорнобильської АЕС

1988 - Верховна Рада Вірменії висловилася за приєднання Нагірного Карабаху

1989 - президент США Рональд Рейган посвячений в англійські лицарі

1990 - утворена Всеросійська державна телерадіомовна компанія (ВДТРК); перший голова - Олег Попцов

1992 - в. о. глави уряду Російської Федерації призначений Єгор Гайдар

1994 - Ватикан та Ізраїль установили дипломатичні відносини

2004 - виявлено перший мережевий вірус для мобільних телефонів - Cabir

2008 - у Севастополі відкрили пам'ятник російській імператриці Катерині II

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.