13 червня в історії

1373 - Англія і Португалія підписали договір про союз (найстаріший у світі)

1638 - почалася дводенна Жовнинська битва - вирішальний бій повстанців на чолі з Дмитром Гунею проти польсько-шляхетського війська під час повстання Острянина

1825 - мешканець Нью-Йорка Уолтер Хант запатентував безпечну шпильку.
Зробити це його змусила необхідність покрити борг у 15 доларів. Подумавши протягом трьох годин та зробивши ескіз, він продав права на свій винахід за 400 доларів

1831 - народився Джеймс Максвелл, шотландський фізик, який розробив теорію електромагнітного поля

1841 - у Кінгстоні (провінція Онтаріо) відкрилося перше засідання парламенту Канади

1857 - у Лондоні Герцен випустив перше число журналу "Колокол", першого російського опозиційного видання

1859 - підкорена Чечня приєднана до Росії

1874 - народився Марко Черемшина, український письменник і громадський діяч

1895 - у Франції пройшли перші у світі автомобільні гонки.
Найшвидше шлях із Парижа в Бордо і назад подолав Еміль Левассо. Середня швидкість машини переможця становила 24 км/год

1897 - народився Пааво Нурмі, визначний фінський легкоатлет, бігун, який завоював дев'ять золотих олімпійських медалей (із них п'ять - на Іграх 1924 р.)

1913 - Хадсон Стак і Гаррі Карстенс вперше підкорили найвищу вершину Північної Америки - гору Мак-Кінлі на Алясці (6194 м)

1918 - у Пермі групою робітників убитий великий князь Михайло Олександрович Романов, який у 1917-му протягом дня формально був імператором Росії

1919 - офіцерами Добровольчої армії Денікіна убитий Микола Рябовіл, український діяч на Кубані, голова Кубанської Законодавчої ради

1941 - у ніч із 13 на 14 червня у Латвії, Литві та Естонії, недавно включених до складу СРСР, почалася масова депортація цілими сім'ями людей до Сибіру.
З Естонії було вивезено близько 60 тисяч осіб, з Латвії і Литви - приблизно по 35 тисяч. Доля багатьох із них виявилася трагічною.
14 червня у цих країнах відзначається як День пам'яті жертв комуністичних репресій.
Сьогодні - 70-річчя цієї події

1942 - президент США Франклін Рузвельт ухвалив рішення про створення Управління стратегічних служб, яке пізніше стало Центральним розвідувальним управлінням (ЦРУ)

1944 - перше бойове застосування німецьких крилатих ракет "Фау-1" (проти Великої Британії)

1956 - у Парижі пройшов фінал першого розіграшу Кубка європейських чемпіонів з футболу.
Мадридський "Реал" обіграв французький клуб "Реймс" із рахунком 4:3, хоча по ходу гри поступався 0:2 і 2:3

Мадридці з першим Кубком чемпіонів

1958 - запрацював перший китайський експериментальний ядерний реактор

1966 - Ватикан скасував "Список заборонених книжок", запроваджений ще у 1557 р.

1967 - Таргуд Маршалл став першим чорношкірим суддею Верховного суду США

1983 - на ринок США вийшов перший серійний мобільний телефон.
Пристрій під назвою Dynatac 8000x виробництва компанії Motorola важив майже 800 г і був завдовжки 33 см

Перші мобілки - Dynatac 8000x

1988 - Верховний Суд СРСР реабілітував більшовицьких діячів Зінов'єва, Каменєва, П'ятакова і Радека

1983 - американський космічний зонд "Піонер-10" перетнув орбіту Нептуна і став першим витвором людини, що покинув межі Сонячної системи

1996 - урну з прахом колишнього лідера УРСР Петра Шелеста, який у січні помер під Москвою, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі

2000 - сейм Литви ухвалив закон про відшкодування Росією шкоди, завданої радянською окупацією

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.