8 травня в історії

1360 - за договором Бретіньї, що завершив першу стадію Столітньої війни, Франція віддала Англії Пуатьє, Кале й Аквітанію

1429 - французьке військо під керівництвом Жанни д'Арк зняло англійську облогу з Орлеана, другого за значенням міста тодішньої Франції, вибивши англійців із їхніх укріплень

Жанна біля стін Орлеана (картина Жуля Ленепве)

1541 - іспанський мандрівник Ернандо де Сото відкрив річку Міссісіпі, назвавши її Річкою святого Духа

1606 - у Москві відбулося весілля царя Лжедмитрія I і полячки Марини Мнішек

1660 - Карл II проголошений королем Англії. Завершення 11-річної громадянської війни

1713 - указом Петра І столиця Росії перенесена з Москви до Санкт-Петербурга

1753 - народився Мігель Ідальго-і-Костілья, мексиканський священик, національний герой Мексики.
Керівник народного повстання 1810-1811 рр., яке переросло у війну за незалежність Мексики від іспанського панування

1838 - у Великій Британії опублікована "Народна хартія" - програма політичних вимог англійського пролетаріату

1842 - поблизу Версаля загорівся поїзд, який перевозив вищих сановників Франції.
55 осіб загинуло, зокрема й французький дослідник Жуль-Сезар Дюмон-Дюрвіль зі своєю сім'єю

1846 - американська армія розбила мексиканські війська в битві при Пало-Альто

1861 - у Петербурзі на Смоленському цвинтарі викопали домовину з тілом Тараса Шевченка, пронесли через усе місто до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею відпрвили до Москви - для подальшого переправлення в Україну.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бровари до Києва й Канева

1874 - народилася Інеса Арманд (ЄлизаветаСтеффен), французька та російська більшовичка, коханка Леніна

1884 - народився Гаррі Трумен, американський політичний і державний діяч, президент США в 1945-1953 рр. (від Демократичної партії).
Зробив антирадянщину офіційним курсом США. Автор концепції стримування комунізму за допомогою холодної війни

Гаррі Трумен

1886 - в Атланті надійшла в продаж "Кока-кола" - напій, який створив лікар Джон Пембертон, гадаючи, що це лікувальний засіб

1895 - Китай передав Тайвань Японії

1900 - близько 6 тисяч осіб загинули через ураган і повінь у Гальвестоні (Техас, США)

1902 - під час виверження вулкану Пеле палюча хмара зруйнувала місто Сен-П'єр на острові Мартініка. Загинули близько 30 тисяч мешканців

1903 - народився Фернандель (Фернан Контанден), знаменитий французький актор-комік

1906 - народився Роберто Росселліні, італійський кінорежисер, представник неореалізму

1909 - у Москві відкрили пам'ятник Миколі Гоголю роботи скульптора Андрєєва

1911 - народився Роберт Джонсон, легендарний американський гітарист і блюзовий виконавець.
Саме він розповів, що геніальній грі на гітарі навчився на якомусь магічному перехресті, де з ним уклав угоду сам Князь Тьми: вміння грати блюз в обмін на душу. Автор знаменитої композиції "Перехрестя".
Сьогодні - 100-річний ювілей від його народження


1914
- у Голлівуді створена кіностудія "Парамаунт пікчерз"

1916 - народився Жоао Авеланж, бразильський спортивний діяч, президент ФІФА у 1974-1998 рр.

1918 - у Сімферополі відновилися засідання Курултаю, визнаного німцями як верховна влада Криму

1919 - отаман Микола Григор'єв підняв новий антирадянський заколот в Україні, оголосивши універсал із гаслами "Всю владу радам українського народу", "Вільна торгівля хлібом" тощо

1923 - Англія висунула радянській Росії низку ультимативних вимог ("Ультиматум Керзона")

1933 - Махатма Ганді почав голодний страйк проти британського панування в Індії

1940 - німецькі командос у формі голандських військових перетнули німецько-нідерландський кордон і взяли під контроль стратегічні мости для наступного просування вермахту

1942 - у Кораловому морі з борту потопаючого американського авіаносця "Лексінгтон" евакуйовані 2735 осіб - наймасовіша в історії рятувальна операція на кораблях

1945 - у передмісті Берліна Карлсхорсті о 22:43 підписано заключний Акт про капітуляцію Німеччини у ІІ Світовій війні (також його називають "ратифікацією" акта про капітуляцію, підписаного 7 травня в Реймсі).
Від імені Німеччини акт підписали начальник штабу верховного головнокомандування вермахту генерал-фельдмаршал Кейтель, головнокомандувач ВМС адмірал фон Фрідебург, генерал-полковник авіації Штумпф. Радянський Союз перед представляв заступник верховного головнокомандувача маршал Жуков, союзників - головний маршал авіації Великої Британії Теддер.
Як свідки були присутні командувач стратегічними повітряними силами США генерал Спаатс і головнокомандувач французької армії генерал де Тассіньї.
Побачивши француза, Кейтель саркастично спитав: "Невже ми і Франції війну програли?" Йому відповіли: "Так".
Перед тим цього ж дня війська 1-го Українського фронту взяли Дрезден та інші міста в Німеччині

1947 - Франція вийшла зі складу Міжнародного валютного фонду

1949 - прийняття парламентською радою в Бонні конституції ФРН

1950 - у берлінському Трептов-парку урочисто відкрито пам'ятник полеглим воїнам Червоної армії (скульптор Вучетич)

1951 - свій перший вірш опублікував поет Іван Драч

1954 - створена Федерація футболу Азії

1960 - встановлено дипломатичні відносини між Кубою та СРСР

1962 - у Лондоні припинили ходити останні тролейбуси

1965 - свято 8 березня оголошено в СРСР неробочим днем

1965 - указами президії Верховної Ради СРСР затверджено положення про почесне звання "Місто-герой".
Такі звання і золоті зірки надано Брестській фортеці, містам Волгограду, Севастополю, Одесі, Ленінграду й Києву

1967 - у Москві біля Кремлівської стіни на Красній площі запалили Вічний вогонь на Могилі Невідомого солдата

1970 - вийшов диск групи "Бітлз" "Let It Be"

1982 - відкрито монумент місту-герою Києву - обеліск із зіркою на площі Перемоги

1982 - під час кваліфікації етапу "Формули-1" на бельгійській трасі Зольдер в аварії загинув канадський автогонщик Жиль Вільньов

1984 - Національний олімпійський комітет СРСР ухвалив рішення про бойкот літніх Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі - у відповідь на бойкот американцями Олімпіади в Москві 1980 р.

1988 - у Франції відбувся другий тур президентських виборів, за результатами якого на новий семирічній термін обрано Франсуа Міттерана

1989 - у Польщі вийшов друком перший номер "Газети виборчої"

1994 - Азербайджан долучився до договору про припинення вогню в Нагірному Карабасі

1996 - внесено зміни до конституції ПАР -представникам усіх рас надано рівні громадянські права

2000 - у Львові хулігани побили композитора Ігоря Білозора, який помер через три тижні.
Це спричинило в місті хвилю виступів на національному ґрунті

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.