7 травня в історії

973 - помер Оттон I Великий, німецький король у 936-973 рр., творець і перший імператор Священної Римської імперії.
Найвидатніший представник саксонської династії німецьких королів.
По його смерті могутню імперію очолив син - Оттон ІІ Рудий

1530 - народився Людовік І Бурбон-Конде, французький принц, лідер гугенотів, родоначальник роду Конде.
Почав дві релігійні війни й загинув

1610 - Галілео Галілей відкрив перші три супутники Юпітера (Іо, Європу, Ганімед)

1663 - у центрі Лондона на Друрі-Лейн відкрився Королівський театр.
Через шість років він згорів, але його знову відбудували. Нині це найстаріший театр Англії

1682 - нагло помер 20-річний російський цар Федір Олексійович, після чого бояри з порушенням порядку престолонаслідування проголосили царем Петра I

1711 - народився Девід Юм, шотландський філософ, історик.
Сьогодні - його 300-річний ювілей

Девід Юм (Г'юм)

1774 - народився Френсіс Бофорт, англійський моряк, який розробив 12-бальну шкалу сили вітру

1785 - француз Жан П'єр Франсуа Бланшар разом з американцем Джоном Джеффрісом уперше перетнув Ла-Манш на повітряній кулі

1795 - у Парижі стратили голову революційного трибуналу Франції Антуана Фук'є-Тенвіля, який послав на гільйотину тисячі людей

1800 - народився Нікколо Піччінні, італійський композитор, представник неаполітанської оперної школи.
Був супротивником оперної реформи Глюка, що відображено в музичній історії як "війна глюкістів і піччінністів"

1832 - Греція стала незалежним королівством

1833 - народився Йоганн Брамс, німецький композитор, піаніст, диригент

1840 - народився Марко Кропивницький, український письменник, драматург, театральний актор

1840 - народився Петро Чайковський, російський композитор

Петро Чайковський

1861 - народився Рабіндранат Тагор, індійський письменник, філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури 1913 р.
Автор слів гімнів одразу двох країн - Індії й Бангладеш
Сьогодні - його 150-річний ювілей

Рабіндранат Тагор

1861 - штат Теннессі ухвалив рішення відділитися від США

1875 - підписано російсько-японський договір про обмін територіями, згідно з яким Росія передала Японії Курильські острови в обмін на острів Сахалін

1887 - американець Томас Стівенс завершив першу навколосвітню подорож велосипедом, проїхавши 13 500 миль. Подорож тривала понад три роки

1895 - у Петербурзі російський фізик і електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який був прототипом радіо

1901 - народився Гері Купер (Франк Джеймс), американський кіноактор, лауреат трьох "Оскарів"

1908 - народився Макс Грюндіг, німецький винахідник і організатор виробництва

1915 - німецький підводний човен "U-20" атакував англійський пасажирський корабель "Лузітанія"; загинуло 198 пасажирів.
Цей інцидент викликав серйозну кризу у взаєминах США та Німеччини й спричинив антинімецький поворот у світовій громадській думці

1917 - Тимчасовий уряд надав католицькій церкві право релігійної пропаганди у Росії

1919 - Раднарком України ухвалив постанову про знесення пам'ятників царям та їхнім поплічникам

1919 - голова Раднаркому УСРР Християн Раковський направив уряду ЗОУНР до Станіславова ноту з пропозицією про нейтралітет та встановлення демаркаційної лінії між військами. У ній обіцялося, що Червона армія не перейде кордонів Галичини за умов, якщо галичани не будуть допомагати Директорії УНР

1919 - народився Евіта Перон (Марія Ева Дуарте де Перон), аргентинська акторка, политик-популіст, громадська лідерка, дружина президента Хуана Перона

1919 - отаман Никифор Григор'єв, який у лютому порвав з УНР і перейшов на бік більшовиків, знову почав боротьбу проти радянської влади. Він видав універсал, в якому оголосив про розрив із червоними

1920 - у ході радянсько-польської війни до Києва вступили польська армія й українські війська на чолі з Симоном Петлюрою

1920 - підписано договір про мир між РСФРР та незалежною Грузією

1925 - покінчив життя самогубством (чи був убитий ЧК) Борис Савінков - російський терорист, один із лідерів есерів, керівник бойової організації партії есерів.
Уродженець Харкова

1930 - народився Анатолій Лук'янов, голова президії Верховної ради СРСР у 1990-1991 рр.

1934 - створення на Амурі Єврейської автономної області з центром у Біробіджані

1941 - у Дрогобичі відбувся показовий судовий процес над 62 членами ОУН.
За вироком суду 30 осіб було засуджено до смертної кари, 24 - до десяти років позбавлення волі, справи решти восьми відправили на додаткове розслідування.
Згодом президія Верховної Ради СРСР дещо пом'якшила вироки - до вищої міри покарання було засуджено 26 підсудних (чотирьом в'язням, серед яких троє жінок, зберегли життя), 13 арештантам підтвердили їхні десятирічні вироки, а 19 осіб засудили на терміни від 7 до 8,5 року

1944 - радянські війська штурмом узяли Сапун-гору в районі Севастополя

1945 - о 2:41 ночі в Реймсі було підписано акт про капітуляцію Німеччини.
Німецький генерал Йодль підписав акт як представник вермахту; від союзної сторони - генерал Беддел Сміт, від СРСР - генерал-майор Суслопаров (представник Сталіна при союзному командуванні).

Генерал-полковник Альфред Йодль підписує акт про капітуляцію в Реймсі


За наполяганням Сталіна акція була повторена наступного дня в Берліні, окупованому радянськими військами

1945 - дізнавшись про неминучу капітуляцію Німеччини, генерал Павло Шандрук наказав 1-й Українській дивізії Української національної армії в Німеччині (колишня "Галичина") відійти з лінії фронту не пізніше 8 травня та форсованим маршем перейти за р. Мур у зону окупації західних військ.
Українські дивізійні сапери налагодили міст через річку, яким скористалася не тільки дивізія, а й відступаючі німецькі та угорські частини.
Радянські війська в районі Юденбурга танковим ударом розсікли дивізію на дві частини. Незважаючи на це, основна частина дивізії опинилася в британській окупаційній зоні у районі Тамсвега, а командування УНА і менша частина 1-ї УД були інтерновані американцями в Радштадті

1945 - 1-ша піхотна дивізія Російської визвольної армії під командуванням українця Сергія Буряченка, перейшовши на бік празьких повстанців, вступила в бої з німцями

1946 - у Токіо заснована компанія "Токіо цусін коге" ("Токійська компанія телезв'язку"), яка згодом була перейменована в "Соні"

1951 - Міжнародний олімпійський комітет запросив СРСР взяти участь в Олімпійських іграх 1952 року

1954 - США, Франція та Англія відповіли негативно на пропозицію Сталіна прийняти СРСР до НАТО

1976 - указом президії Верховної Ради СРСР голові Ради оборони СРСР, генсеку ЦК КПРС Леоніду Брежнєву присвоєно військове звання маршала Радянського Союзу

1984 - радянського академіка-дисидента Андрія Сахарова схопили на вулиці й силою доставили у Горьковську обласну клінічну лікарню ім. Семашка, де утримували протягом чотирьох місяців

1985 - вийшла постанова ЦК КПРС про заходи з подолання пияцтва й алкоголізму.
Початок антиалкогольної кампанії

Вино-горілчані магазини тоді продавали спиртне лише з 14:00 до 19:00,
що спричиняло величезний ажіотаж. Була приказка: "В шесть утра поёт петух,
в восемь — Пугачёва. Магазин закрыт до двух, ключ — у Горбачёва"

1987 - створений у Києві літак-гігант "Руслан" Ан-124 побив світовий рекорд дальності польоту за замкненим маршрутом, встановленим американцем Стівенсоном чверть віку тому на реактивному бомбардувальнику "Боїнг" Б-52Н, який пролетів 18 245 км. "Руслан" подолав відстань 20 151 км. Повітряний супермарафон тривав 25 годин 30 хвилин

1988 - почалися установчі збори "Демократичного союзу" - першої опозиційної КПРС політичної партії в СРСР, лідером якої стала Валерія Новодворська

1992 - вийшов указ президента РФ про створення збройних сил Російської Федерації

1994 - у Дніпропетровську на рингу Палацу спорту киянин Андрій Синєпупов першим з українських боксерів здобув титул чемпіона світу серед професіоналів у двобої з британцем Марком Рамсеєм (за версією WBO у ваговій категорії 61 кг)

1995 - Національний банк України випустив монету вартістю 200 тисяч карбованців

1999 - уперше після розколу християнської церкви в 1054 р. Папа Римський (Іван Павло ІІ) відвідав православну країну (Румунію)

2000 - інавгурація другого президента Росії Володимира Путіна

2004 - інавгурація президента Росії Володимира Путіна на другий термін

2008 - інавгурація третього президента Росії Дмитра Медведєва

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.