26 травня в історії

1232 - Папа Римський Григорій IX послав перших інквізиторів в Арагон, започаткувавши те, що через два сторіччя увійде в історію під назвою "Іспанська інквізиція"

1521 - імператор Карл V підписав Вормський едикт, який наказував арештувати релігійного реформатора Мартіна Лютера

1648 - 15-тисячна козацька армія Богдана Хмельницького за участю кримських татар розгромила 18-тисячну польську армію Миколая Потоцького в битві під Корсунем


 

1650 - народився Джон Черчілль, герцог Мальборо, один із найвидатніших полководців Англії, котрий відзначився у Війні за іспанський спадок

1679 - англійський парламент ухвалив закон Хабеас Корпус (закон про недоторканність особи, Habeas Corpus Act), один з основних конституційних актів

1761 - Михайло Ломоносов виявив атмосферу на Венері

1799 - взяття Турина російськими військами Олександра Суворова

1805 - правитель Карабаху Ібрагім-хан присягнув на вірність Росії

1822 - народився Едмон Де Гонкур, французький письменник (старший із братів Гонкурів)

1865 - залишки армії Півдня під керівництвом генерала Сміта здалися - у США завершилася громадянська війна

1874 - народився Анрі Фарман, французький піонер авіації, льотчик, авіаконструктор та авіапромисловець

1901 - народився Борис Грабовський, український радянський фізик, творець радянської електронної системи передачі рухомого зображення на відстань (телебачення).
Син поета-демократа Павла Грабовського

Борис Грабовський

1905 - у готельному номері в Канні знайдений мертвим із простреленими грудьми Сава Морозов, російський промисловець та меценат. За офіційною версією, він покінчив із собою

1908 - у Персії англійський бізнесмен Вільям Д'Арсі почав добувати першу на Близькому Сході нафту

1918 - Закавказька Федерація розпалася на три незалежні республіки - Грузію, Вірменію і Азербайджан.
Утворення (зусиллями передусім меншовиків) Грузинської Демократичної Республіки

1928 - на засіданні ФІФА ухвалено рішення проводити раз у чотири роки чемпіонати світу з футболу

1929 - у Москві на стадіоні "Динамо" відбувся футбольний матч між збірними РРФСР та України, з якого вперше в СРСР вели прямий радіорепортаж (коментатор - Вадим Синявський)

1938 - у місті Вольфсбург Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь під заводську новобудову - "Фольксваген"

1940 - почалася евакуація військ союзників з Дюнкерка (Франція) під час Другої світової війни. Операція носила умовну назву "Динамо"

1946 - на виборах у Чехословаччині перемогли комуністи

1947 - в СРСР скасовано смертну кару (відновлена в 1950 р.)

1948 - у ПАР оголошено початок політики апартеїду

1955 - останній радянський солдат залишив Порт-Артур, який був російською військовою базою з 1898 року.
Згідно з укладеною, угодою Порт-Артур іще 20 років міг залишатися у тому ж статусі, але його безоплатно переданий китайцям

1966 - Гаяна здобула незалежність від Великої Британії

1972 - підписання в Москві "Основ взаємовідносин між СРСР та США" та радянсько-американського договору про обмеження стратегічних озброєнь (ОСВ-1).
Початок політики "розрядки"

Момент підписання договору ОСВ-1 президентом Ніксоном і генсеком Брежнєвим

1972 - у Берліні підписано транспортний договір між НДР і ФРН - перший державний договір між цими країнами

1981 - італійський уряд пішов у відставку через повідомлення про те, що сотні урядових чиновників пов'язані з таємною масонською ложею Пі-2

1987 - в СРСР ухвалено закон про кооперативи, яким надані більші можливості для індивідуальної трудової діяльності

1991 - у Грузії проведено президентські вибори; перемогу здобув Звіад Гамсахурдіа

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.