19 травня в історії

1125 - помер Володимир Мономах, великий князь київський в 1113-1125 рр.

1389 - помер Дмитро Донський, князь Московський і Володимирський, переможець монголо-татарів

1536 - страчена Анна Болейн, маркіза Пемброк, друга дружина короля Англії Генріха VIII

1568 - королева Англії Єлизавета I наказала ув'язнити колишню шотландську королеву Марію Стюарт, яка пред'явила права англійський трон

1593 - народився Якоб Йорданс, фламандський живописець

1606 - на Червоній площі в Москві проголошений царем боярин Василь Шуйський - глава змови проти Лжедмитрія І, вбитого 17 травня

1649 - парламент Англії урочисто прийняв "Акт про оголошення Англії республікою", у якому проголошувалося, що країна керується парламентом і призначеними ним посадовими особами.
Фактична влада належала армійській верхівці на чолі з Олівером Кромвелем. Цей період тривав 11 років

1712 - Петро I переніс столицю Росії з Москви до Санкт-Петербурга

1762 - народився Йоганн Фіхте, німецький філософ

1782 - народився Іван Паскевич, російський військовий діяч українського походження (уродженець Полтави), генерал-фельдмаршал (із 1829 р.), граф Ериванський, князь Варшавський.
Командував військами у Закавказзі, підкорив Азербайджан, був намісником на Кавказі, керував придушенням Польського визвольного повстання 1830-1831 рр., після чого був призначений намісником Царства Польського. Також брав участь у придушенні революції в Угорщині

Іван Паскевич

1802 - з ініціативи Наполеона у Франції засновано Орден Почесного легіону

1861 - у храмі Різдва Христа Спасителя в Києві, де була виставлена домовина з тілом Тараса Шевченка, відбулася панахида. У Києві з Кобзарем прощалися студенти, багато городян.
Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Тараса в Києві. Але переважили ідея з Чернечою горою, бо за життя Шевченко мріяв про "тихе пристанище і спокій коло Канева".
Тож 20 травня на пароплаві "Кременчук" прах Кобзаря прибув до Канева

1881 - народився Мустафа Кемаль Ататюрк (Газі Мустафа Кемаль-паша), перший президент Турецької Республіки у 1923-1938 рр., реформатор, який поставив країну на шлях світського, європейського розвитку.
1934 р. парламент присвоїв йому ім'я "Ататюрк" - батько турків

Мустафа Кемаль Ататюрк

1888 - народився Микола Шверник, радянський державний і партійний діяч, номінальний глава Радянської держави (голова президії Верховної Ради СРСР) в останні роки правління Сталіна (1946-1953).
Після XX з'їзду КПРС очолював комісію з реабілітації несправедливо засуджених

1890 - народився Хо Ши Мін (справжні імена - Нгуен Шинь Кунг і Нгуен Тат Тхань), керівник соціалістичної революції у В'єтнамі.
Перший прем'єр-міністр, перший президент ДР В'єтнам

Хо Ши Мін

1891 - у Владивостоку відбулася урочиста церемонія закладання Уссурійської залізниці - першої ланки Транссибірської магістралі

1895 - у бою з іспанськими військами в Дос Ріос загинув Хосе Марті, кубинський революціонер - національний герой Куби у боротьбі проти іспанського поневолення, поет, письменник, публіцист, у літературних колах відомий як "батько модернізму"

1906 - відкрито Сімплонський залізничний тунель завдовжки 19,7 км, який поєднав Італію та Швейцарію через Альпи (на той час найдовший у світі)

1919 - ліквідуючи повстання отамана Григор'єва, більшовики взяли Кременчук

1919 - прибувши до Києва, голова Реввійськради РСФРР Лев Троцький провів спільне засідання ЦК РКП(б) та ЦК КП(б)У; на ньому ухвалено рішення про ліквідацію Українського фронту і підпорядкування військових округів вищій військовій владі Росії. Цього ж дня ВУЦВК ухвалив постанову "Про об'єднання військових сил радянських республік"

1922 - Всеросійська конференція комсомолу ухвалила рішення "Про повсюдне створення піонерських загонів". Дата утворення Всесоюзної піонерської організації

1925 - народився Пол Пот (Салот Сар), камбоджійський комуністичний діяч, вождь "червоних кхмерів". Диктатор, який за період свого правління знищив майже 2 млн. співвітчизників

1941 - німці як жест доброї волі звільнили 100 тис. французьких військовополонених

1952 - у державному театрі опери та балету відбувся перший концерт Державного ансамблю танцю УРСР

1961 - радянський безпілотний космічний апарат "Венера-1" уперше пролетів близько від планети Венера

1962 - на святкуванні з нагоди 45-річчя Джона Кеннеді його коханка, акторка Мерилін Монро заспівала відому пісню "Happy Birthday, Mr. President"


1989
- у Москві відбувся перший всесоюзний конкурс "Міс СРСР". Переможницею стала московська десятикласниця-напівсирота Юлія Суханова

1999 - Держдума затвердила прем'єр-міністром Росії Сергія Степашина

2004 - Єврокомісія вперше дозволила імпорт генетично модифікованого продукту - кукурудзи "Вексель-11"

2005 - на конференції міністрів освіти країн Європи у Бергені (Норвегія) ухвалили рішення про приєднання України до Болонського процесу

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.