8 квітня в історії

1336 - народився Тимур (Тамерлан), визначний середньоазіатський державний діяч і політик, славнозвісний полководець, жорстокий завойовник. Засновник династії Тимуридів, емір у 1370-1405 рр.

Тамерлан проти Тохтамиша. Війни у степах Приазов'я

Тамерлан

1498 - заарештовано флорентійського ченця, суспільного реформатора Джироламо Савонаролу, якого звинуватили в єресі

1513 - мореплавець Хуан Понсе де Леон оголосив Флориду володінням Іспанії

1525 - володіння Тевтонського ордену перетворені на нову державу - Пруссію

1548 - Перу проголошене володінням Іспанії

1766 - у США запатентована пожежна драбина

1771 - російська імператриця Катерина ІІ повеліла вжити надзвичайних заходів для порятунку Москви від бубонної чуми

1795 - народився Володимир Раєвський, російський публіцист, поет і декабрист

1820 - грецький селянин Ергос Кедротас з острова Мілос виявив на своїй землі античну статую, яка сьогодні відома всьому світу як Венера Мілоська

Венера Мілоська в Луврі

1848 - в Австро-Угорщині оголошена рівноправність мов

1859 - народився Едмунд Гуссерль, німецький філософ, засновник феноменології

1874 - народився Михайло Коссак, український композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог

1882 - народився Дмитро Дорошенко, український політичний діяч, історик, публіцист, літературознавець

1904 - Велика Британія й Франція підписали угоду, що одержала неофіційну назву "Сердечна згода" (Антанта)

1912 - народилася Соня Хені, норвезька фігуристка, триразова чемпіонка Олімпійських ігор, кіноакторка

1919 - народився Ієн Сміт, прем'єр-міністр Родезії у 1965-1979 рр., перед тим - глава уряду британської колонії Південна Родезія

1918 - у Харків вступили німецькі частини і Запорізька бригада УНР отамана З. Натієва. 5-та революційна армія Р. Сіверса відійшла на територію РСФРР; уряд Донецько-Криворізької республіки евакуйовано

1919 - у Станіславові УН Рада ухвалила конституційний закон про громадянство Західних областей УНР, на основі якого всі громадяни ЗОУНР визнавались громадянами УНР, а громадяни УНР - громадянами ЗОУНР

1922 - у Берліні підписано протокол про обмін торговельними місіями між УСРР і Німеччиною

1924 - у Харкові Рада народних комісарів УСРР затвердила статут Всеукраїнського товариства допомоги жертвам революції

1928 - постановою ВЦВК церкву в Радянському Союзі позбавлено статусу юридичної особи

1929 - відповідно до вказівок союзного уряду в УСРР пройшла кампанія реєстрації 15 тис. радіоприймачів

1930 - на екрани СРСР вийшов кінофільм Олександра Довженка "Земля" з першою в радянському художньому кінематографі сценою ню

Зіграти еротичну сцену Довженко довірив
своїй дружині Юлії Солнцевій.
Повністю фільм можна подивитися тут

1938 - народився Кофі Аннан, дипломат із Гани, генеральний секретар ООН у 1997-2006 рр.

1940 - початок розстрілів карателями НКВС польських військовополонених у Катинському лісі під Смоленськом

1943 - розстріляно близько 1000 євреїв із гетто в Тернополі

1944 - радянські війська взяли Вашківці, Вижницю, Космач, Криворівню та ін.

1944 - авершив роботу перший на еміграції собор єпископів УАПЦ. На ньому ухвалено "Тимчасове положення про управління святої Української Автокефальної Церкви"

1945 - у Берліні газета "Українські вісті" опублікувала відозву Українського національного комітету до українського громадянства і заклик його голови генерала Павла Шандрука. Наголошувалося, що УНК стане виразником прагнень українців до суверенної національної держави, співпрацюючи з іншими національними комітетами (малися на увазі комітети, що діяли під егідою власовського КВНР) на рівноправній основі

1945 - у Львові обласна преса опублікувала статтю В. Росовича (Ярослава Галана) "З хрестом чи ножем", спрямовану проти Греко-католицької церкви і покійного митрополита Андрея Шептицького, яка стала одним з ідеологічних інструментів антиунійної акції Кремля

1946 - у Женеві відбулося останнє засідання Ліги Націй

1949 - народився Василь Овсієнко, український громадський діяч, політик, публіцист, дисидент і політв'язень радянських часів

1950 - над Латвією радянські ППО збили приватний американський літак

1957 - у Москві п'єсою Розова "Вічно живі" відкрито театр "Соврємєннік"

1959 - на Кременчуцькому автомобільному заводі зібрали перший самоскид КрАЗ-222

1959 - постановою ЦК КПУ й Радміну УРСР затверджено "Тимчасове положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР", зразок посвідчення дружинника, зразок нагрудного знака "Дружинник" і пам'ятку дружиннику

Значок учасника ДНД

1966 - обрання Леоніда Брежнєва генеральним секретарем ЦК КПРС

Дорогий Леонід Ілліч. Офіційне фото

1971 - біля Лондона відбувся перший Світовий конгрес циган (ромів), який встановив циганські гімн і прапор

1986 - радянський лідер Михайло Горбачов під час відвідин Тольятті запустив у вжиток слово "перебудова".
Відтак сьогодні - 25-та річниця "перестройки"

1990 - на американському каналі ABC почато прем'єрний показ серіалу "Твін Пікс"

1990 - над Івано-Франківською міською радою вперше за радянський період піднято український національний прапор

1997 - президент України Леонід Кучма підписав указ про призначення Сергія Тігіпка віце-прем'єр-міністром (замість відставленого напередодні Віктора Пинзеника)

2003 - в результаті обстрілу американським танком готелю "Палестина" в Багдаді загинули двоє журналістів агенції "Reuters" - український телеоператор Тарас Процюк та його іспанський колега Хоче Коуто

Американці заявили, що стріляли по готелю для "самооборони", прийнявши телеоператора за снайпера

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.