21 квітня в історії

753 до н. е. - вважається датою заснування Риму Ромулом (за висновком римського ученого Марка Теренція Варрона)

43 до н. е. - убивця Цезаря Децим Брут і його союзник, наступник Цезаря Октавій у битві при Мутіні задали вирішальної поразки Марку Антонію

1519 - на узбережжі Мексики висадився іспанський конкістадор Ернан Кортес

1597 - у Варшаві страчений Северин Наливайко, український козацький отаман

1735 - народився Іван Кулібін, російський механік-самоук, творець прожектора, семафорного телеграфу, аркових мостів

1816 - народилася Шарлотта Бронте, англійська письменниця („Джен Ейр")

1864 - народився Макс Вебер, німецький соціолог, історик, економіст, юрист, засновник сучасної соціології

1870 - прийняття I Ватиканським собором "Догматичної конституції католицької віри"

1898 - офіційна дата початку Іспано-американської війни (встановлена Конгресом США)

1918 - радянський уряд розпустив Національний парламент мусульман Внутрішньої Росії та Сибіру (Міллі меджліс)

1918 - радянський уряд України евакуювався із Таганрога до Москви

1920 - договір між петлюрівською УНР і Польщею, за яким українська сторона офіційно визнала анексію Польщею Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини

1921 - проголошено створення Вірменської РСР

1925 - перетворення Чуваської автономної області на Чуваську АРСР

1926 - утворення Киргизької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки

1926 - народилася Єлизавета II, королева Великої Британії (з 1952 р.) з династії Віндзорів.
Сьогодні - її 85-річний ювілей

Єлизавета ІІ

1937 - постановою президії ЦВК прийнято герб Української РСР

Крім іншого, абревіатура УСРР змінилася на УРСР

1944 - жінки у Франції отримали виборче право

1951 - створено Національний олімпійський комітет СРСР

1954 - вступ СРСР до ЮНЕСКО

1956 - пісня Елвіса Преслі "Heartbreak Hotel" стала його першою піснею, яка вийшла на перше місце музичного чарту журналу "Біллборд"

1960 - новою столицею Бразилії стало місто Бразиліа, збудоване за чотири роки за проектом архітектора Оскара Німейєра.
Керівництво країни було перенесене сюди з Ріо-де-Жанейро

1967 - за кілька днів до проведення у Греції загальних виборів полковник Георгіос Пападопулос здійснив військовий переворот і встановив режим "чорних полковників" (зберігав владу до липня 1974 р.)

Керівники хунти (Пападопулос у центрі)

1972 - у Лондоні відбувся судовий процес над українськими студентами - Б. Цямриною, Б. Левицьким, В. Гуменюком та І.Осичко, яких обвинувачували у спробі підпалу радянського посольства в столиці Великої Британії в річницю смерті дисидентки Алли Горської.
Трьох студентів засуджено до 12 місяців в'язниці з умовним припиненням на три роки, студентку І.Осичко як неповнолітню - 6 місяців за таких же умов

1975 - В'єтнамська війна: президент Південного В'єтнаму Нгуєн Ван Тхієу рятується втечею зі столиці країни, після того як наступаючі сили півночі захопили останній укріплений пункт на шляху до міста Сайгон

1979 - у Києві відкрився театр драми й комедії

1994 - президент Леонід Кравчук видав указ "Про Київський університет імені Тараса Шевченка". Встановлювалося, що університет є національним зі статусом самоврядного державного вищого навчального закладу

1994 - президент Леонід Кравчук видав указ "Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів".
Указ спрямовувався на забезпечення сприятливих умов для реалізації громадянами України їх права на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного майна. Встановлювалося, що платежі за придбані об'єкти приватизації здійснюються з приватизаційних депозитних рахунків або за бажаннями громадян приватизаційними майновими сертифікатами

2000 - Держдума Росії ратифікувала договір про повне припинення ядерних випробувань

2010 - президенти України і Росії - Віктор Янукович і Дмитро Медведєв у Харкові, всупереч Конституції України, підписали угоду про подовження терміну базування Чорноморського флоту РФ у Криму після 2017 року ще на 25 років - до 2042-го, а також можливість пролонгації ще на 5 років за згодою сторін. В обмін на таку поступку Україна отримала обіцянку 30% знижки на ціну російського газу.
Перед тим автомобіль "швидкої допомоги", який належить Державному управлінню справами і на великій швидкості супроводжував Януковича на шляху до аеропорту "Бориспіль", потрапив у ДТП на перетині проспекту Бажана і Харківської площі в Києві. Водій постраждалого таксі марки ВАЗ-2110 загинув на місці

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.