17 квітня в історії

1492 - Христофор Колумб підписав угоду з Іспанією, зобов'язавшись відкрити новий шлях в Індію

1521 - Мартін Лютер відлучений від лона Римської католицької церкви через відмову зректися своєї єресі

1610 - англійський дослідник Генріх Гудзон (Хадсон) вирушив у плавання, в якому він відкриє Гудзонову протоку в Північній Америці

1722 - російський цар Петро I запровадив податок на носіння бороди - 50 рублів на рік

1824 - підписання російсько-американської Конвенції про визначення кордону російських володінь у Північній Америці

1839 - після розвалу федерації республік Центральної Америки утворилася держава Гватемала

1856 - місто Квебек проголошене столицею Канади

1861 - штат Вірджинія прийняв рішення відокремитися від США

1869 - філософ Фрідріх Ніцше звільняється від прусського підданства, аби надалі не мати будь-якого громадянства

1873 - помер Семен Гулак-Артемовський, український композитор, співак, драматичний артист. Автор першої української опери ("Запорожець за Дунаєм")

1875 - англієць Невілл Чемберлен вигадав більярдну гру "снукер"

1877 - російський письменник Лев Толстой завершив роботу над романом "Анна Кареніна"

1894 - народився Микита Хрущов, радянський партійний і державний діяч.
Керівник Радянської України в 1938-1949 рр., перший секретар ЦК КПРС (1953-1964 рр.), голова Ради Міністрів СРСР (1958-1964 рр.).
Герой Радянського Союзу, тричі Герой соціалістичної праці.
Розвінчав культ особи Сталіна. Почав космічну програму Радянського Союзу, але відзначався численними помилковими та популістськими рішеннями

Читайте матеріал "ІП" про Хрущова
на обкладинках американських журналів

1912 - Ленський розстріл - розправа російських царських військ над робітниками золотопромислового акціонерного товариства "Лензолото"; вбито 270, поранено 250 осіб

1919 - отаман Никифор Григор'єв, який у лютому порвав з УНР і перейшов на бік більшовиків, знову почав боротьбу проти радянської влади

1919 - із Рівного голова Ради народних міністрів УНР Борис Мартос направив до міністра юстиції Андрія Лівицького листа з вимогою негайного розслідування і покарання винних у єврейських погромах

1919 - радянській війська зайняли Кам'янець-Подільський

1919 - закон про майбутнє запровадження 8-годинного робочого дня у Франції

1924 - засновано голлівудську кіностудію "Metro Goldwyn Mayer"

1932 - народився Карен Демірчян, перший секретар ЦК Компартії Вірменії в 1974-1988 рр.
Був членом ЦК КПРС, засновником і головою Народної партії. З червня 1999 р. - спікер парламенту Вірменії. Загинув у жовтні 1999 р. внаслідок теракту в парламенті

1941 - американський інженер Ігор Сікорський (походженням з України) створив перший гелікоптер-амфібію

1941 - підписання акта про капітуляцію югославської армії під час ІІ Світової війни

1943 - на Тернопільщині розстріляно близько 1200 євреїв з гетто в Козовій

1944 - війська 1-го і 2-го Українських фронтів перейшли до оборони, завершивши Проскурівсько-Чернівецьку та Умансько-Ботошанську операції. Їх результатом стало завершення визволення від німців Правобережної України, та створення передумов для наступу в Галичину та Румунію. Німецькі групи армій "Південь" та "Південна Україна" уникли повного розгрому, але зазнали важких втрат у людях і техніці

1945 - у Ярославському повіті (Польща) підрозділ Армії Крайової чисельністю 100 осіб здійснив напад на село Піскуровичі; вбито в жорстокий спосіб понад 700 українських селян, пограбувано майно, забрано 600 голів худоби.
У селі В'язівниці (Польща) підрозділ УПА - курінь "Залізняка" - знищив 91 місцевого мешканця

1946 - проголошено незалежність Сирії від Франції

1951 - почалася перша сесія Верховної Ради УРСР третього скликання.
Обрано президію ВР УРСР на чолі з Михайлом Гречухою (на посаді - з 1939 р.), затверджено склад Радміну УРСР (голова - Дем'ян Коротченко, із 1947 р.)

1961 - висадка кубинських іммігрантів на узбережжя затоки Кочінос у районі Плая-Хірон з метою повалення режиму Фіделя Кастро.
Десант, підготовлений ЦРУ, був розгромлений за три дні. Полонених обміняли в США на продовольство і медикаменти, а Куба остаточно обрала соціалістичний шлях розвитку

1964 - у Великій Британії випущено перший альбом гурту "Роллінг стоунз" під назвою "The Rolling Stones"

1968 - в СРСР уперше вийшла в ефір телепрограма "У світі тварин"


Одну з найулюбленіших програм радянського ТБ відкривала заставка на музику Поля Моріа

1969 - Александр Дубчек знятий із посади першого секретаря Компартії Чехословаччини

1970 - у Києві відкрили палац "Україна"

1970 - помер Алексій І (Сергій Симанський), патріарх РПЦ із 1970 рр.
Кавалер чотирьох орденів Трудового Червоного прапора

1970 - Пол Маккартні видав перший сольний альбом - "Маккартні", поставивши крапку на "Бітлз"

1975 - у ході громадянської війни в Камбоджі червоні кхмери захопили столицю країни місто Пномпень

1980 - Південна Родезія стала називатися Зімбабве

1982 - англійська королева Єлизавета II проголосила Канаду повністю незалежною, визнавши новий Конституційний акт Канади

1986 - ухвалено постанову ЦК КПРС "Про основні напрями прискорення вирішення житлової проблеми у країні", згідно з якою кожна родина мала отримати окрему квартиру чи будинок до 2000 р.

1991 - Верховна Рада Української РСР ухвалила закон про реабілітацію жертв політичних репресій

1995 - встановлено дипломатичні відносини між Україною та Афганістаном

1996 - у Верховній Раді України почато розгляд у першому читанні проекту нової Конституції України

1997 - оприлюднено відеозапис міністра юстиції РФ Валентина Ковальова у сауні в компанії повій

1998 - замість Геннадія Удовенка міністром закордонних справ України став Борис Тарасюк

2003 - померли Марія і Дарія Кривошляпови, найвідоміші радянські й російські сіамські близнюки, класичні ішіопаги (випадок зрощення черевної порожнини, тазу та нижніх кінцівок).
Сестри народилися з двома головами, чотирма руками і трьома ногами.
Лікарі сказали матері, що діти померли від пневмонії, і забрали їх для довготривалих дослідів, що тривали 27 років. Ходити сестри навчилися після багаторічних тренувань; третя нога була ампутована в підлітковому віці.

Сестри Кривошляпови


Близнючки жили протягом 40 років у радянських установах для інвалідів. У 1989 р. вони переїхали у власний будинок у Москві. На пропозицію хірургів про поділ відповіли відмовою. На здоров'ї дедалі більше позначалася пристрасть однієї з сестер до алкоголю. Відтак у Марії сталася зупинка серця, а через 17 годин внаслідок інтоксикації померла й Дарія

2009 - в Одесі в сутичці з представниками "антифа" вбитий Максим Чайка - 21-річний студент, активіст молодіжної націоналістичної організації "СіЧ" (отримав два ножові поранення).
Це вбивство, розцінене патріотами як політичне, отримало значний розголос у країні, спричинило виступи націоналістичних сил

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.