10 квітня в історії

1710 - у Великій Британії набув чинності закон про авторське право - перший у світі

1741 - король Пруссії Фрідріх ІІ розгромив австрійців у битві біля Мольвіца (Силезія)

1847 - народився Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, засновник журналістської Пулітцерівської премії

1849 - американець Уолтер Хант запатентував безпечну шпильку

1864 - у Львові почав працювати перший професійний український театр "Руська бесіда" на чолі з Омеляном Бачинським

1898 - народився Мстислав (Скрипник), визначний український громадський і церковний діяч, патріарх Української автокефальної православної церкви.
Під час визвольних змагань 1917-1921 рр. - старшина для особливих доручень Головного отамана УНР Симона Петлюри, його рідного дядька.
Із 1947 р. - у США, у 1949 р. обраний першоієрархом УПЦ

Патріарх Мстислав

1906 - група есерів на чолі з Рутенбергом повісила на дачі в Озерках Георгія Гапона - православного священика, агента царської охранки, профспілкового діяча, який спричинив "криваву неділю".
Гапон вів подвійну гру з революціонерами і поліцією, й есери вважали, що Гапон вирішив здати їх поліції

1912 - англійський лайнер "Титанік" вийшов із порту Саутгемптон у своє перше й останнє плавання

1913 - київська міська управа уклала угоду з німецькою фірмою Бенна Гоггенау про рух автобусів у Києві.
Згідно з цією угодою, в місті повинно було функціонувати п'ять автобусів

1917 - на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалено рішення запровадити 8-годинний робочий день

1919 - народився Юрій Силантьєв, радянський диригент.
Із 1958 р. і до кінця життя - головний диригент естрадно-симфонічного оркестру Всесоюзного радіо і Центрального телебачення

1919 - червоні війська оволоділи Проскуровом (Хмельницьким), а на півдні вступили до Криму, де зайняли Сімферополь

1919 - у Рівному Рада народних міністрів УНР видала постанову про введення у вищих початкових школах обов'язкових предметів: української мови та літератури, історії України

1922 - у Генуї відкрилася міжнародна конференція з економічних та фінансових питань (завершила роботу 19 травня), в якій брали участь представники 28 капіталістичних країн і делегація Радянської Росії, очолювана Григорієм Чичеріним.
У ході конференції радянським дипломатам вдалося прорвати економічну і політичну блокаду країни західними державами, уклавши Рапалльский договір із Німеччиною

1925 - російське місто Царицин перейменоване в Сталінград (нині - Волгоград)

1932 - президентом Німеччини в другому турі виборів знову обраний Пауль фон Гінденбург (53% проти 37% у Адольфа Гітлера)

1938 - ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи

1938 - у Німеччині та Австрії відбувся плебісцит про аншлюс.
За офіційними даними, в Німеччині за аншлюс проголосувало 99,08% жителів, в Австрії - 99,75%

1939 - наркома водного транспорту СРСР Миколу Єжова заарештували за обвинуваченням у "керівництві змовницької організацією у військах і органах НКВД СРСР, у проведенні шпигунства на користь іноземних розвідок, у підготовці терористичних актів проти керівників партії і держави та збройного повстання проти Радянської влади".
Таким чином, під коток репресій потрапив сам їх організатор у 1937-1938 рр. (тоді - народний комісар внутрішніх справ СРСР)

1940 - Ісландія відокремилася від Данії

1941 - проголошення фашистської Незалежної держави Хорватія

Герб НДХ з емблемою усташів

1944 - радянські війська взяли Одесу, а в Криму форсували Сиваш і взяли Армянськ та ін.

1945 - війська 2-го Українського фронту звільнили м. Тренчин в Чехословаччині.
Війська 3-го Українського фронту вибили німців із південної частини Відня

1955 - СРСР і КНР підписали угоду про будівництво в Китаї циклотрона та створення ядерного реактора

1963 - загибель в Атлантиці американського атомного підводного човна "Трешер" з усім екіпажем (129 осіб), досі не пояснена

1969 - перший політ першого радянського винищувача зі змінюваною геометрією крила МіГ-23

1970 - Російська православна церква (РПЦ) надала автономію православній церкві США

1972 - відкриття для підписання міжнародної Конвенції про заборону біологічної та токсинної зброї

1979 - у космос на радянському кораблі полетів перший космонавт Болгарії - Георгій Іванов (справжнє прізвище - Какалов)

1990 - президент СРСР Михайло Горбачов підписав закон "Про основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік", що розмежував повноваження Союзу й республік в економічній сфері, визначив їх фінансово-економічні відносини тощо

1992 - у Запоріжжі відкрився перший фестиваль мистецтв "Козацькому роду нема переводу", присвячений 500-річчю Запорізького козацтва та 225-річчю Коліївщини

1998 - у Белфасті урядами Британії та Ірландії підписана мирна угода Страсної п'ятниці про політичне врегулювання конфлікту в Північній Ірландії.
Договір передбачав створення в Ольстері автономних органів влади та низку інших заходів, що стосуються політичних та конституційних аспектів північноірландського конфлікту.
У травні угода була схвалена виборцями Північної Ірландії в ході референдуму

2010 - під час заходу на посадку в аеропорту Смоленська (Росія) в умовах поганої видимості розбився літак президента Польщі Леха Качинського Ту-154М. На борту були глава держави, його дружина Марія, багато високопосадовців, громадських діячів, представників духовенства Республіки Польща, які летіли на відзначення роковин Катинської трагедії.
Загинуло 96 осіб, включно з сімома членами екіпажу

Залишки літака

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.