7 березня в історії

238 до н. е. - єгипетський цар Птолемей III Евергет видав Канопський декрет, за яким кожні чотири роки до календаря додавався додатковий день. Тим самим вперше було запроваджено високосні роки

321 - указом римського імператора Константина неділю оголошено вихідним днем

1274 - у монастирі Фоссануова біля Рима помер Тома Аквінський, визначний філософ-схоласт і теолог, систематизатор християнського богослов'я на основі вчення Арістотеля

1530 - Папа Римський відмовив англійському королю Генріху VIII в праві на розлучення з дружиною, що підштовхнуло короля до створення англіканської церкви

1573 - Іван Федорович (Федоров) заснував у Львові першу в Україні друкарню, про яку відомо історикам

1590 - у російському таборі поблизу Нарви підписано попереднє перемир'я між Швецією та Російською державою терміном на рік. Росії передавалися міста Ям, Івангород і Копор'є

1671 - народився Роберт Рой Макгрегор, шотландський горянин-розбійник на прізвисько Роб Рой

1765 - народився Жозеф Ньєпс, французький винахідник, один із творців фотографічного процесу

1768 - за угодою Росії та Польщі на території Речі Посполитої зрівняні в правах православні и католики

1792 - народився Джон Гершель, англійський астроном

1850 - народився Томаш Масарик, чехословацький громадський і політичний діяч, перший президент Чехословаччини (1918-1935)

Томаш Масарик

1872 - у Росії засновано Товариство порятунку на водах (Освод)

У радянські часи Освод став масовим громадським рухом, були поширені членські значки, зокрема і республіканські (на фото - УРСР)

1875 - народився Моріс Равель, французький композитор

1876 - американський винахідник Александр Белл отримав патент на телефон

1878 - народився Борис Кустодієв, російський художник

1894 - народився Сергій Лазо, російський революціонер - уродженець Бессарабії, один із радянських керівників у Сибіру і Примор'ї, учасник громадянської війни

1912 - перший безпосадочний переліт із Парижа в Лондон здійснив Анрі Сейме

1918 - Центральний виконавчий комітет рад УСРР і Народний секретаріат, що перебували у Полтаві, обрали Володимира Антонова-Овсієнка народним секретарем та призначили верховним головнокомандувачем всіх військ Радянської України.
Також ЦВК прийняв декларацію про об'єднання сил всіх південних радянських республік - Донецько-Криворізької, Одеської, Кримської, що утворилися на території України, та Донської республіки, щоб протистояти наступові німецьких і австро-угорських військ, закликаних Українською Центральною Радою

1920 - нота урядів РСФРР і УСРР урядам Англії, Франції, Італії, США та Японії про взаємини з Польщею.
Заявлялося, що агресивні дії Польщі по відношенню до радянських Росії та України є перепоною для умиротворення Східної Європи, і уряди Антанти шляхом могли б "покласти край агресивним спробам польського уряду". Радянські Росія та Україна висловлювали жаль з приводу того, що в останні дні польські війська почали нові наступальні дії проти УСРР

1921 - у Харкові Раднарком УСРР прийняв постанову "Про організацію робітничих факультетів" (робфаків)

1923 - у Харкові ВУЦВК прийняв постанови про адміністративно-територіальний поділ Волинської, Донецької, Катеринославської, Київської, Одеської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської губерній. Встановлено округи та окружні центри на їх території

1929 - Раднарком і ВРНГ УСРР затвердили проект будівництва Криворізького металургійного заводу

1932 - народився Володимир Дахно, український режисер-аніматор, творець серії мультфільмів про козаків



1933 - свідчення Голодомору: інформаційна довідка Вінницького обкому КП(б)У про те, що в с. Зозів Липовецького району селянка з'їла двох котів і двох собак, а згодом 4-річну дитину, бо "весь хліб забрала сільрада".
За лютий місяць у селі померла від голоду 21 особа, за п'ять днів березня - 10 осіб, а загалом голодувало 200 сімей

1943 - президія Верховної Ради СРСР присвоїла Йосипу Сталіну звання маршала Радянського Союзу

1943 - Державний комітет оборони СРСР прийняв постанову про розформування Центрального штабу партизанського руху. Передбачалося передати керівництво партизанським рухом на ЦК компартій республік, обкоми ВКП(б) та республіканські й обласні штаби партизанського руху

1946 - у Східній Німеччині засновано Союз вільної німецької молоді, першим головою якого став Еріх Хонеккер - майбутній керівник НДР

1954 - дебютант чемпіонату світу з хокею - збірна СРСР - розгромила канадців з рахунком 7:2 й отримала золоті нагороди

1960 - в СРСР сформована перша група космонавтів із 20 військових льотчиків

1987 - перемігши за очками у 12-раундовому двобої Джеймса Сміта, 20-річний Майк Тайсон став наймолодшим чемпіоном світу з боксу серед професіоналів-важковаговиків за версією WBC

1987 - уперше на радянському ЦТ з'явилася програма "До і після опівночі" Володимира Молчанова. Гостем ефіру був актор Андрій Миронов



1989 - у зв'язку зі скандалом навколо нової книги Салмана Рушді Іран розірвав дипломатичні відносини з Великою Британією

1992 - зіграні перші матчі першого футбольного чемпіонату незалежної України.
Перший м'яч забив півзахисник "Карпат" Анатолій Мущинка - на 20-й хвилині матчу в Одесі проти "Чорноморця" (підсумок - 2:2)

Автор першого голу в чемпіонаті незалежної України, закарпатець Мущинка закінчував кар'єру в другорядних німецьких клубах

1992 - після повалення президента Звіада Гамсахурдіа в Тбілісі оголошено про створення нового органу влади, Державної ради; її головою став колишній глава Компартії Грузії Едуард Шеварнадзе

2003 - Фідель Кастро обраний на черговий п'ятирічний термін головою Державної ради Куби

1995 - указом президента України Леоніда Кучми присуджено Державні премії України ім. Т. Шевченка. Серед нагороджених - поет Василь Симоненко (посмертно), письменник Євген Сверстюк, художник Опанас Заливаха

1997 - державна комісія на чолі з міністром культури та мистецтв Дмитром Остапенком , підбила підсумки конкурсу на кращий текст Державного Гімну України (було подано 784 пропозиції).
Ухвалено рішення премій не присуджувати та увійти до Верховної Ради з пропозицією затвердити як текст Державного Гімну історичний текст Павла Чубинського у його первісній редакції: "Ще не вмерла України і слава , і воля"

1997 - указом президента України Леоніда Кучми присуджено Державні премії України ім. Т. Шевченка. Серед нагороджених - художники Іван Марчук та Людмила Семикіна, артист Анатолій Солов'яненко, кінорежисер Леонід Осика, письменник Олександр Ульянов (Олесь Ульяненко - мала Шевченівська премія - для авторів віком до 35 років - за роман "Сталінка")

2000 - президент Леонід Кучма видав указ "Про направлення миротворчого персоналу України до Місії ОБСЄ в Косово (Союзна Республіка Югославія)"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.