5 березня в історії

1133 - народився Генріх II Плантагенет, король Англії в 1154-1189 рр., перший із династії Плантагенетів

1198 - на з'їзді німецьких лицарів в Акконі організація з догляду за хворими, утворена раніше під час ІІІ Хрестового походу, перетворена в духовно-лицарський Тевтонський орден.
Повна його назва - Орден лицарів німецького шпиталю св. Марії в Єрусалимі

1512 - народився Герард Меркатор (Кремер), визначний фламандський картограф і географ

1558 - медик Франсіско Фернандес був посланий королем Іспанії Філіпом II до Мексики для вивчення невідомих європейцям рослин і продуктів харчування.
Ця умовна дата вважається днем появи тютюну в Європі

1562 - унаслідок невдалих воєн із Руською державою припинив своє існування Лівонський орден. Утворено Курляндське герцогство

1616 - колегія кардиналів на чолі з Папою Павлом V, переглянувши список нових видань, визнала єретичним твір Миколая Коперника "Про обертання небесних сфер" і занесла його до списку заборонених

1711 - засновано Сенат - найвищий державний орган у Росії (існував до 1917 р.)

1792 - революційний уряд Франції закрив університет Сорбонна та всі богословські факультети в країні

1827 - народився Леонід Глібов, український поет, письменник, найвідоміший український байкар

Леонід Глібов

1836 - Семюель Кольт почав промислове виробництво револьвера 34-го калібру

1868 - в Англії запатентовано степлер

1871 - народилася Роза Люксембург (Розалія Люксенбург), одна із засновниць Компартії Німеччини

1877 - у Санкт-Петербурзі почався "Процес 50-ти" - суд над учасниками "Всеросійської соціально-революційної організації"

1901 - у "Церковних відомостях" оголошено про відлучення Льва Толстого від Російської православної церкви

1903 - народилася Наталя Забіла, українська радянська письменниця, поетеса, авторка товрів для дітей ("Ясоччина книжка")

1904 - народився Олексій Косигін, радянський державний і партійний діяч.
Був главою уряду протягом 16 років - найдовше за всіх в історії царської, радянської та пострадянської Росії. В цілому був членом Ради народних комісарів і Ради міністрів СРСР майже 42 роки (з 2 січня 1939 р. по 23 жовтня 1980 р.) - як голова, перший заступник голови, заступник голови (чотири рази), як глава п'яти міністерств СРСР, голова Держплану СРСР тощо

Косигін - "найдовший"
російський глава уряду

1918 - Центральна Рада повернулася з Житомира до Києва.
Того ж дня на засіданні Малої ради в Житомирі було ухвалено закони про адміністративний стан м. Києва (скасовувалося київське міське комісарство), про передачу міліції Києва в розпорядження Міністерства внутрішніх справ, закон про покарання всіх учасників війни і повстання проти Української держави (у разі доведення судом вини громадянина він втрачав громадянство України і висилався за її межі)

1918 - для з'ясування обставин бою з радянськими загонами під Крутами військовий міністр УНР Олександр Жуковський наказав створити спеціальну комісію у складі трьох осіб, у тому числі запросивши члена УЦР Олександра Шульгина

1919 - нота повноважного представника УНР Г.Сидоренка Паризькій мирній конференції з приводу рішення народних зборів Хуста від 21 січня 1919 р. про прилучення Карпатської України до Великої України (УНР). У ноті попереджалося, що спроби Польщі, Румунії та Чехословаччини претендувати на розділ цих земель зустрінуть опір українського народу

1919 - нота радянського уряду України (з Харкова) до уряду РСФРР із пропозицією відмовитись від усяких переговорів із Директорією УНР, яка стала на "відверто контрреволюційний шлях"

1920 - під натиском частин Червоної армії окрема піша бригада УНР у складі Могилівського полку, Галицького куреня, бригади отамана Шашкевича і представники цивільної влади УНР на чолі з І. Макухом залишили місто Могилів-Подільський

1921 - у Харкові V Всеукраїнський з'їзд рад затвердив договір між УСРР і РСФРР про військовий та господарський союз.
Також червоний форум прийняв постанови про утворення і діяльність комнезамів (комітетів незаможних селян), про закріплення землекористування, про відбудову сільського господарства, про амністію тощо

1922 - народився П'єр Паоло Пазоліні, італійський кінорежисер, поет і письменник.
Комуніст, виключений із партії за розбещення малолітніх, зрештою убитий

1924 - у США створено корпорацію IBM

1930 - у Сімферополі закрито караїмську кенасу

1932 - спецдовідка секретно-політичного відділу ОДПУ про облік куркульських селищ третьої категорії. Повідомлялося, що в УСРР створено 277 "куркульських виселок" 3-ї категорії, у яких розселено 4757 родин та понад 20 тис. осіб

1933 - доповідна записка начальника Дніпропетровського обласного відділу ДПУ Краукліса про голодування населення 336 сільрад 40 районів, про смертність від "тропічної малярії, яка набула характеру масової епідемії з великою кількістю смертності, внаслідок безмежного виснаження сільського населення від голоду", від вживання сурогатів

1933 - "Велика депресія": президент США Франклін Рузвельт оголосив "банківський вихідний", що зачинив усі банки США та заморозив усі фінансові операції

1933 - у Німеччині нацисти виграли парламентські вибори з 44% голосів

1936 - народився Володимир Маслаченко, футболіст походженням із Дніпропетровщини, воротар московського "Спартака" і збірної СРСР, російський спортивний телекоментатор.
Сьогодні - 75 років від дня його народження

Маслаченко - вже як журналіст - із колегою-воротарем Львом Яшиним

1939 - Київському університету присвоєно ім'я Тараса Шевченка

1940 - політбюро ЦК ВКП (б) винесло рішення: засудити до розстрілу без розгляду справ польських офіцерів і інтелігентів, захоплених в полон Червоною армією у вересні та жовтні 1939 р.
Постанова стосувалася 14 700 полонених, а загалом, згідно з цим рішенням, було знищено від 22 до 40 тис. осіб серед яких і певний відсоток етнічних українців, чимало мешканців Галичини і Волині, що перебували в таборах Ковеля, Осташкова, Старобільська, Катині, Мідного, Харкова та ін.
Схвальні підписи під документом поставили Сталін,  Ворошилов, Молотов, Мікоян

1944 - війська 1-го Українського фронту взяли Збараж, Ланівці, Ізяслав, Ямпіль, Теофіполь та ін.

1946 - Уїнстон Черчілль у своїй промові у Фултоні вперше використав словосполучення "залізна завіса" (між західним світом та комуністичним табором у Європі - "від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці")

1950 - бою з силами радянської держбезпеки в с. Білогорща біля Львова загинув Роман Шухевич (псевдо - Тарас Чупринка) - командир УПА, крайовий провідник ОУН (р), голова секретаріату УГВР.
Наступником Шухевича на посадах став Василь Кук

Реверс ювілейної монети
5 грн., випущеної Нацбанком України в 2008 р.

1953 - помер Йосип Сталін (Джугашвілі), радянський диктатор

1960 - фотограф Альберто Корда зробив найвідомішу фотографію латиноамериканського повстанця Ернесто Че Гевари й не отримав за неї ні цента гонорару

Фото, що стало невід'ємною частиною світової поп-культури

1961 - начальник УКДБ по Києву та Київській області М. Тихонов звернувся до першого секретаря Київського обкому КПУ П. Шелеста із пропозицією закрити Києво-Печерську лавру, аргументуючи свою позицію "скупченням на її території релігійних фанатиків"

1965 - із конвеєра Харківського трактороскладального заводу зійшов 100-тисячний трактор Т-16

1966 - померла поетеса Анна Ахматова (Горенко)

1970 - набув чинності "Договір про нерозповсюдження ядерної зброї"

1979 - американський космічний апарат "Вояджер-1" досягнув планети Юпітер.
У грудні 2010 р. цей зонд, що став найшвидшим об'єктом зі створених людиною, вже вийшов за межі Сонячної системи


Початково створений лише для досліджень Юпітера й Сатурна впродовж п'яти років,
"Вояджер" виявився значно більш "живучим" і працює досі - вже 34-й рік

1982 - "Венера-14", радянський космічний апарат, прибув на планету Венера

1992 - Верховна Рада України прийняла закон "Про Представника Президента України" як найвищу посадову особу державної виконавчої влади - главу місцевої держадміністрації

1997 - представники КНДР і Південної Кореї вперше за чверть століття сіли за стіл переговорів

1998 - ухвалено закон "Про Раду нацiональної безпеки i оборони України"

2004 - екс-спікер Держдуми РФ Іван Рибкін знявся з балотування на виборах президента Росії.
Цьому передувала скандальна історія з "викраденням" Рибкіна - креатури олігарха Бориса Березовського - та виявленням його в Києві. Там він внаслідок отруєння нібито перебував чотири дні "без свідомості", після чого Рибкіну з метою шантажу "продемонстрували відеозапис, на якому він здійснював "огидні дії" із "жахливими збоченцями".
Були й інші версії цієї заплутаної історії, що полягали у використанні Рибкіна як жертви для створення на виборах негативного реноме для кандидата від влади

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.