19 березня в історії

721 до н. е. - перше документально зафіксоване сонячне затемнення (побачене у Вавилоні)

1474 - у Венеції прийнято акт про охорону винаходів - перший у світі закон про охорону авторського права

1629 - народився Олексій Михайлович (Романов), російський цар у 1645-1676 рр.

1697 - почалося "велике посольство" Петра I в Західну Європу

1813 - народився Девід Лівінгстон, шотландський місіонер і визначний дослідник Африки, першовідкривач водоспаду Вікторія, названого ним так на честь британської королеви у 1855 р.

1831 - перше пограбування банку у США: англійський іммігрант Едвард Сміт викрав із "City Bank New York" 245 000 доларів - гігантську на ті часи суму.
Незабаром злочинця схопилии й засудили до 5 років ув'язнення; велику частину викраденого повернули

1859 - в Парижі відбулася прем'єра опери Шарля Гуно "Фауст"

1864 - народився Василь Липківський, український церковний діяч, перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 р. УАПЦ, визначний проповідник.
Страчений у 1937 р. за присудом трійки НКВС

Митрополит Василь Липківський

1883 - народився Федір Сергєєв (товариш Артем), російський революціонер, український і радянський політичний діяч, більшовик.
Засновник Донецько-Криворізької республіки, голова її Раднаркому в 1918 р. Голова Всеукраїнського ЦВК (радянського уряду) у 1918-1919 рр., після цього - голова Донецького губвиконкому, секретар Московського комітету РКП(б) та ін.

Тов. Артем

1895 - народився Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН УРСР

Максим Рильський

1899 - у Петербурзі відкрилася перша в Росії станція "швидкої допомоги"

1900 - народився Фредерік Жоліо-Кюрі, французький фізик, громадський діяч, комуніст

1904 - народився Марко Вороний, український поет і перекладач.
Онук Миколи Вербицького - автора гімну "Ще не вмерла Україна".
Репресований і розстріляний на Соловках

1906 - на острові Березань за вироком воєнно-морського трибуналу стратили лейтенанта Петра Шмідта та інших керівників Севастопольського повстання 1905 р.

1913 - народився Олександр Покришкін, радянський льотчик-винищувач часів ІІ Світової війни, тричі Герой Радянського Союзу, кавалер шести орденів Леніна, маршал авіації.
У ІІ Світову війну збив 59 ворожих літаків

1917 - Тимчасовий уряд Росії одним зі своїх перших зовнішньополітичних актів визнав незалежність Фінляндії і розпорядися арештувати колишнього імператора Миколу II й Олександру Федорівну

1917 - у Києві відбулася 100-тисячна демонстрація під гаслами "Автономію Україні", "Вільна Україна у вільній Росії";. Під час першого українського дня свободи демонстранти роззброїли поліцію

1918 - за рішенням Центральної Ради 27 студентів, розстріляних більшовиками на станції Крути наприкінці січня, перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві. З цього приводу відбулася багатотисячна маніфестація. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав вчинок київської молоді героїчним.

Поховальна маніфестація


Із будинку Педагогічного музею, де працювала Центральна Рада, зняли зображення двоголового орла - герба Російської імперії

1918 - Донецько-Криворізька радянська республіка, що існувала з кінця січня, увійшла до складу Української радянської республіки

1918 - декретами ЦВК рад Таврійської губернії проголошена Радянська соціалістична республіка Тавриди у складі РСФРР

1918 - Конгрес США схвалив введення загальних часових поясів і переходу на літній час

1919 - у Жмеринці почалося збройне повстання проти влади Директорії.
Наступного дня до міста увійшов Таращанський полк Червоної армії. Із переходом Жмеринки до більшовиків Південно-Західний фронт був відрізаний від решти української армії

1919 - у США вийшла книга Джона Ріда "Десять днів, які потрясли світ" про революцію в Росії. Через три місяці було розпродано три тиражі книги і вийшов четвертий

1922 - у Москві на вулиці Шаболовка завершено будівництво найвищої в Росії 150-метрової "Шуховської (за проектом Володимира Шухова) вежі" - ажурної суцільнометалевої опори радіопередавачів радіостанції ім. Комінтерну.
До відкриття в 1967 р. висотної телевежі в Останкіно Шуховська вежа була головним вузлом трансляції і ретрансляції всіх радіо- й телепередач у СРСР

1930 - народилася Ліна Костенко, визначна українська письменниця, поетеса

Ліна Костенко

1934 - радгоспник Митрофан Нікітін відкрив вогонь із револьвера по труні Леніна в московському мавзолеї

1937 - народився Егон Кренц, останній керівник соціалістичної Німецької Демократичної Республіки та СЄПН

1944 - радянські війська зайняли Кременець і Почаїв на Тернопіллі, Могилів-Подільський та ін.

1945 - у Японії закрили школи. Всіх дітей, старших 6 років, спрямували на військові роботи

1946 - Мартініка, Гваделупа та Реюньйон оголошені департаментами Франції

1950 - постійний комітет Всесвітнього конгресу прибічників миру ухвалив Стокгольмську відозву про заборону атомної зброї

1953 - уперше по телебаченню показали церемонію вручення "Оскара"

1958 - у Страсбурзі відкрилося перше засідання Європарламенту

1970 - радянські дисиденти Андрій Сахаров, Валентин Турчин і Рой Медведєв написали відкритий лист на ім'я Брежнєва, Косигіна і Підгорного із закликом провести демократизацію режиму

1992 - біля Аскольдової могили студенти київських вузів склали присягу на вірність українському народові

1999 - теракт на центральному ринку Владикавказа (Північна Осетія): внаслідок вибуху, влаштованого чеченськими партизанами, загинуло 52 особи, 168 поранено

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.