15 березня в історії

44 до н. е. - змовники на чолі з Марком Юнієм Брутом під час засідання сенату вбили римського імператора Гая Юлія Цезаря

Убивство Цезаря. Версія художника

493 - король Теодоріх заснував державу остготів зі столицею в Равенні

1079 - в Ірані запроваджено мусульманський календар

1493 - два з трьох кораблів першої експедиції Колумба повернулися в Іспанію, привізши в Європу перших індіанців

1767 - народився Ендрю Джексон, 7-й президент США.
Перший президент, обраний від демократичної партії; її засновник

1811 - Австрія оголошена банкрутом

1820 - Мен став 23-м штатом США

1867 - укладено угоду між австрійським імператором Францом Йоифом І та угорським національним рухом на чолі з Ференцем Деаком. За цим договором Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну монархію - Австро-Угорщину

1892 - у США винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор

1892 - засновано англійський футбольний клуб "Ліверпуль"

1906 - зареєстровано компанію "Роллс-Ройс"

1917 - імператор Микола II зрікся престолу на користь брата, великого князя Михайла Олександровича. Однак той відмовився прийняти корону.
У Росії сформовано Тимчасовий уряд на чолі з князем Георгієм Львовим

Михайло Олександрович (Романов), який міг стати царем Росії Михайлом ІІ, але не схотів



1917 - у ході Лютневої революції з Бутирської в'язниці в Москві звільнено Нестора Махна - майбутнього лідера українських анархістів

1919 - французи запровадили облоговий стан в Одесі

1919 - більшовики націоналізували театри України

1923 - припинив свою діяльність західноукраїнський уряд Євгена Петрушевича в екзилі (Австрія) - наступного дня після рішення Ради послів про передачу Галичини до складу Польщі

1924 - народився Юрій Бондарєв, російський радянський письменник, сценарист кіноепопеї "Визволення"

1927 - почалося будівництво Дніпрогесу

1933 - Гітлер проголосив Німеччину Третім рейхом - наступницею Священної Римської імперії германської нації та кайзерівської Німеччини; заборонив ліві газети та кошерну їжу

1935 - народився Леонід Єнгібаров, російський радянський цирковий артист, "клоун з осінню в серці", мім

1937 - у Чикаго відкрили перший банк донорської крові

1938 - на полігоні "Комунарка" в Московській області розстріляли за обвинуваченням в антидержавній змові Миколу Бухаріна, Олексія Рикова та деяких інших колишніх чільних більшовиків - фігурантів "третього московського процесу"

1938 - у Саудівській Аравії вперше виявили поклади нафти

1939 - німецькі війська зайняли Прагу. Окупація всієї Чехословаччини закінчиться наступного дня

1939 - у Хусті проголошено державну незалежність Карпатської України.
Також сейм (голова - Августин Штефан) прийняв Конституційний закон із державним устроєм у вигляді президентської республіки і символіку - гімн "Ще не вмерла", синьо-жовтий прапор, герб - ведмідь на білому й синьо-жовтому щиті з тризубом.
Обраний президентом Августин Волошин після проголошення незалежності звернувся з телеграмою до Адольфа Гітлера із проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною. При цьому угорці вже почали окупацію краю

Графіка короткого періоду незалежної Карпатської України

1944 - радянські війська зайняли Тульчин, Немирів та ін.

1945 - з аеропорту "Жуляни" в Києві відновилися регулярні рейси літаків за шістьма маршрутами

1946 - Рада народних комісарів СРСР перетворена на Раду міністрів

1953 - сесія Верховної Ради СРСР звільнила Миколу Шверника від обов'язків голови президії ВР СРСР у зв'язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР Климента Ворошилова та призначила головою Ради Міністрів СРСР Георгія Маленкова

1953 - Військове і Військово-Морське міністерства СРСР перетворені в Міністерство оборони СРСР. Першим міністром оборони став Микола Булганін

1976 - Єгипет розірвав договір про дружбу з СРСР

1985 - зареєстровано перший домен у зоні .com (symbolics.com)

1990 - уперше встановлено офіційні зв'язки між СРСР і Ватиканом

1991 - у Верховній Раді УРСР уперше відбулася церемонія представлення глав консульських установ іноземних держав в Україні.
Консульські установи іноземних держав у Києві репрезентували генеральні консули Польщі, Болгарії, ФРН, Куби, румунії, Франції, США, Монголії, Чехословаччини

1993 - президія Верховної Ради України прийняла постанову "Про Декларацію про створення Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва"

1993 - Міністерство юстиції зареєструвало Український центр Міжнародного ПЕН-клубу

1994 - у Білорусі ухвалена Конституція

2001 - чеченські терористи в повітрі захопили авіалайнер Ту-154 "Внуковських авіаліній", що летів рейсом Стамбул-Москва зі 162 пасажирами й 12 членами екіпажу.
Лайнер здійснив посадку в Медині (Сауд. Аравія); під час штурму саудівським спецназом були вбиті пасажир-турок, стюардеса-росіянка й один терорист, двоє - арештовані

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.