11 березня в історії

843 - "Торжество Православ'я" (відновлення іконошанування у Візантийській імперії)

1702 - вийшла у світ англійська газета "Дейлі курант", перша щоденна газета у світі

1818 - народився Маріус Петіпа, російський артист балету, балетмейстер і педагог французького походження

1851 - у Венеції успішно пройшла прем'єра опери Джузеппе Верді "Ріголетто"

1861 - ухвалено конституцію Конфедерації південних штатів Америки

1863 - народився Володимир Липський, український учений, ботанік, у 1922-1928 рр. - президент Академії наук України

1898 - народився Василь Бобинський, український поет, перекладач, комуніст, учасник воєнних дій 1918-1920 рр. у складі Червоної Української галицької армії (ЧУГА)

1906 - народився Зіно Давідофф (Зіновій Давидов), швейцарський підприємець єврейсько-українського походження, уродженець Новгорода-Сіверського, засновник всесвітньо відомої тютюнової компанії Davidoff

Зіно Давідофф. Сьогодні - 105-та річниця від його народження

1918 - російський радянський уряд переїхав із Петрограда в Москву

1919 - у Парижі заступник міністра закордонних справ УНР, єврей Арнольд Марголін - член української делегації на Паризькій мирній конференції - подав у відставку на знак протесту проти хвилі єврейських погромів в Україні

1921 - у Харкові V Всеукраїнський з'їзд рад заснував орден Червоного трудового прапора УСРР

1922 - політбюро ЦК КП(б)У у Харкові прийняло постанову про діяльність Американської адміністрації допомоги (АРА) в Україні та про 100 тис. пайків, що відпускалися АРА.
Було ухвалено розподілити ці пайки між голодуючим Херсонського й Катеринославського повітів Запорізької губернії, обмеживши діяльність АРА цими повітами

1925 - у Харкові почався ліквідаційний з'їзд лівої фракції Української комуністичної партії (УКП) - на виконання постанови Комінтерну про її злиття з КП(б)У

1931 - в СРСР уведено комплекс ГПО ("Готовий до праці й оборони")

"ГПО" в СРСР стало масовим фізкультурним рухом

1931 - в СРСР заборонили продаж і ввезення Біблії

1931 - народився Руперт Мердок, австралійський видавничий магнат, мільярдер

1936 - у Москві почалася 1-ша декада українського мистецтва

1938 - німецькі війська окупували Австрію, оголошено про "аншлюс" двох держав

1941 - президент США Франклін Рузвельт підписав закон про ленд-ліз.
Америка почала надавати допомогу військовим майном і технікою союзникам по антигітлерівській коаліції

1943 - німецькі війська захопили міста Богодухів, Охтирку та Тростянець

1944 - війська 1-го Українського фронту заволоділи райцентрами Оратів і Красилів на Поділлі, війська 3-го Українського фронту зайняли м. Берислав (Миколаївщина), райцентри Златопіль та Новомиргород на Кіровоградщині тощо

1945 - у Берліні Український штаб пропаганди організував святкову Шевченківську академію. Зал заповнювали представники української науки і мистецтв, воїни та старшини Української національної армії, були присутні також генерал Павло Шандрук і гетьман Павло Скоропадський

1960 - у США запущена космічна ракета "Піонер-V", що вийшла на орбіту навколо Сонця і стала третьою штучною планетою Сонячної системи

1967 - вийшов перший сингл групи "Pink Floyd"

1970 - у Нью-Йорку відбулася прем'єра фільму Френсіса Форда Копполи "Хрещений батько", який стане "оскароносним"

1985 - на позачерговому пленумі 54-річний Михайло Горбачов обраний генеральним секретарем ЦК КПРС замість покійного Костянтина Черненка

Новий радянський лідер в американському журналі "Тайм".
Про інші обкладинки з Горбачовим читайте
в матеріалі розділу "Артефакти"

1988 - звернення Української Гельсінської спілки до української та світової громадськості. Відзначалося про посилення діяльності УГС, вибір і склад керівних органів та закордонне представництво. У зв'язку з виїздом за кордон Миколи Руденка головою спілки призначено відомого українського правозахисника, члена-засновника групи Левка Лук'яненка, який ще перебував на засланні

1990 - Верховна Рада Литовської РСР ухвалила Акт відновлення незалежності Литви

1990 - почалося виведення радянських військ з Угорщини

1990 - християнський демократ Патрісіо Ейлвін став першим демократично обраним президентом Чилі після диктатури Піночета

1992 - президент України Леонід Кравчук видав указ "Про органи державної виконавчої влади міста Севастополя".
Органи державної влади міста підпорядковувалися безпосередньо центральним органам державної виконавчої влади України; встановлювалося, що їх компетенція визначається відповідно до статусу державних органів міста республіканського підпорядкування

1996 - у столиці Малайзії Куала-Лумпурі зведено найвищий у світі на той час хмарочос - будинок "Petronas Towers" 452 м заввишки

1996 - Конституційна комісія на своєму засіданні під головуванням обох співголів - президента Леоніда Кучми й голови Верховної Ради Олександра Мороза - схвалила проект нової Конституції України та передала його разом із зауваженнями та пропозиціями на розгляд Верховній Раді

1997 - в Україні почав діяти мораторій на смертну кару

1997 - Україна й Молдова проголосили створення митного союзу

2000 - відбувся установчий з'їзд Російської об'єднаної соціал-демократичної партії, яку очолив екс-президент СРСР Михайло Горбачов

2000 - у Суходольську Луганської області на шахті ім. М.Баракова сталася аварія, яка забрала життя 80 гірників

2003 - у Гаазі почав працювати Міжнародний кримінальний суд, утворений у 2002 р., статут якого був визначений ще в 1998 р.

2004 - у Мадриді напередодні парламентських виборів терористи вранці підірвали чотири приміські електропоїзди, в результаті чого (а також під обваленим дахом вокзалу Аточа) загинула 191 людина, 2050 були поранені.
Найбільший теракт в історії Іспанії.
Спочатку відповідальність за теракти покладали на баскських сепаратистів ЕТА. Згодом було встановлено причетність до вибухів підпільної організації ісламістів.
За даними розслідування, дата терактів була вибрана з символічним значенням - вибухи сталися через 911 днів (і рівно через два з половиною роки) після терактів у США 11 вересня 2001 (9/11)

2005 - екс-чемпіон світу Гаррі Каспаров оголосив про завершення шахової кар'єри

2006 - у Гаазі як в'язень Міжнародного трибуналу, обвинувачений у воєнних злочинах, помер Слободан Мілошевич, колишній президент Югославії та Сербії

2010 - голова ВР Володимир Литвин оголосив про формування та реєстрацію в апараті Верховної Ради коаліції депутатських фракцій "Стабільність і реформи" - із 235 осіб, за участю Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина та окремих депутатів-"тушок".

Нова коаліція проголосувала за звільнення з посади глави уряду Юлії Тимошенко та призначення прем'єром Миколи Азарова; також затвердили новий Кабмін із міністром освіти Табачником, а в СБУ Валентина Наливайченка змінив Валерій Хорошковський

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.