24 лютого в історії

1463 - народився Джованні Піко Делла Мірандола, італійський гуманіст і філософ

1525 - у битві при Павії іспанці розбили армію короля Франції Франциска I, який змушений був відмовитися від зазіхань на Італію

1582 - Папа Римський Григорій XIII видав буллу "Inter gravissimas" ("Серед найважливіших") - про наступну реформу календаря

1744 - народився Федір Ушаков, російський флотоводець

1807 - Папа Римський Пій VII підписав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновлено Галицьку митрополію, затверджено першого митрополита Антонія Ангеловича та визнано його права, рівні правам київських митрополитів

1815 - захоплений натовп на острові Ельба доніс Наполеона на руках до вітрильника "Кароліна", аби монарх повернувся у Францію.
Про втечу ув'язненого імператора на острові знали всі, крім полковника Кемпбелла, відповідального за його утримання на засланні, - полковник був зайнятий із прекрасною графинею Мімачі

1848 - третій день Лютневої революції у Франції: після вуличних демонстрацій і робітничого повстання повалено монархію. "Король-громадянин" Луї-Филіпп I підписав зречення на користь свого внука, графа Паризького, але було вже пізно.  Утворено тимчасовий уряд. Республіка буде проголошена наступного дня

1887 - уперше встановлено телефонний зв'язок між містами - Парижем і Брюсселем

1899 - народився Михайло Громов, радянський льотчик, учасник рекордних перельотів, Герой Радянського Союзу №8

1912 - уперше використана авіація для розвідки ворожих позицій (італійцями у війні з турками в Африці)

1917 - народилася Тетяна Яблонська, українська художниця

1918 - у Таллінні проголошена Естонська демократична республіка

1919 - народився Петро Федун (псевдо - Полтава), український вояк і публіцист.
Із 1946 р. - керівник головного осередку пропаганди й інформації при проводі ОУН, керівник бюро інформації УГВР, ідеолог УПА, із 1950 р. - заступник головного командира УПА та генсека УГВР.
Організатор української пропаганди на окупованих більшовиками й німцями територіях; автор праці "Хто такі бандерівці та за що вони борються" (1950).
Загинув у бою

Петро Федун

1919 - уряди України і Польщі підписали угоду про перемир'я

1920 - перший виступ у Мюнхені активістів Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. Дата утворення НСДАП

1938 - в Арлінгтоні з'явився в продажу перший виріб із нейлону - зубна щітка

1942 - почало мовлення радіо "Голос Америки" (німецькою мовою)

1945 - єгипетський прем'єр Махер Ахмед-паша убитий у парламенті

1946 - Хуан Перон обраний президентом Аргентини

1970 - у США засновано Національне громадське радіо

1973 - в СРСР уперше вийшла в ефір науково-популярна телепрограма "Очевидне - неймовірне" з ведучим Сергієм Капіцею

1982 - у Лондоні відбулася перша церемонія нагородження лауреатів Британської звукозаписувальної промисловості (нині - The Brit Awards)

1989 - іранський аятолла Хомейні оголосив винагороду $3 млн. тому, хто вб'є автора "Сатанинських віршів" Салмана Рушді

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.