17 лютого в історії

1444 - народився Рудольф Агрікола (Рулоф Гейсман), голландський гуманіст, письменник, науковець

1600 - за звинуваченням у єресі страчений Джордано Бруно. Визначного філософа й поета спалили за вироком інквізиції в Римі на Площі Квітів

1673 - у Парижі на сцені під час вистави "Удаваний хворий" помер Мольєр

1781 - народився Рене Лаеннек, визначний французький лікар, один з основоположників клініко-анатомічного методу в медицині, винахідник стетоскопа

1814 - у бою під Морманом Наполеон розбив росіян під командуванням графа Палена

1854 - Британія визнала незалежність Оранжевої Вільної Держави (на території Південної Африки)

1864 - перше в історії успішне бойове застосування підводного човна: у ході Громадянської війни в США у чарльстонській бухті підводний човен Конфедерації "Г. Л. Ханлі" потопив паровий шлюп Союзу - "Хаусатонік".
Повідомивши сигналом про успішну атаку, "Ханлі" ліг на зворотний курс, але не повернувся, ставши й першим підводним човном, який загинув у бою. Причини його загибелі невідомі й досі - навіть після того, як у 2000 р. човен підняли нагору

1867 - народився Петро Шмідт, російський революціонер, уродженець Одеси. Один із керівників Севастопольського повстання 1905 р. - лейтенант на крейсері "Очаків". Проголосив себе командувачем Чорноморського флоту.
Страчений за вироком воєнно-морського трибуналу

1870 - народився Георгій Гапон (Гапон-Нових), російський політичний діяч українського походження, православний священик, агент царської охранки. Уродженець Полтавщини.
Один з ініціаторів першої російської революції, лідер християнської профспілки "Збори російських фабрично-заводських робітників Санкт-Петербурга".
Маніфестація 22 січня 1905 р. для подання царю петицію про народні нужди, яку ініціював і очолив Гапон, була розстріляна владою - це подія отримало назву "кривава неділя"

Місце народження знакової постаті першої російської революції - село Білики Кобеляцького повіту Полтавської губернії

1880 - революціонер-народоволець Степан Халтурін організував п'ятий замах на імператора Росії Олександра II: у Зимовому палаці вибухнула бомба.
Замах не вдався, а через два роки Халтуріна повісили в одеській в'язниці за замах на військового прокурора Стрельникова

1890 - на мілині у Китайському морі затонув англійський пароплав "Дуберг", загинули понад 400 людей

1892 - народився Йосип (Йосиф) Сліпий, видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944-1984 рр., кардинал

Йосиф Сліпий

1904 - прем'єра опери Джакомо Пуччіні "Мадам Баттерфляй" у міланському театрі "Ла Скала".
Прем'єра провалилася, а успіх до опери прийшов у наступній постановці на сцені театру "Ґранде" в Брешії, коли головну роль виконала українська співачка Соломія Крушельницька

1905 - у Москві біля Нікольських воріт прогримів вибух. 27-річний поет і соціаліст-революціонер Іван Каляєв кинув бомбу в карету московського генерал-губернатора, дядька царя, великого князя Сергія Романова.
Карету і самого князя розірвало на частини. Кучер Андрій Рудінкін отримав важкі поранення і через три дні помер. Згідно з донесенням співробітника поліції, ворожість до генерал-губернатора серед москвичів була така сильна, що ніхто навіть не зняв шапки. Каляєва в травні повісили

1905 - початок Мукденського бою - найбільшої битви російсько-японської війни, яка завершилася поразкою і відступом російських військ

1918 - народився Володимир Щербицький, український радянський партійний і державний діяч; у 1972-1989 рр. - перший секретар ЦК КП України, фактичний керівник республіки

Щербицький був великим прихильником футболу
й покровителем київського "Динамо". Також він курирував реконструкцію Республіканського стадіону в Києві
до олімпійського футбольного турніру 1980 р.

1919 - українська Директорія звернулася по допомогу в боротьбі з більшовиками до Антанти і США

1933 - у США вийшов перший номер журналу "Newsweek"

Обкладинка першого випуску

1934 - зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, загинув бельгійський король Альберт I

1935 - у Німеччині введений 8-годинний робочий день

1940 - у водах Норвегії англійці захопили німецьке судно "Альтмарк", що послужило приводом для вторгнення фашистів до Норвегії

1944 - війська 2-го Українського фронту під керуванням генерала Конєва після безперервних 14-денних боїв завершили операцію зі знищення десяти дивізій і однієї бригади німців, оточених у районі Корсуня-Шевченківського.
В ході цієї операції німці залишили на полі бою убитими 52 тисячі чоловік. Здалися в полон 11 тисяч німецьких солдатів і офіцерів

1947 - радіостанція "Голос Америки" почала мовлення на Радянський Союз

1949 - Хаїм Вейцман вступив на посаду першого президента Ізраїлю

1955 - Одеська кінофабрика перетворена в Одеську кіностудію художніх фільмів

1958 - Папа Римський Пій XII оголосив святу Клер Асизьку покровителькою телебачення

1962 - внаслідок урагану у Гамбурзі (ФРН) загинуло понад 300 людей

1968 - у Спрінгфілді, штат Массачусетс, відкрився Баскетбольний зал слави

1979 - китайська армія вторглася у В'єтнам. Початок китайсько-в'єтнамської війни

1994 - керівники міністерств внутрішніх справ країн СНД підписали "Угоду про взаємодію в боротьбі з організованою злочинністю"

1996 - у Філадельфії, штат Пенсильванія, чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров виграв матч у комп'ютера "Deep Blue"

1999 - Верховна Рада дала дозвіл на арешт колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка, звинуваченого у розкраданні держмайна, корупції тощо

2008 - парламент Республіки Косово проголосив незалежність від Сербії

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.