17 лютого в історії

1444 - народився Рудольф Агрікола (Рулоф Гейсман), голландський гуманіст, письменник, науковець

1600 - за звинуваченням у єресі страчений Джордано Бруно. Визначного філософа й поета спалили за вироком інквізиції в Римі на Площі Квітів

1673 - у Парижі на сцені під час вистави "Удаваний хворий" помер Мольєр

1781 - народився Рене Лаеннек, визначний французький лікар, один з основоположників клініко-анатомічного методу в медицині, винахідник стетоскопа

1814 - у бою під Морманом Наполеон розбив росіян під командуванням графа Палена

1854 - Британія визнала незалежність Оранжевої Вільної Держави (на території Південної Африки)

1864 - перше в історії успішне бойове застосування підводного човна: у ході Громадянської війни в США у чарльстонській бухті підводний човен Конфедерації "Г. Л. Ханлі" потопив паровий шлюп Союзу - "Хаусатонік".
Повідомивши сигналом про успішну атаку, "Ханлі" ліг на зворотний курс, але не повернувся, ставши й першим підводним човном, який загинув у бою. Причини його загибелі невідомі й досі - навіть після того, як у 2000 р. човен підняли нагору

1867 - народився Петро Шмідт, російський революціонер, уродженець Одеси. Один із керівників Севастопольського повстання 1905 р. - лейтенант на крейсері "Очаків". Проголосив себе командувачем Чорноморського флоту.
Страчений за вироком воєнно-морського трибуналу

1870 - народився Георгій Гапон (Гапон-Нових), російський політичний діяч українського походження, православний священик, агент царської охранки. Уродженець Полтавщини.
Один з ініціаторів першої російської революції, лідер християнської профспілки "Збори російських фабрично-заводських робітників Санкт-Петербурга".
Маніфестація 22 січня 1905 р. для подання царю петицію про народні нужди, яку ініціював і очолив Гапон, була розстріляна владою - це подія отримало назву "кривава неділя"

Місце народження знакової постаті першої російської революції - село Білики Кобеляцького повіту Полтавської губернії

1880 - революціонер-народоволець Степан Халтурін організував п'ятий замах на імператора Росії Олександра II: у Зимовому палаці вибухнула бомба.
Замах не вдався, а через два роки Халтуріна повісили в одеській в'язниці за замах на військового прокурора Стрельникова

1890 - на мілині у Китайському морі затонув англійський пароплав "Дуберг", загинули понад 400 людей

1892 - народився Йосип (Йосиф) Сліпий, видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944-1984 рр., кардинал

Йосиф Сліпий

1904 - прем'єра опери Джакомо Пуччіні "Мадам Баттерфляй" у міланському театрі "Ла Скала".
Прем'єра провалилася, а успіх до опери прийшов у наступній постановці на сцені театру "Ґранде" в Брешії, коли головну роль виконала українська співачка Соломія Крушельницька

1905 - у Москві біля Нікольських воріт прогримів вибух. 27-річний поет і соціаліст-революціонер Іван Каляєв кинув бомбу в карету московського генерал-губернатора, дядька царя, великого князя Сергія Романова.
Карету і самого князя розірвало на частини. Кучер Андрій Рудінкін отримав важкі поранення і через три дні помер. Згідно з донесенням співробітника поліції, ворожість до генерал-губернатора серед москвичів була така сильна, що ніхто навіть не зняв шапки. Каляєва в травні повісили

1905 - початок Мукденського бою - найбільшої битви російсько-японської війни, яка завершилася поразкою і відступом російських військ

1918 - народився Володимир Щербицький, український радянський партійний і державний діяч; у 1972-1989 рр. - перший секретар ЦК КП України, фактичний керівник республіки

Щербицький був великим прихильником футболу
й покровителем київського "Динамо". Також він курирував реконструкцію Республіканського стадіону в Києві
до олімпійського футбольного турніру 1980 р.

1919 - українська Директорія звернулася по допомогу в боротьбі з більшовиками до Антанти і США

1933 - у США вийшов перший номер журналу "Newsweek"

Обкладинка першого випуску

1934 - зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, загинув бельгійський король Альберт I

1935 - у Німеччині введений 8-годинний робочий день

1940 - у водах Норвегії англійці захопили німецьке судно "Альтмарк", що послужило приводом для вторгнення фашистів до Норвегії

1944 - війська 2-го Українського фронту під керуванням генерала Конєва після безперервних 14-денних боїв завершили операцію зі знищення десяти дивізій і однієї бригади німців, оточених у районі Корсуня-Шевченківського.
В ході цієї операції німці залишили на полі бою убитими 52 тисячі чоловік. Здалися в полон 11 тисяч німецьких солдатів і офіцерів

1947 - радіостанція "Голос Америки" почала мовлення на Радянський Союз

1949 - Хаїм Вейцман вступив на посаду першого президента Ізраїлю

1955 - Одеська кінофабрика перетворена в Одеську кіностудію художніх фільмів

1958 - Папа Римський Пій XII оголосив святу Клер Асизьку покровителькою телебачення

1962 - внаслідок урагану у Гамбурзі (ФРН) загинуло понад 300 людей

1968 - у Спрінгфілді, штат Массачусетс, відкрився Баскетбольний зал слави

1979 - китайська армія вторглася у В'єтнам. Початок китайсько-в'єтнамської війни

1994 - керівники міністерств внутрішніх справ країн СНД підписали "Угоду про взаємодію в боротьбі з організованою злочинністю"

1996 - у Філадельфії, штат Пенсильванія, чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров виграв матч у комп'ютера "Deep Blue"

1999 - Верховна Рада дала дозвіл на арешт колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка, звинуваченого у розкраданні держмайна, корупції тощо

2008 - парламент Республіки Косово проголосив незалежність від Сербії

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.