5 січня в історії

1477 - у битві при Нансі загинув герцог бургундський Карл Сміливий, після чого Бургундія була приєднана до Франції

1585 - засноване "Ставропігійне братство" у Львові

1754 - у Петербурзі видано царський указ про скасування в Гетьманщині (Україні) внутрішніх митних зборів, які поповнювали гетьманській скарб

1769 - Джеймс Уатт одержав патент на парову машину

1822 - у Мітаві (нині Єлгаві) вийшла перша газета латиською мовою - "Латвієшу авізес"

1870 - почався страйк львівських друкарів - перший робітничий страйк у Західній Україні

1875 - відкрито будівлю національного оперного театру "Гранд-опера" в Парижі

1876 - народився Конрад Аденауер, німецький політичний і державний діяч, перший канцлер ФРН

Конрад Аденауер, який відродив Німеччину

1911 - з ухваленням конституції князівство Монако стало конституційною монархією

1914 - компанія "Форд мотор" (США) оголосила про перехід на восьмигодинний робочий день і мінімальну платню 5 доларів за день роботи

1918 - УНР випустила в обіг перші українські банкноти - карбованці.
Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Тоді ж на герб України були запропоновані тризуб із хрестом, зображення козака з мушкетом і навіть свастика. Георгій Нарбут, ім'я якого тісно пов'язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи давні монети, вибрав тризуб із хрестом. Саме він і був зображений на перших українських паперових грошах.
Загальний обсяг емісії було встановлено на суму 500 млн. карбованців. Започаткували її білетом номіналом 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали «горпинками» - через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартухах

Перші 100 крб. УНР - "горпинки"

1919 - у Німеччині слюсар Антон Дрекслер та журналіст Карл Харрер заснували Німецьку робітничу партію.
Восени на її збори буде засланий як освідомитель Адольф Гітлер. Він перейметься гаслами цієї націоналістичної організації, вступить до її лав, увійде до керівних органів і в лютому 1920-го очолить партію, яка на той час уже буде перейменована в Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини

1921 - народився Фрідріх Дюрренматт, швейцарський письменник

1925 - у віці 45 років через загострення хронічних хвороб (сухоти, астма) і нестерпні страждання застрелилася Євгенія Бош, більшовицька діячка, секретар із внутрішніх справ у першому уряді Радянської Україні.
У 1917-1918 рр. уродженка Очакова керувала більшовицькими збройними загонами в Україні, згодом займалася партійною роботою у Пензі, Астрахані, Чернігові, Москві

1930 - вийшла постанова ЦК ВКП (б) "Про темпи колективізації та заходи допомоги держави колгоспному будівництву".
Як було сказано в "Короткому курсі історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)", у ній була закріплена політика ліквідації куркульства як класу.
Області СРСР були розбиті на три групи з точки зору темпів колективізації. У найважливіших зернових районах - Північному Кавказі (Кубань, Дон, Терек), Середній та Нижній Волзі - ЦК пропонував закінчити колективізацію навесні 1931 р., в Україні, Центрально-Чорноземній області, Сибіру, Уралі, Казахстані та інших зернових районах - навесні 1932 р. В інших областях, краях і республіках (Московська область, Закавказзя та Середня Азія) - до кінця п'ятирічки, тобто в 1933 р.

1939 - Державне расове бюро Німеччини визнало караїмів не євреями ані за віросповіданням, ані за расою

1949 - створено Раду економічної взаємодопомоги (РЕВ), до якої увійшли 11 країн соціалістичного табору на чолі з СРСР

Будинок РЕВ у Москві нагадував розкриту книжку. Тепер тут мерія Москви

1956 - до берегів Антарктиди доставлена перша радянська Комплексна антарктична експедиція

1964 - уперше в історії папства Папа Римський Павло VI прибув до Ізраїлю

1970 - Луганськ перейменований у Ворошиловград

1972 - у США почалися роботи зі створення космічного корабля багаторазового використання

1977 - заарештовані лідери Української Гельсінкської спілки Микола Руденко й Олекса Тихий

1991 - на телеканалі "Останкіно" вперше вийшла аналітична програма "Підсумки" з Євгеном Кисельовим

1993 - в Україні створена Комісія з повернення культурних цінностей

1994 - помер Петро Вескляров, український актор театру й кіно, заслужений артист України.
Телевізійний казкар Дід Панас, легендарний ведучий програми "На добраніч, діти!"

1997 - Росія оголосила про виведення військ з території Чечні, що стало формальною ознакою закінчення невдалої дворічної російсько-чеченської війни

2001 - Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти віце-прем'єра Юлії Тимошенко.
Її як колишнього президента корпорації "Єдині енергетичні системи України" звинувачували в контрабанді і фальсифікації документів, а також в ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах. У зв'язку з цим Тимошенко була звільнена з посади віце-прем'єра і заарештована.
У 2005 р. усі кримінальні справи, відкриті проти Юлії Тимошенко з 1995 року, були закриті

Юлія Тимошенко на суді. 2001 р.

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.