4 січня в історії

1493 - Христофор Колумб почав шлях з Америки в Європу під час свого першого плавання.
Із трьох кораблів у його розпорядженні залишився найменший - "Нінья"

1643 - народився Ісак Ньютон, визначний англійський фізик, математик і астроном

Ісак Ньютон

1717 - у Гаазі Франція, Англія та Голландія уклали союз проти Іспанії

1785 - народився Якоб Грімм, німецький філолог, один із братів, відомих обробкою та публікацією казок із німецького фольклору

1809 - народився Луї Брайль, французький тифлопедагог, викладач, винахідник точково-рельєфного шрифту для сліпих.
Він сам втратив зір у ранньому віці

1873 - у Львові засноване Літературне товариство імені Тараса Шевченка

1878 - у ході російсько-турецької війни російські війська зайняли Софію, звільнивши її від правління Оттоманської імперії

1933 - народився Ілія II (в миру - Іраклій Гудушаурі-Шіолашвілі), католікос-патріарх Грузинської церкви з 1977 р.

1936 - американський журнал "Billboard" уперше надрукував перелік грамплатівок, які користувалися найбільшим попитом у покупців.
Першим цей чарт, який невдовзі одержав статус офіційного всеамериканського хіт-параду, очолив джазовий скрипаль Джо Венуті з мелодією "Stop! Look! Listen!"

1947 - вийшов перший номер західнонімецького журналу "Der Spiegel"

Перший номер "Шпігеля"
коштував 1 марку

1948 - після понад 60-річної британської окупації Бірма (нині М'янма) проголосила незалежність і стала незалежною федеративною республікою

1951 - війна в Кореї: війська КНДР за підтримки китайських добровольців повторно взяли Сеул

1960 - в автокатастрофі на півдні Франції Альбер Камю, французький письменник, філософ, один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 р.

1970 - "Бітлз" востаннє працювали разом під час запису пісні "Let It Be" для однойменного альбому

1980 - президент США Джиммі Картер оголосив про бойкот Олімпійських ігор у Москві через введення радянських військ в Афганістан

1985 - в одній з клінік північного Лондона народилася дівчинка у Кім Коттон - першої у світі сурогатної матері

1987 - одна з найбільш масових і тривалих бійок в історії хокею - між молодіжними збірними СРСР і Канади.
В останній день молодіжного чемпіонату світу, що проходив у Чехословаччині, збірна Канади в другому періоді вигравала в команди СРСР із рахунком 4:2, коли московський армієць Павло Костічкін грубо атакував Теорена Флері. На полі спалахнула бійка, у якій взяли участь обидві збірні в повних складах. Судді намагалися привести бійців до тями, але зрештою були змушені тікати з майданчика. Як екстрений захід у Палаці спорту вимкнули світло, але і в суцільній темряві битва тривала ще майже 20 хвилин.
Обидві команди були дискваліфіковані, але якщо канадці претендували на "золото", то радянська збірна однаково вже не могла піднятися вище шостого місця.
Чемпіонами відтак стали молоді фіни 

1992 - Україна встановила дипломатичні відносини з Польщею, Естонією та Китаєм.
Албанія та Узбекистан визнали незалежність України

1998 - у другому турі президентських виборів у Литві перемогу здобув колишній громадянин США Валдас Адамкус, випередивши свого суперника Артураса Паулаускаса менш ніж на 1% голосів виборців

2004 - американський марсохід "Спіріт" здійснив посадку на Марсі й передав перші фотознімки

"Спіріт" працював на Марсі й був на зв'язку із землею до березня 2010 р., коли опинився в такому положенні, що стало проблематично підзаряджати сонячні батареї

2004 - як наслідок "революції троянд" президентом Грузії обраний Михаїл Саакашвілі

2007 - уперше в історії Конгресу США спікером Палати представників обрана жінка - представниця демократів Ненсі Пелосі

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.