28 січня в історії

98 - римським імператором став Марк Ульпій Траян, другий із так званих "хороших імператорів"

814 - помер Карл I Великий, король франків і лангобардів, герцог Баварії, імператор Заходу з 800 р.
За ім'ям Карла династія отримала назву Каролінгів. Прізвисько "Великий" Карл отримав ще за життя, оскільки в результаті численних завойовницьких походів створив величезну імперію, що охоплювала майже всю територію Західної Європи.
Незабаром після його смерті імперія розпалася

1077 - в замку Каносси босий імператор Священної Римської імперії Генріх IV приніс покаяння Папі Римському Григорію VII (так зване "ходіння в Каноссу")

1624 - сер Томас Уорнер заснував першу британську колонію на Карибах, на острові Сент-Кіттс

1724 - указами Петра I й Сенату засновані Петербурзька академія наук та Петербурзький університет

1796 - у складі Росії створені Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії

1797 - у поході на Азербайджан на 53-му році життя через виснаження й ураження епідемією чуми помер Антін Головатий, український козацький кошовий отаман, бригадир (на службі Росії), командувач чорноморської козачої флотилії

1820 - російська навколосвітня експедиція під керівництвом Фаддея Беллінсгаузена і Михайла Лазарєва на шлюпах "Восток" і "Мирний" відкрила Антарктиду

1853 - народився Хосе Марті, кубинський революціонер - національний герой Куби у боротьбі проти іспанського поневолення, поет, письменник, публіцист, у літературних колах відомий як "батько модернізму"

Хосе Марті

1871 - Париж капітулював перед прусським військом

1884 - народився Огюст Піккар, швейцарський учений, фізик, творець стратостатів і батискафів, що досягли рекордних висот і глибин

1918 - Раднарком Росії видав декрет про організацію Робітничо-селянської червоної армії

1919 - ухвалена тимчасова конституція Української Народної Республіки, після чого Директорія України переїхала з Києва до Вінниці

1929 - у Відні почався 1-й Конгрес українських націоналістів, на якому була створена ОУН

Учасники збору

1930 - 28-29 січня у Києві на вимогу ДПУ відбувся т. зв. "Надзвичайний собор Української автокефальної православної церкви", на якому його учасники були змушені ліквідувати Церкву як нібито контрреволюційну і антирадянську організацію та частину уявної "Спілки визволення України".
Припинено діяльність керівних органів УАПЦ: Всеукраїнської православної церковної ради, округових та районних рад. Єпископи мусили припинити своє керівництво обласними церквами і перейшли на статус звичайних священнослужителів у межах своїх кафедральних парафій

1956 - майбутній король рок-н-роллу Елвіс Преслі вперше виступив по телебаченню. Він заспівав пісню "Готель розбитих сердець", яка незабаром стала хітом

1965 - парламент Канади затвердив нинішній дизайн державного прапора

1985 - ухвалена Делійська декларація проти ядерної війни (підписали Аргентина, Греція, Індія, Мексика, Танзанія, Швеція).
Тепер це Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни

1986 - через 73 секунди після злету на висоті 14020 м вибухнув американський космічний човник "Челленджер". Загинули семеро астронавтів, у тому числі двоє жінок

1990 - розпущена Польська об'єднана робітнича партія, доти правляча в країні

1992 - Верховна Рада затвердила національний синьо-жовтий стяг як Державний Прапор України

1992 - Україна встановила дипломатичні відносини з Італією

2003 - у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон, який зафіксував сухопутну його частину і підтвердив, що Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами кожної з країн

2010 - президент України Віктор Ющенко визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України. Про це йшлося в указі про ушановування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.
Відповідно до указу, учасниками боротьби за незалежність України були визнані члени збройних формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави періоду Гетьманату, Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради.
Президент доручив Кабінету Міністрів розробити й подати до Верховної Ради законопроект, який би визначив статус учасників визвольної боротьби

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.