13 січня в історії

1631 - французький кардинал Ришельє уклав договір зі Швецією, за яким зобов'язався виплачувати мільйон ліврів на рік за те, щоб шведи воювали проти Габсбургів

1703 - вийшов перший номер першої в Росії друкованої газети - "Ведомости о военных и иных делах, достойных знания и памяти, случившиеся в Московском государстве и во иных окрестных странах".
Тираж "Ведомостей" коливався від 200 до 4000 примірників, які друкували поперемінно в Москві й Петербурзі

"Вєдомості" 1703 р.

1810 - у Петербурзі урочисто відкрита Державна рада - вища закононарадча установа царської Росії, створена за проектом Михайла Сперанського в результаті перетворення чинної з 1801 р. Непременної ради

1813 - російські війська на чолі з імператором Олександром I під командуванням генерал-фельдмаршала Кутузова перейшли Німан і, вступивши в герцогство Варшавське, почали звільнення Європи від Наполеона

1819 - встановлення казенного продажу алкогольного питва у Росії.
Царський режим пішов на такий крок в умовах гострого бюджетного дефіциту та масових зловживань відкупників. Вино відтоді заготовляли на казенних і приватних заводах, але останні були зобов'язані продавати казні всю продукцію (за винятком 10% на усушку і витік) за ціною, визначеною на торгах. Скарбниця продавала спиртне у спеціальних винних магазинах. Успіх перевершив усі очікування, і частка державних доходів від продажу алкогольних напоїв виросла з 16% у 1819 р. до 21% в 1826 р.

1827 - народився Микола Бекетов, російський хімік, один з основоположників фізичної хімії та хімічної динаміки, який заклав основи принципу алюмінотермії.
У 1864 р. за пропозицією Бекетова в Харківському імператорському університеті було засноване фізико-хімічне відділення

1830 - у Росії вийшов перший номер "Літературної газети"

1854 - американець Фаас Ентоні з Філадельфії запатентував новий музичний інструмент - акордеон

1869 - у Росії вперше відкрита передплата через пошту на періодичні видання

1874 - під час найбільшої в XIX ст. економічної кризи у США (1873-77) у Нью-Йорку в парку біля площі Томпкінса пройшла багатотисячна демонстрація безробітних. Кінна поліція, направлена владою для придушення демонстрації, врізалась у натовп людей, давлячи і б'ючи демонстрантів. Кількість потерпілих облічувалася сотнями, у місті спалахнули вуличні бої з поліцією

1877 - народився Лев Мацієвич, український корабельний інженер, автор багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів тощо; перший український авіатор, громадський і політичний діяч.
У 1900 р. разом із Дмитром Антоновичем, Михайлом Русовим та іншими Мацієвич був серед засновників Революційної української партії (РУП). Українізував офіцерське оточення у Севастополі, разом з Олександром Коваленком створив у Народному домі Севастополя самодіяльній робітничий театр з українським репертуаром.
У травні 1910 р. після створення в Росії відділу повітряного флоту Мацієвич очолив групу з семи російських офіцерів, відряджених до Франції, Бельгії та Англії для вивчення авіаційного пілотажу. Одержав посвідчення авіатора № 178 - це фактично означало входження до двох сотень перших у світі льотчиків.
Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна. Разом з авіатором Єфімовим здійснив перші нічні польоти, працював над пристроєм, який мав рятувати льотчиків під час вимушеної посадки на воду.

Листівка пам'яті капітана Мацієвича, який розбився на Комендантському аеродромі Петербурга восени 1910 р.

У вересні 1910 р. Лев Мацієвич у Санкт-Петербурзі взяв активну участь у І Всеросійському святі повітроплавання, де завоював кілька призів і став улюбленцем публіки. Загинув 7 жовтня 1910 р. авіакатастрофі поблизу Санкт-Петербурга на очах десятків тисяч глядачів, ставши таким чином першою жертвою російської авіації.
Похорон капітана Мацієвича 11 жовтня перетворився на багатолюдну маніфестацію, якої Петербург не бачив від часу смерті Достоєвського.
Олександр Блок присвятив Мацієвичу вірш "Авіатор" ("Летун отпущен на свободу...") 

1883 - під час гастролей цирку італійських артистів братів Ферроні в Бердичеві в будівлі, де йшла вистава, спалахнула пожежа. Загинуло не менше 300 людей.
Однією з причин великої кількості жертв стало те, що двері двох із трьох виходів були забиті цвяхами

1894 - народився Євген Онацький, провідний діяч Організації українських націоналістів, один із найближчих працівників Євгена Коновальця, громадський діяч, журналіст і науковець.
Після ІІ Світової війни - в Аргентині, де заснував Спілку українських науковців, митців та літераторів, уклав "Українську малу енциклопедію"

1906 - на з'їзді у Фінляндії створена партія російських есерів

1915 - внаслідок землетрусу в Аведзано (Італія) загинуло близько 30 тисяч людей

1916 - через прорив дамби під час шторму води Північного моря затопили Голландію, загинули близько 10 тисяч людей

1919 - у Ризі, в нинішньому будинку Театру опери і балету, зібрався I з'їзд рад Латвії, який проголосив радянську владу в країні. Головою уряду був обраний Петро Стучка. Також на з'їзді була ухвалена перша конституція Радянської Латвії і затверджений план будівництва соціалізму

1928 - у трьох будинках в містечку Шенектейді (штат Нью-Йорк) компанії RCA і General Electric встановили перші експериментальні телевізори для демонстрації можливостей прийому телесигналу в домашніх умовах

1936 - польський суд засудив до страти лідера українських націоналістів Степана Бандеру, причетного до терористичних замахів

1941 - помер Джеймс Джойс, визначний ірландський письменник і поет, представник модернізму ("Улісс")

1942 - почалося примусове вивезення населення України в Німеччину

1943 - у Німеччині оголошена тотальна мобілізація

1953 - у Радянському Союзі почалися арешти у так званій "справі лікарів".
У газетах "Правда" та "Известия" було опубліковане повідомлення ТАРС про розкриття "змови кремлівськіх лікарів, ...винних у смерті вищих керівників КПРС, радянського уряду та збройних сил". Дев'ятьох провідних медиків, більшість із яких були євреями, звинувачували у вбивстві секретаря ЦК Андрія Жданова та начальника ГПУ Радянської армії Олександра Щербакова.
Через три місяці, уже після смерті Сталіна, "справу лікарів" було оголошено фальсифікацією, а з підозрюваних, двоє з яких померло під час слідства, знято обвинувачення

1960 - указом президії Верховної Ради СРСР розформовано Міністерство внутрішніх справ СРСР. Його замінено республіканськими міністерствами охорони громадського порядку

1964 - краківським архієпископом став Кароль Войтила, майбутній Папа Римський Іван Павло ІІ

Кароль Войтила, єпископ краківський

1990 - після мітингу азербайджанських націоналістів у Баку почалися погроми вірменів.
35 чоловік були вбито, тисячі будинків і квартир розграбовані, 220 тисяч вірменів стали біженцями

1991 - радянські війська взяли штурмом будівлю телецентру у Вільнюсі.
Озброєним солдатам, які виконували наказ із придушення пориву Литви до незалежності, протистояли беззбройні люди. 14 громадян загинули, близько 600 були поранені.
При цьому опір литовців відвернув наміри радянського керівництва штурмувати парламент республіки.
Цю дату в Литві відзначають як День захисників свободи

1992 - Японія вибачилася за примушення корейських жінок до сексуального рабства ("Комфорт жінок") під час ІІ Світової війни

1992 - Республіка Кіпр визнала незалежність України

1993 - у Парижі представники 130 країн підписали "Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і її знищення"

2010 - Апеляційний суд Києва за поданням СБУ визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді - Голодоморі - в Україні в 1932-33 роках.
Суд закрив справу через смерть обвинувачених - генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна (Джугашвілі), голови Ради народних комісарів СРСР В'ячеслава Молотова (Скрябіна), секретарів ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича та Павла Постишева, генсека ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, голови Ради народних комісарів УСРР Власа Чубаря та другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)