Дивна ситуація: надання імені Данила Галицького аеропорту "Львів" і імені Сергія Прокоф’єва аеропорту "Донецьк" - своєчасне, а надання імені Ігоря Сікорського аеропорту "Бориспіль" - несвоєчасне. Здавалося б, надати "Жулянам" ім’я Корольова, а "Борисполю" - Сікорського, і без зайвих вигадок і витрат позиціонуй y світі Україну як велику аерокосмічну державу…

"...был провозглашён спасителем царства Маскавицкого, признан птицей священной и причислен к лику святых". Альтернативна історія з серії "Бабайки $мутного Vремени". Геополітична сатира. Історична неправда. "И тут понимай как хочешь".

Він щиро прагнув відновити єдність ОУН, переживав за розкол організації у 1940 році, бачив його згубні наслідки для сьогодення, докладав колосальних зусиль, щоб зробити історією поділ націоналістів на "мельниківців" і "бандерівців".

Органiзацiя лекцiй із вказуванням українцям, хто з них є фашистом, а хто - нi, видається актом нiмецького високомiрства, неповаги до України та пiдiгрування Кремлю. Це не перший випадок, коли пана Россолiнського-Лiбе супроводжують скандали. Але в цій ситуації винуваті й українські історики, які уникають теми злочинів ОУН.

Ґжеґож Россолінський-Лібе не захистив навіть дисертації - зате здобув відомість кількома статтями, що є радше скандальними, ніж науковими. Ажіотаж довкола його виступів був очікуваний, може, й запланований. Цьому посприяла "вдала" назва лекції про Бандеру як фашиста, завдяки якій автор, ще не почавши виклад своїх аргументів, yже дійшов висновків.

Розробка цієї приватної компанії спрямована на включення музейних зібрань у... фінансовий обіг держави і перетворення їх у ліквідні активи для подальшого використання в якості застави, продажу, обміну тощо. Ця загроза не зникла, а стала навіть більш гострою в силу політичної ситуації.

Біль пече за брехливі слова тих, хто пише чорні коментарі до всіх статей Лук'яненка завжди, де б і про щоб він не писав. Коментують не його думку, а обпльовують його особу, родину. Не називають вони своїх імен, бо можна було б притягнути їх до суду. Ховаються за псевдонімами.

"Всі напрямки діяльності Організації українських націоналістів були підпорядковані тому, щоб сформувати в суспільстві налаштування на власну національну державу. Це не повинна була бути ідея тільки тих людей, які створили організацію, це повинно було стати ідеєю всього народу".

Нація без перемог не має морального права на існування. Якщо націю порівнювати з людиною, то перемоги – це необхідний комплекс фізичних вправ для нації, необхідних для її нормального росту і розвитку. І байдуже, чи це оборонні, чи наступальні війни...

Ким був Дмитро Донцов? Це політичний мислитель, журналіст та есеїст. Варто поглянути на ці фотографії з архівів жандармського управління, зроблені після другого арешту у 1907 р. Ми бачимо щонайменше іронічного неформала.

Гінзбург хотіла повернути гриф "Таємно" документам про право власності на землю і інше майно, експропрійоване більшовиками. Вона також висловилась проти оприлюднення прізвищ тих діячів, які за часів СРСР брали участь в репресіях, оскільки (цитата) "це може нашкодити їхнім нащадкам".

Хто жив за брежнєвських часів розквіту передового соціалізму, матиме змогу пригадати не такі вже далекі радянсько-партійні п’ятирічні плани, в тому числі й щодо патріотичного виховання населення. На цей нафталін планується витратити 40 мільйонів.

22 січня 1918 року у Києві було проголошено незалежність і суверенність УНР. Навіть якщо б члени Центральної Ради проявили себе державотворцями, здобутки довелося б захищати – з усіх сусідів України на її території не воювали хіба що білоруси.

Янукович об'єднав свята Свободи і Соборності, але при цьому зовсім забувається Незалежність - адже рівно на рік раніше Злуки УНР і ЗУНР, 22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила відновлення державності України-Русі.

На Аскольдовій могилі встановили величний хрест. Тепер біля цього, справжнього пам'ятника крутянцям урядовці, депутати та інші діячі виголошуватимуть палкі патріотичні промови. Але поставили цей пам'ятник не вони, а звичайні громадяни...

Десь третина громадян України схильна читати лише російськомовні тексти. Це наші співгромадяни. Вони не отримують своєю мовою інформації про історію власної країни, і тому мають про неї відверто однобічне уявлення.

Політзек, вчитель, літератор, самвидавник, радянолог, автор 15 книг і 400 статей... І все це про ізраїльтянку з харківськими коренями Дору Штурман. Вона прожила довге, складне, але й прекрасне життя (рос.).

Як більшовики 1922 року уявляли собі радянське життя у 1970-му. "Бабусю, і ти сама стріляла в людину? У живу людину?" "Дідусю, а в тебе теж були гроші? І ти носив їх у мішечку в кишені?"

Здатність не дати дияволу жодного шансу: відповідати добром на зло, відчувати чужий біль як свій, нести тягар бід іншого й означає бути людиною. Зрештою, саме це і створило європейців, а не об’єднання вугілля і сталі.

Не так вони, бачте, гинули як слід було вмирати! Розумніше було б узагалі колаборувати з усіма окупантами, що вдиралися в Україну, заявляють зі своїх теплих та безпечних квартир надто вимогливі до своїх героїчних предків прагматичні нащадки.