Юрій Шимко: Відкритий лист до Володимира Кравченка - директора КІУС

Історик Джон Химка гучно заявив, що треба представляти різні точки зору на минуле – без страху бути замовчуваним! Але пізніше він не соромився підписати петицію, щоб унеможливити виступи історика Руслана Забілого з музею "Тюрма на Лонцького" у Львові.

Василь Овсієнко: Іду за край. Театральна карикатура на Стуса

У зоні Стус ходив статечно, як імператор. Він говорив з гебістами твердо, як обвинувач. Під його громовим голосом нишкли два пискляві слідчі... А по театральній сцені бігає, стрибає, плазує якийсь розхристаний істеричний блазень, що розгублено лепече: "Я поет, я поет…".

Євген Шаповалов: Ті, що розпинали Стуса…

На судовому засіданні Василь Стус зробив заяву, що до нього застосовують фізичні тортури. Хоч як дивно, але ця заява не викликала жодної реакції у Медведчука. Зате великий інтерес адвокат проявив до політичної характеристики Стуса та його ставлення до націоналізму, що погіршувало становище підсудного.

Марта Онуфрів: Голодомори й інші геноциди в контексті міжнародного права

Резолюція ООН 1946 року про геноцид не має зворотньої дії. Тому нагальне завдання - збір доказового матеріалу про Голодомор-1946-47, щоб у правовому полі визнати його геноцидом проти українців. А далі під прецедент можуть потрапити і голодомори 1921-23 і 1932-33 рр.

Олександр Зінченко: Десятинна церква. Тест на зрілість Юрія Мірошниченка

Оскільки текст Мірошниченка є спробою вступити у публічну дискусію щодо відбудови "Десятинки" після публікації мого тексту "ХрамоЧос", але не відповідає на жодне із поставлених там питань – цілком логічно ці питання повторити ще раз.

Юрій Мірошниченко: Десятинна церква - тест на зрілість українського народу

Відтворення Десятинної церкви - це не питання ініціативи окремої релігійної громади. Проти будівництва Собору виступають націоналісти, однак це - найбільш "націоналістичний" проект за останні 20 років. (рос)

Василь Махно: Францоз із Чорткова

Усі, хто жив на цій землі і у цьому місті, були галичанами: рутенці, поляки, євреї, караїми, вірмени, шваби та німці. Про те, як Червона Русь перетворилася на напів-Азію можна розмірковувати довго, відомо лише, що Османська імперія у Чорткові тримала резиденцію намісника паші, на десятиліття приписавши місто та його мешканців до Сходу.

Михайло Бігус: Чому мовчать археологи, або примара духовного Чорнобиля

Провладна більшість прийняла зміни до законодавства щодо відведення земельних ділянок. Якщо вони будуть реалізовані на практиці, то це матиме катастрофічні наслідки для збереження культурної спадщини. Особливо це стосується пам’яток археології.

Володимир В'ятрович: Помаранчевий урок історії, або Чому в нас стільки днів незалежності

Українці були чудовими повстанцями, дисидентами, вміли боротися з владою, однак не вміли скористатися її здобуттям. Наші молодіжні організації навіть у незалежній Україні готували партизан і лісовиків, а не необхідних країні службовців...

Левко Лук'яненко: З пітьми тоталітаризму... Пам’яті Славка Доценка

24 жовтня 2012 року подався у мандрівку всесвітами відомий літератор, критик, перекладач (від Оскара Вайлда до Кліффорда Саймака), учасник руху опору, політв’язень радянських тюрем і концтаборів (1953-1963).

Сергій Грабовський: Чиї бронзові бюсти стоятимуть на алеях Героїв?

Саме на початку 1980-х обсяги "тіньової економіки" в СРСР сягнули 100 млрд доларів, саме тоді "стали на крило" комсомольці-секретарі, які під час перебудови успішно проміняли "Капітал" на капітал. То як тут не поставити бюст "дорогого Леоніда Ілліча"?

Богдан Червак: УПА: не виграна битва, але й не програна війна

З урядового звіту: "З утворенням армії українські повстанці ставали воюючою стороною незалежно від свого бажання воювати з Німеччиною". Українська влада приречена визнати УПА на державному рівні.

Павло Солодько: Знання - сила. Читайте правду про УПА, а не політичні блоги

"Історична Правда" пропонує дайджест наших матеріалів про Українську повстанську армію - для тих, хто хоче дізнатися про визвольний рух не від політиків, а від істориків. Більше 40-а найкращих текстів, відео- і фотогалерей, присвячених УПА.

Михайло Галущак: УПА: дивлячись прямо у вічі

"Хлопці, ви добились свого! Українська держава є. Якою ціною – це інша справа, але, врешті-решт, ви мали рацію". Воїни УПА в більшості випадків ішли не вмирати за Україну, а боротися за неї. І сподівалися на перемогу.

Володимир Гонський: Україна є. За неї варто боротися!

Ми, "щирі українці", дуже часто патріоти самі в собі, самі для себе, самі між собою. Шукаємо ворогів поміж "жидів, москалів, китайців…", не помічаючи, що найбільший ворог – це наша лінь і поверхневість. А треба йти в маси - "трудящієся, учащієся і отдихающієся".

Анатолій Дністровий: Центрально-східний Євросоюз: проект Mitteleuropa

Забутий проект "Серединної Європи" не має нічого спільного з романтичними соплями про доброго цісаря. Лише солідарність із європейськими націями може бути цікавою альтернативою цінностям, які несе совковий вітер зі Сходу і під які прогинаються наші політики.

Данило Саламін: Закон про "наклеп": чи повернемося в СРСР?

"Слідчий КГБ пояснював мені, що мільйони сталінських безвинних смертей – це мій наклеп на радянський лад. Що вторгнення танків в 1968-му в Чехословаччину - наклеп. Найдемократичніший у світі радянський суд підтримав думку слідчого. Так я став наклепником..."

Ігор Саєнко: Донбас і Луганщина - дві великі різниці

Зустріти в Луганську шахтаря можна з такою ж імовірністю, як моряка в Києві. Тож чи правомірним є вживання терміну "Донбас" як назви однієї з частин України? Будь-який мешканець краю на запитання про місце розташування Донбасу вкаже на південь, чітко відмежовуючи його від своєї місцевості.

Євген Костюк: Прощання з тоталітаризмом

Нинішній кримінально-олігархічний режим генетично пов'язаний з комуністичним окупаційним режимом: саме колишні компартійні та комсомольські функціонери незаконно привласнили собі фабрики і заводи на початку 1990-х років, ставши олігархами.

Василь Овсієнко: Звернення до земляків: ми не ленінці. Ми ставчани і мінинці

Як повернути селу історичну назву? Закликаю вас зобов`язати своїх депутатів проголосувати за повернення історичної назви. Домагаймося референдуму з цих питань. А заразом приберімо й пам`ятник Леніну. Кому він потрібен – хай забере та поставить його собі на городі.