Володимир В'ятрович: Не історичне рішення, а історичне непорозуміння

Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.

Остап Кривдик: Ексгумація війни

Чи може польська сторона зрозуміти, що УПА для нас – це як АК для них? Як би вони поставилися до того, щоб визнати АК злочинною організацією через злочини окремих учасників польського підпілля чи її боївок, котрі проводили "попереджувальні відплатні акції"?

Юрій Рудницький: Проспект Бандери і листи в повітря

Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти

Олександр Зінченко: Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Оля Гнатюк: [Польща/Україна] Не потурати насильству

Професор Варшавського університету та Києво-Могилянської академії у колонці про те, як невдало опрацьоване минуле впливає на теперішню ситуацію в Польщі: "Виглядає на те, що ми рухаємося до катастрофи. Великими кроками".

Богдан Червак: Повернути Коновальця на батьківщину! Київ, Львів, Калуш чи рідне село?

Визначний вояк, політик і державник і перший глава ОУН не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно має подбати про його належне і гідне вшанування. На порядку денному питання - де його поховати?

Генадь Побережний: Кремлівський спецназ учора й сьогодні. Порівняйте

Книга "Неконвенциональная война..." - для тих, хто прагне зрозуміти військову складову конфлікту на Донбасі. Радянські диверсанти 1940-х розповідають, як займалися тероризмом у тилу. А у вільний від виконання завдань час вдавалися до розборок або міжсобойчиків у дусі гедонізму.

Мирослав Маринович: Лесь Танюк. Самовидець сучасності

Цього року виповнюється рівно 50 літ з того часу, як молодий Лесь Танюк узявся писати свої щоденники. Станом на сьогодні – це 37 томів уже опублікованих "Щоденників без купюр" і 217 переплетених машинописних і рукописних томів, які стоять на полицях.

Оксана Забужко: "Good bye, Petrovski!", або Розпечатування "закритого міста"

Про знесення пам'ятника Петровському у Дніпрі: "Мені байдуже - хто, чому і наскільки вдало це організував. В даній ситуації виконавець узагалі неважливий. "Вважайте, що це зробив я!" - пишуть у соцмережах. І я готова підписатись під цією заявою".

: Литва і Україна. До Дня пам'яті захисників свободи

Литовцям в 1918-1920 роках вдалося здати іспит на право мати національну державу - завдяки широкому добровольчому руху, волонтерам тилу та міжнародній допомозі. В Україні ж тоді тривала громадянська війна на тлі зовнішньої агресії Росії.

Ольга Герасим'юк: Моя Мама наводить лад в історії Пирятина

Сьогодні наша мама, я вважаю, зняла частину прокляття з нашого Пирятина - якщо не заперечувати, що воно було: накладене всіма довгими десятиліттями невеселої його історіі. Відтепер ми повертатимемося додому не на вулицю Петровського...

Павел Укєльський: Польща - Україна - історія. Форум прагнення до правди

Історія не може сьогодні розділяти поляків і українців. Однак це не означає, що ми повинні уникати важких тем з минулого. На початку листопада відбулося перше засідання Польсько-українського форуму істориків.

Александр Мусін: Про Сирію, Росію, Париж та Донецьк

Спокойная жизнь Парижа и остального мира зависит сегодня в той же мере от разоружения террористов, сеющих насилие на Донбассе. Мир не может чувствовать себя в безопасности до тех пор, пока на Донбассе и в России есть люди, считающие, что у них есть право убивать.

Лілія Янчук: Межигір’я до і після Януковича

Київська область, УПЦ КП і ЮНЕСКО хочуть відновити комплекс Спасо-Преображенського монастиря в Межигір'ї. Для цього треба провести археологічні дослідження, яких там не проводилося ніколи. А штучні озера на полях для гольфу продовжують руйнувати культурний шар...

Ігор Гарін: Остання брехня. Про що говорив Путін в ООН

Міць обдурення у Третьому рейху і в СРСР, грандіозні витрати на пропаганду, тотальність обману не змогли запобігти падінню двох людоїдських режимів. Нацизм протримався 12 років, а більшовизм - 74.

Ольга Багалій: Декомунізація по-харківськи

Вже зараз очевидно, яким складним буде процес вибору нових топонімів. В місті активно працюють проросійські сили, які будь що намагаються зробити обличчя Харкова "русским". Якщо не комуністичним, то хоча б імперським.

Андрій Руккас: Кілька фактів про 17 вересня 1939 року. Коротко і по суті

Що саме порушив Радянський Союз, коли перетнув кордон із Польщею? Чи підпадають дії СРСР під визначення агресії? Який був план СРСР щодо Польщі? Відповіді про "визвольний похід" Червоної армії 1939-го.

Лев Дроб'язко: "Германофільсько налаштований, чекав приходу німців до Києва"

Одним з тисяч представників української інтелігенції, розстріляним влітку 1941 року, вже під час німецько-радянської війни, був Антон Дроб'язко - суддя, правознавець, редактор словників тощо. Він не приховував критичного ставлення до радянської влади. І шансів вижити у нього не було.

Лукаш Камінський: Не шукаймо легшого шляху

Справжнє примирення між поляками і українцями може стати основою для радикальної зміни долі цілої Центрально-Східної Європи, вирвати її з геополітичного фаталізму останнього століття. Примирення є трудним і болісним процесом. Але сьогодні воно є державним інтересом і для Польщі, і для України.

Віталій Нахманович: "Рідна влада", або Досвід однієї успішної окупації

Комуністична окупація виявилася напрочуд успішною: колаборація набула нечуваних масштабів, а по собі радянські часи залишили позитивну історичну пам’ять у занадто значної частини населення. Прийшов час сказати собі та своїм дітям просту правду: ми жили у лайні й кровищі.