Андрій Руккас: «Сірожупанникам» – 102 роки!

12 лютого не лунала могутня "Слава Сірожупанникам!". Ніхто в Збройних Силах України не перейняв старих бойових традицій. Немає у нас новітніх "Сірих" чи "Сірожупанників". З якої причини – не знаю. Може колір не подобається, може жупани посмішку викликають, а може іще щось… Проте, вони заслужили на нашу пошану.
Тож "Слава Сірожупанникам!"

Іван Матковський: Як митрополит Шептицький не вітав вождя німецького народу у 1941-му

В контексті дискусій які ведуться нині в Україні навколо постаті Митрополита Андрея Шептицького, публікую рукопис звернення до українців, підписане ним на початку липня 1941 року після зайняття Львова німецькою армією.

Діана Колодяжна: Не Лесею Українкою єдиною: 10 українок, про яких варто розказувати в школі

Яких видатних українок ви знаєте? Найчастіше лунають імена Лесі Українки, Роксолани, княгині Ольги, Ліни Костенко. Та це не всі видатні жінки України.

Андрій Руккас: Шостій Січовій дивізії - 100 років!

100-літній ювілей славної української 6-ї Січової стрілецької дивізії пройшов абсолютно непоміченим, як тихо минають нині багато інших, не менш достойних ювілеїв

Максим Майоров: Постсвяткове. Чому в 1919/20 розвалився соборний фронт?

Галичани та наддніпрянці ризикнули розвалити соборний фронт та піти власними шляхами. Однак, розрахунки і тих і тих – не справдилися

Наталія Заболотна: Повторний розстріл після смерті: до питання замахів на пам'ять Леонтовича

Уже три роки Фонд гуманітарного розвитку України веде боротьбу за збереження будинку, в якому наприкінці XIX століття провів своє дитинство легендарний композитор Микола Леонтович. І який сьогодні знаходиться на межі руйнування.

Сергій Фазульянов: Фейковий «будинок Леонтовича», який збираються відновлювати

Знову і знову виринає на просторах інтернету чергова кампанія по збору коштів на відновлення фейкового "будинку Леонтовича" в Шершнях.

Антон Дробович: Каховська #Tachanka судного дня

Тут сьогодні багато хто обговорює долю тачанки у Каховці. Хотілося б про це декілька слів сказати.

Денис Казанський: Історія творця легендарної "Катюші", якого розстріляв НКВД

Трохи цікавої історії: 11 січня була річниця розстрілу Георгія Лангемака. Одного з творців легендарної установки залпового вогню “Катюша”. Саме Лангемак винайшов реактивні снаряди до неї.

Дмитро Кобельський: Жахіття в селі Варенка, або епізод «польської операції» НКВД в одному із сіл України

"Тато посіяв жито в колгоспі руками, то його й агронома забрали в тюрму на кілька років за це. Прокурор в суді вимагав розстріляти їх. Тато потім повернувся, а от агроном-– ні. Тоді майже щодня ці «воронки» їздили".

Едуард Зуб: Блакитна стьожечка та просвердлені мізки: макаренківська комуна у цифрах

7 січня 1932 року в комуні імені Дзержинського урочисто відкрили завод з виробництва електричних свердл. Сам товариш Петровський, всеукраїнський староста, «зі словами «завод пущений» у напружений тиші перерізав блакитну стьожечку».

Юрій Самсон: На Мадейрі похований... король Галичини

Останній австрійський імператор, король Галичини та Лодомерії Карл І, який визнав незалежність УНР, свої останні роки прожив на острові Мадейра. Найчастішими відвідувачами місця його поховання є угорські монархісти

Кирило Галушко: Офіційно вихожу зі складу громадської ради при Президентові України з питань національної єдності – Кирило Галушко

Вибачте, що задовгий текст, але воно принципове і становить собою певну особисту сповідь.

Ганна Шеляг: Вічна актуальність історичних текстів

Публіцистичні тексти істориків мають кілька життєвих циклів. Спочатку вони є попередження читачам про близьку загрозу. Потім у такому тексті читачі шукають розради. Пізніше – це зразок «пропаганди». А коли історія повернеться колом – стає виявом «інформаційного спротиву». Тексти, написані істориками, говорять більше про самих авторів, а не минуле.

Олена Рофе-Бекетова: Кілька штрихів до історії про Олексія Алчевського

Нещодавно «Історична правда» опублікувала статтю Олега Вишнякова та Івана Дубченка "Олексій Алчевський. Українець, який нам потрібен". Пра-праонука Олексія Алчевського, харківʼянка Олена Рофе-Бекетова має свій погляд на одного з перших українців-олігархів

Юрій Митрофаненко: Світла тінь "Чорного ворона"

Стрічка вийшла дуже вчасно! Коли знову в суспільстві панує дилема: боротися чи капітулювати?! Фільм застерігає від капітуляції голосом Василя Шкляра за кадром та самим сюжетом фільму.

Микола Бандрівський: Спалювання відьом та упирів у Галичині. Етнографічні етюди

У Європі живих людей почали масово спалювати з 1275 року, коли на півдні Франції, у Лангедоку, спалили Анжеліку Лабарет, запідозривши її у відьмацтві. Тоді ж, французи, почали «переводити через вогонь» осіб різного віку і статі, яких підозрювали у антикатолицькій єресі катарів. Такий спосіб «очищення людських душ» невдовзі перейняли Німеччина, Польща, Чехія та інші країни.

Владислав Верстюк: Перший Зимовий похід: тільки факти

Перший Зимовий похід - партизанський рейд Української армії, який розпочався 6 грудня 1919 року. Він тривав шість місяців, за які українські вояки маршем здолали понад 2500 кілометрів, провели десятки успішних боїв

Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе): Єврейсько-українське питання: Праведники народів Світу

Як українські діти та підлітки рятували євреїв у найстрашніші роки.

Микола Бандрівський: Чому «останки князя Осьмомисла» є археологічним фейком?

Факти змушують відмовитись від гіпотези, яка три десятиліття тому стала сенсацією