Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Вулиця Шумова

Василь Шумов, робітник заводу "Арсенал", учасник більшовицького повстання у 1917–1918 роках. І директорка школи Євгенія Вацлавівна Шумова. Лише один її вигляд свідчив про абсолютно протилежне походження. Завжди пряма спина, така балеринська постава, яка формується поколіннями, бездоганна зачіска, елегантний костюм вишуканого світло-сірого кольору, тонкі панчохи, акуратні туфельки і малесенькі, просто мікроскопічні, діаманти у вухах. І головне, отой тихий голос. Однаковий набір букв, Шумов, Шумова, а яка космічна різниця

Юрій Савчук: Карбування національної пам’яті: музейний автограф Володимира Тарана

Вікіпедія, що має окрему сторінку присвячену Володимиру Тарану, доволі повно представляє сферу фахових зацікавлень художника: "Український художник. Працює у декількох видах мистецтва: дизайн монет/банкнот, поштових марок; медальєрне мистецтво; екслібрис, книжкова ілюстрація, графічний дизайн, станкова графіка, живопис"

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Долиногірська

У тролейбусі тобі безпечно й затишно. У тролейбусі – повне відчуття захищеності, бо з тобою завжди оця його впевненість подорожі за прогнозованим маршрутом, там спокійно, він плавно рухається, без сюрпризів, вихилянь та смикання. Тролейбус – як благородний олень, що своїми електричними рогами впирається у високе небо.

Олег Богуславський: DIASPORIANA врятована. Слова подяки

Найбільша електронна бібліотека світової україніки DIASPORIANA зібрала необхідні кошти для існування. Зібрали за 5 годин. 1 червня після публікації "Електронна бібліотека DIASPORIANA припиняє роботу" у соціальних мережах почалася хвиля збірки. "Історична правда" публікує колонку куратора цього проекту.

Устина Стефанчук: Українські люди в московській церкві Канади

На знимках у красивих вишитих строях ранні українські еміґранти до Канади. Ці конкретні люди зі знимок парафіяни рускої православної церкви в маленькому містечку Смокі Лейк в Альберті. Історія релігійного життя ранніх переселенців була не якраз безхмарною. Що мається на увазі, як так сталося, спитаєте ви. Ну, та просто, дуже по-нашому.

Сергій Волянюк: Повстанець з Херсонщини, що ліквідував польського генерала

За участь у засідці на заступника міністра оборони Польщі, генерала зброї Кароля Свєрчевського на Лемківщині хорунжий Іван Захаренко – “Грань” із Херсонщини – чотовий в сотні УПА “Ударник-5” легендарного командира Степана Стебельського – “Хріна” був відзначений УГВР Золотим Хрестом бойової заслуги І кл.

Наталка Діденко: Еволюція головних уборів. Від хусточки до хустки

Натрапила якось я на фотографію королеви Єлизавети у хусточці, з якої багато хто сміявся. Мовляв, якась бабуся, селянка, проста тітка, бо ж – у хусточці. І я замислилася про свої дитячі, дівочі та вже дорослі хусточки, хустки. А також шапки і шапочки.

Андрій Когут: Іван Павло ІІ, Збігнєв Бжезінський і КҐБ. Сто років Понтифіку

Сьогодні Івану Павлу II, який так сильно привертав увагу СССР, виповнилося би 100 років. Він народився 18 травня 1920-го, а на папський престол зійшов у 1978 році, де провів свої останні двадцять шість років життя. Для порівняння, лише двом Папам за всю історію Церкви вдалось очолювати престол довше, ніж Івану Павлу ІІ.

Юрій Савчук: Музеєфікація Мазепи. Етюд з музейних студій

Перша в історії виставка, присвячена Гетьману Івану Мазепі, відкрилася у Бібліотеці ім. Симона Петлюри у Парижі. Її куратором був відомий митець Леонід Перфецький – уродженець Уманщини і колишній сотник Армії УНР.

Богдан Червак: Голові ОУН(б) Славі Стецько – 100 років!

14 травня виповнюється 100 років Славі Стецько - очільниці ОУН(б), депутата Верховної Ради трьох скликань

Наглядова Рада Благодійного фонду Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”: Бабин Яр: подолати перешкоди і побудувати меморіал

Вже не перший тиждень триває обговорення скандальної концепції музею у "Бабиному яру". Пропозиції художнього керівника Меморіалу Іллі Хржановського викликали неприйняття серед громадських діячів. Своє ставлення до оголошеної концепції висловили чимало публічних осіб. Публікуємо заяву Наглядової ради БФМЦГ “Бабин Яр”.

Ґіорґі Канделакі: 100 років тому Радянська Росія визнала де-юре незалежну Грузинську Демократичну Республіку

Спотворена історія всього двадцятого століття стала найсильнішою зброєю в руках сьогоднішнього російського керівництва проти спроб сусідів порвати з радянським минулим. Рано чи пізно згадка про такі символи як Договір від 7 травня 1920 року виведе з ладу московську пропаганду.

Юрій Митрофаненко: Від бійок до масок. Як сто років святкували головне робітниче свято у Кропивницькому

Перше травня державним святом та вихідним днем в Україні проголосила Центральна Рада. За Гетьмана на святі скандалили через прапор та гасла. При комуністах - примусово ходили на "демонстрації" з портретами членів політбюро ЦК КПРС. А за нацистів - отримували додаткові порції картоплі та пива

Микола Ганкевич: Перше робітницьке свято

23 березня 1890 року у Львові відбулись збори. Робітники обговорювали організацію мітингу чи демонстрації до Першого травня. Вперше на українських теренах мало відбутись робітниче свято.
Директор Дому Франка Богдан Тихолоз підготував републікацію статті Миколи Ганкевича «Перше робітницьке свято», присвячену цій події. Вперше опубліковано у виданні: Народ. Львів, 1 квітня 1890 р. С. 101-103. Подаємо за першодруком з невеликими правописними змінами

Олександр Лисенко: Бабин Яр: шоу на кістках у театрі абсурду

У нас група людей, які мають дуже приблизне уявлення про музеєфікацію складних подій минулого, фактично протегує перетворенню пам'яттєвого простору на експериментальний майданчик "митця" з вельми специфічним "творчим кредо"

Євген Захаров: Справа В’ятровича – мильна бульбашка!

Було б природно, якби ДБР не ганьбилося та закрило це кримінальне провадження за відсутністю факту правопорушення, а В'ятрович подав до суду позов про захист честі й гідності проти Бужанського

Станіслав Цалик: Скоропадський і кіно

Нещодавнє рішення уряду скоротити через коронавірус фінансування всієї культурної сфери – зокрема кінематографу, літератури, музеїв, театрів, закладів з реставрації об’єктів історико-культурної спадщини тощо – виглядає безпрецедентним не лише у порівнянні з постановами урядів інших країн Європи, які теж оголосили карантин. Воно є дивним і в контексті української історії

Микола Княжицький: Навіщо глум над Бабиним Яром?

На історичну політику в Україні не повинні мати жодного впливу російські олігархи. Не грошовим мішкам, які є спонсорами режиму країни-агресора формувати погляд на наше минуле

ІКОМ України: Музейні бабусі у смертельній небезпеці!

Звернення ІКОМ України до Прем'єр-Міністра України та Міністра охорони здоров'я України з приводу відкриття музеїв у рамках пом'якшення карантину.

Тамара Скрипка: Що відомо про великодні традиції у родині Косачів

Оскільки гастрономія не була культом у Косачів, у родинному епістолярії про культуру їхнього харчування зафіксовано найменше відомостей і майже не збереглося кулінарних приписів, якими вони послуговувалися у приготуванні наїдків. Здебільшого страви готували наймані кухарі.