Сергій Рябенко: Від наркомату до "наркоманів": як МІД РФ Україну заперечував

Заяви Лаврова про суверенітет України - не лише цілковита маячня з точки зору міжнародного права. І не лише бумеранг у ногу самій Москві: адже остання з 1991 року і до середини 2000-х так само не контролювала територію Чечні, а отже "не мала суверенітету"

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: себе не одуриш – справи у нас кепські

Себе не одуриш – справи у нас кепські. У кожного по-своєму: у Вілсона досі болить нога і він не наважується іти на лижах, але найгірше з Евансом, який нас серйозно непокоїть. Сьогодні зранку він несподівано виявив на нозі величезний пухир. Це затримало вихід, бо йому треба було переналаштувати кішку. Інколи я боюсь, що йому з часом стає тільки гірше, але вірю, що він знову прийде в порядок, коли зможемо йти на лижах рівномірно, як сьогодні по обіді.

Максим Майоров: Незалежність без зірочки

Наші конфлікти з Росією мають, крім всього іншого, ще й понятійний вимір. «Труднощі перекладу» постають не лише через різні мови, але й різні світоглядні установки. Наприклад, в Росії дуже специфічне розуміння таких понять як «незалежність» та «республіка».

Володимир В'ятрович: Vergangenheitsbewältigung, або німецьке "подолання минулого"

Направду, якби німецький уряд керувався історичними причинами своєї нинішньої зовнішньої політики, він мав би демонструвати світові приклад найактивнішої військової допомоги Україні як способу подолання того реального минулого в якому саме наша країна була однією з найбільш постраждалих від німецької окупаційної політики в роки Другої світової.

Маркіян Лубківський: Напередодні. Косово-99

Сьогоднішні непрості події повертають мене спогадами у березень 1999 року, коли у вечірні години 24 березня того року розпочалася кампанія НАТО проти режиму Слободана Мілошевича. Цьому передувало загострення ситуації на Косово, провал перевірочної місії ОБСЄ на чолі з Вільямом Вокером, переговори в Рамбуйє, оголошення воєнного стану, евакуація дипломатичних місій.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: їжі мало, а погода непевна

Весь день стояв приємний помічний південний вітерець; небо ясне, температура відносно висока. Повітря знову сухе, тож намет і спорядження поступово скидають кригу, яку наростили під час хуртовини минулого тижня. Наші спальники повільно, але невпинно набираються вологи і я боюсь, що знадобиться тривалий проміжок такої погоди, щоб вони прийшли в порядок. Тим не менш, висипаємось ми в них зараз добре, хоча часу на сон зовсім не вистачає. Ми стаємо дедалі голоднішими; трошки додаткової їжі нам не завадило б, особливо для обіду

Станіслав Федорчук: Марина Владі та українці на Олімпіаді

Марина Владі: "Ми сидимо на трибуні, а позаду канадські українці впродовж всього матчу голосно скандують антирадянські лозунги. Тобі боляче, ти страждаєш від цієї ненависті, з якою зіштовхуєшся в усьому світі. Ми дуже засмутились, пішли зі стадіону, не чекаючи кінця матчу"

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: полюс уже наш?

Швидкість у нас зараз трохи більше милі з чвертю на годину, ідемо з великими зусиллями, а тим часом тіні поволі переповзають перед нами справа наліво. Скільки думок передумуєш за час цих одноманітних маршів! Які повітряні замки будуєш в надії, що полюс уже наш. Майже не відчуваємо холоду; найбільша зручність нашого становища – сонце чудово висушує. Шкарпетки та каньги щоранку майже сухі. Готувати їжу на п’ятьох значно довше, ніж на чотирьох; десь на пів години за день. Цього я при перевлаштуванні не врахував.

Алі Татар-заде: Крути: навіщо?

Що сталось під Крутами, ми знаємо. Чому – теж. Але досі не відповіли "навіщо". Знаючи це "навіщо", ми припиняємо повторювати за Вертинським, - "я не знаю зачєм, і кому ето нужно, кто послал іх на смерть недрожавшей рукой".

Антон Лягушкін: Бій під Крутами. Залізничний аспект

Бій під Крутами – один із найбільш відомих епізодів Української революції 1917–1921 років. Він відбувся 29 або 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути на той час Московсько-Києво-Воронезької залізниці (нині – Південно-Західної залізниці). У цьому матеріалі – про те, чому станція Крути мала стратегічно важливе значення

Андрій Здоров: Не заслужив? 150 років Миколі Скрипнику

Микола Скрипник народився на Донбасі і був мабуть найвідомішим провідником радянської українізації цього регіону. Західні політологи означили його як одного з найяскравіших представників так званого українського націонал-комунізму. Для наших законодавців Скрипник - не заслуговує на вшанування. В списку представлено багато осіб, які ніколи себе не вважали українцями. А от українця Миколи Скрипника там немає. Не заслужив.

Володимир В'ятрович: Домовитися з минулим, а не долати його

Домовитися з минулим — це нам, нинішнім, досягти мінімального консенсусу в уявленнях про нашу історію. Це слухати минуле і чути його. В конкретно нашому випадку — це чути мільйони голосів людей, котрих убили саме з цією метою: заставити їх замовкнути. Чути голоси тих, хто пішов на смерть задля оборони права незнайомих їм майбутніх українців на вільну дискусію у вільній країні.

Ярослав Грицак: Долати минуле таки потрібно

Я закликаю подолати нашу залежність від минулого. Цим минулим є режим т.зв. «обмеженого доступу», ендемічними хворобами якого є бідність та авторитаризм. У всьому світі він склався історично і довгий час був нормою. Тільки що в останні двісті років все більше і більше країн виходять з нього. І майже всюди рецепт виходу один і той самий: прихід до влади політичної еліти, яка має політичну волю міняти країну.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: складні переходи

Це не погода, а якесь божевілля. Побудив усіх о 2:30 ранку, маючи намір вирушити о 5. Було мрячно і сніжно, але загалом стерпно; однак за сніданком вітер став дужчати, а о 4:30 уже розбушувалась повноцінна південна буря. Стіни для поні знесло, зібралися великі замети, які швидко поховали під собою сани. Сильнішого літнього вітру я тут ще не бачив.

Володимир В'ятрович: Нотатки на берегах книги Ярослава Грицака “Подолати минуле: глобальна історія України”

Написати нині оригінальну узагальнюючу історію України, яка б не нагадувала шкільний підручник, важко. Для цього потрібно обрати незвичний кут зору, застосувати нову оптику. Ярослав Грицак спробував зробити це. Для розгляду минулого він обрав, як пише сам, «свій улюблений інструмент — телескоп”, і його книга стала цікавою спробою розглянути українську історію з перспективи світової.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Бонз зжер окуляри Крістофера

Забавний випадок трапився, коли Райт відійшов від свого поні, щоб перевірити санометр. Китайцю, схоже, не сподобалося, що його кинули, і він помчав кентером до решти. Райт на своїх довгих ногах заледве встиг перехопити цю панічну втечу, але найсмішніше було, коли старий Єгу підхопив ту саму болячку і кинувся незграбним кентером услід за Китайцем. Оскільки ми з самого початку думали, що він і на один-єдиний перехід не здатен, то бачити його в такому гідному похвали настрої – приємна несподіванка. З Крістофером і далі суцільний клопіт; боюсь, приборкаємо ми його тільки тоді, коли він знесиліє.

Центр досліджень визвольного руху: Історична пам'ять в небезпеці!

Заява щодо ліквідації «Міжнародного Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал» російськими судами

Ігор Кулик: Архів національної пам’яті: реконструкції бути!

2021 рік став для Архіву національної пам’яті справді успішним. Передусім тому, що наша установа нарешті отримала фінансування на будівництво свого приміщення – 100 мільйонів гривень. Це означає, що після півторарічної перерви відновлюється реконструкція Архіву національної пам’яті на вулиці Пухівській, 7 у Києві! Адже протягом поточного року була підготовлена вся проєктна документація.

Микола Княжицький: Ліквідація пам’яті

Боротьба з Дмітрієвим, Меморіалом, свободою у Росії - це, у тому числі, і продовження гібридної війни з Україною, нашим минулим і майбутнім. Якщо і домовлятися про щось з Путіним, якщо і проводити обміни, то серед перших, разом з нашими захисниками і кримськими татарами, має бути Юрій Дмітрієв

Олександр Цепурдей: Українець на зимовій Олімпіаді в Шамоні

До зимових Олімпійських ігор-2022, які відбудуться у Пекіні, залишається все менше часу. Вже вкрило снігом передмістя китайської столиці Чжанцзякоу, яке прийматиме на Олімпіаді змагання з лижних гонок, лижного двоборства, біатлону, стрибків з трампліна та фрістайлу. Україна увосьме братиме участь у зимовій Олімпіаді. Очікується, що майже 50 наших спортсменів змагатимуться у 12 видах спорту. Та чи знаємо ми, хто з уродженців земель, що входять до складу сучасної України, першим вистартував на зимових Олімпіадах? У Вікіпедії пишуть, що таким міг бути львів'янин Степан Вітковський. 1924-го року, під час Ігор у французькому Шамоні, він виступав у складі збірної Польщі у лижній гонці на 50 км. Але...