Заява УНРади про відзначення 22 січня Дня Незалежності і Соборності України

Українська Національна Рада пропонує відзначати 22 січня на державному рівні як День Незалежності і Соборності України.

22 січня 2021 року виповнюється 102 роки з дня проголошення Соборності України 22 січня 1919 року. Ця знаменна подія в нашій історії сталася завдяки проголошенню 22 січня 1918 року IV-го Універсалу Центральної Ради про Незалежність Української держави – Української Народної Республіки, яка стала "самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу".

До проголошення Акту Соборності Україна вже рік була незалежною державою, визнаною у світі! Без проголошення Незалежності не було б проголошення Соборності!

Українська Національна Рада пропонує відзначати 22 січня на державному рівні як День Незалежності і Соборності України.

Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав'юк також наголошував:
"В історії України золотими літерами записані дати 22 січня 1918 і 1919 років".

30 червня 1941 року була спроба відновлення незалежної Української держави, яка остаточно відродилась 24 серпня 1991 року.

Дату 24 серпня потрібно відзначати як День Національного відродження.

Пам'ятаймо, що після проголошення IV-го Універсалу Центральної Ради Українську Народну Республіку визнали 42 країни світу (в тому числі – більшовицька Росія), в яких були відкриті дипломатичні представництва УНР.

Внаслідок віроломної російсько-більшовицької агресії і окупації Українська держава була поневолена Росією аж до 1991 року.
Якби українці пам'ятали про першу окупацію України Росією в 1918-1920 р.р., тоді б не було потреби через 100 років знову захищати Україну від того ж московського окупанта.

Сучасна держава Україна – правонаступниця Української Народної Республіки, що підтверджено офіційною Заявою про правонаступництво від 22 серпня 1992 року. Українська держава успадкувала від УНР Державні символи (Герб, Гімн, Прапор), назву грошової одиниці. Вона має успадкувати і дату проголошення Незалежності.

У цивілізованих державах дата здобуття державної незалежності є головним святом. Європейські країни відзначають на державному рівні дату першого в новітній історії проголошення своєї Незалежності:

Грузія – 26 травня (Незалежність від Російської імперії (1918 рік).
Польща – 11 листопада (Незалежність від Російської імперії, Королівства Прусії та Австрійської імперії (1918 рік).
Чехія – 28 жовтня (Незалежність від Австро-Угорщини (1918 рік).
Литва – 16 лютого (Незалежність від Російської і Німецької імперій (1918).
Латвія – 18 листопада (Незалежність від Росії (1918 рік).
Естонія – 24 лютого (Незалежність від Російської імперії (1918 рік).

У рік 30-річчя відновлення Незалежності України необхідно проголосити на державному рівні відзначення 22 січня Дня Незалежності і Соборності України.

Необхідно встановити історичну правду і справедливість щодо процесу державотворення України! Утвердження держави повинно ґрунтуватися лише на правдивому, об'єктивному висвітленні української історії.

Слава Україні!

Голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський

Радомир Мокрик: Чи можливий справедливий мир?

Тепер багато говорять про "справедливий мир". Хоча очевидно, що кожен вкладає в це поняття якесь власне уявлення. Справедливого миру не буде. Бо неможливо відшкодувати українцям те, що вчинили росіяни. Коли ми говоримо останніми тижнями про "мир", ми зазвичай чомусь говоримо про територіальні поступки України. Ми говоримо про корисні копалини. Але ми не говоримо про українських військовополонених. Ми не говоримо про викрадених дітей. Ігнорування цих питань залишить жахливе відчуття кривди в українців.

Остап Українець: Стійкість віртуального

Одні ключові союзники підтримують ворога, інші друзі досі кволі на рішучі рішення. Напередодні третьої річниці вторгнення ми знову зіткнулися з тривогою, що спиратися залишається лише на власні сили. Найближчим джерелом сили для нас тут має стати наш власний досвід, пам'ять про всі попередні випадки, коли ми не встояли - нагадування про те, наскільки страшні наслідки може мати наша зневіра сьогодні.

Сергій Громенко: Гірше, ніж злочин. Чому Росія почала велику війну з Україною

Повномасштабне вторгнення в Україну — фатальна помилка Кремля. Якби Володимир Путін знав, що не візьме Київ за три дні, він, напевно, не ризикнув би напасти. Однак і самим лише волюнтаризмом диктатора ситуацію не пояснити. Насправді велика війна стала підсумком внутрішніх процесів, які тривали в російській владі упродовж останніх 20 років. І без усвідомлення цього годі й сподіватися, що у Європі укладуть тривалий мир.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.