1000 гривень із сумом та болем

"Не може у час війни та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу". Сьогодні до обігу вводять нові банкноти – 1000 гривень.

 
Нова банкнота у 1000 гривень взірця 2019 року

- Ну не може у час війни та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу.

Вернадський – видатний вчений із світовим ім'ям. Але український народ в його уявах – частина російської державності.

Навіть цитата на банкноті не правильно написано "Я вірю у величне майбутнє України", а оригінальна "Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук...".

 
Ким насправді був Володимир Вернадський у ставленні до України та українського політичного проекту? Читайте у тексті Ігоря Гирича "Володимир Вернадський. Між російським та українськими берегами"

- Чому на банкноті, яка буде між українців обіговою, не створити мотиваційну композицію. Наприклад розмістити карту сучасної України? Або ж карту Української Держави Скоропадського з частинами Курщини, Вороніжчини та Білгородщини. Зрештою з українським Стародубом? Це ж історична карта! Хай тоді розповідають чий Крим, Таганрог та Донбас.

- Чому банкнота присвячена Академії Наук? Зрештою не Вернадський її створив 100 років тому, поготів вважав її філіалом російської академії наук!

Здається Україна відзначає сторіччя Визвольних змагань та відновлення своєї незалежності. Невже ми боїмося сказати, що ми Нація, яка розпочала своє змагання за відновлення незалежності і сто років тримаємо зброю в руках!

- Чому не постать Скоропадського чи Петлюри? Чому Нацбанк відмовився взагалі від політичних постатей на банкнотах. Останній Грушевський, і то з варіаціями.

Якщо вже такі політкоректні – поставте Мономаха! Нехай хоч люди почитають про княжу Добу, хоч на грошах.

- Могли б купюру присвятити не людині, а скажімо події. Наприклад Конотопській битві, чи Крутам.

- А можливо було поставити Куліша, якому 200 років (все ж, навіть, вдвічі більше ніж Академії!)

Питань багато, але для мене висновок один: купюра у тисячу гривень – малоросійство.

Разом із тим, ми маємо зрозуміти – зображені постаті на грошах не просто стають найпопулярнішими, а вони формують образ у пересічних громадян про Державу.

Згадаймо, як Мазепа опинився на 10 гривнях у той час, коли абсолютна більшість населення знало, що він "зрадник" та під "анафемою".

: Як росія краде українські культурні цінності: сучасна історія

За оцінками ЮНЕСКО, завдані російською агресією з 2014 року збитки українській культурній спадщині становлять понад $2,6 мільярда. Вважається, що це розграбування українських музеїв є наймасштабнішим із часів Другої світової війни. Для прикладу – в той час на території України окупаційними військами було знищено і викрадено понад 500 тисяч музейних експонатів, 51 млн книг, 46 млн архівних справ, а з 2015 по 2023 рік лише в Криму рф провела понад 1 385 археологічних розкопок і вивезла приблизно 5 мільйонів артефактів.

Андрій Пишний: Гроші – те, що возвеличує та фіксує нашу історію

Як має змінитися зовнішній вигляд національної валюти, щоб «говорити» не про минуле, а про сучасне та майбутнє? Які сенси має транслювати українська гривня про цінності нашої держави та історичні події, які ми переживаємо?

Юрій Юзич: Юліан Нестайко і Віденська сотня УСС

На світлині – дядько класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка. Бойовий командир УСС поручник Юліан Нестайко. Звісно, що Всеволод чудово знав історію рідного брата свого батька – Зенона. Знав, що обидва Нестайки пішли добровольцями до УСС і пройшли всю визвольну війну, включно із боями проти білих та червоних московитів. Що обоє загинули у боротьбі з окупантами.

Радомир Мокрик: Уроки ненасильницького спротиву

Ненасильницький рух спротиву в Україні має виразну традицію – не лише успішних революцій, але й копіткої щоденної роботи, яка протягом «короткого ХХ століття» в Україні під радянською владою увійшла під загальною назвою «дисидентський рух».