Що говорять про Чорнобильську трагедію документи КГБ?

Ту страшну фотографію багато хто бачив. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

Ту страшну фотографію багато хто бачив - геть знищений Четвертий блок. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

В школі і в інституті нас вчили, що в разі ядерної загрози має спрацювати Цивільна оборона. Ну що ж. Є і такий документ. Будь ласка не смійтеся! Це Інструкція ГО (Гражданской обороны).

 

 Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.991

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.991

Оповіщення населення від часу "Ч" 3-5хв.! Справді, навіщо те оповіщення, якщо не було нападу супротивника!

Лише 14 травня 1986р. про аварію повідомив тодішній лідер країни Михайло Горбачов. А до того єдиним джерелом інформації були чутки і "Голоси".

Особисто я дізналась про аварію 28 квітня. Прийшла на роботу, в нашій кімнаті співробітниці з інших лабораторій, щось пошепки розказують...

"Були на дачі... всю ніч повз нас їхали машини, автобуси...аварія...Чорнобиль..." Питаю, що сталось... "Аварія на атомній..." Перша думка, що дитину треба вивозити з Києва. Так само вирішували майже всі батьки. Але гортаємо документи, виявляється не всім це дозволялося:

 

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.992

Пізніше було прийнято урядове рішення про організований вивіз дітей, а в квітні про це навіть не дозволялося говорити.Попереду ж травневісвята!

Радянський Союз мав довести всьому світові, що нічого страшного не сталося. Тому і вивели дітей на демонстрацію, тому і проводили велогонку Миру 9 травня. Престиж країни понад усе! А вже потім можна і виступ Горбачова показати по телебаченню…

Коли читаєш документи з архівів СБУ, стає зрозумілим, що під грифом "Секретно" і "Сов.секретно" насамперед приховувалась ПРАВДА.

Функціонери радянської системи створювали свій умовний світ зі своїми правилами і поняттями добра і зла.

"Наша семья благодарна партии и правительству за проявленную заботу. Только в нашей стране возможно такое.",- читаємо у Довідці під грифом "Секретно":

 

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.992

Так було в офіційних паперах, а на кухні: "Спасибо партии родной за доброту, за ласку,за наш Чернобыль дорогой, за сто рентген на Паску!"Чому на кухні? Щоб ніхто не почув, бо наслідки могли бути як у тій Довідці.

Далі гортаємо документи. Дуже багато говорять про роль військ МО в ліквідації аварії. От Рішення Урядової комісії №332 від 27.11.1986р.: "1. Отметить, что личным составом соединений и частей минобороны СССР виполнены значительные объемы работ по дезактивации гг.Припять и Чернобыль…".

 

  Джерело: особистий архів дослідниці

Але є одне але. В іншому документі читаємо "Первая попытка дезактивации города была предпринята войсками генерала Пикалова. Попытка оказалась неудачной, т.к. иодные соединения слабо растворимы."

 

   Джерело: особистий архів дослідниці

Довідку підготував, судячи з чернетки представник "Минатомэнерго" (ВНИИ АЭС) Б.Ф.Нікольський.

Щоб було зовсім зрозуміло, про що йдеться, генерал Пікалов В.К. – командуючий Хім.військами МО СРСР. Тобто хімвійська не мали фахівців з дезактивації, але виконували роботи, а рядові виконавці отримували при цьому великі дози радіоактивного випромінювання.

Нерозуміння військовими що таке радіація і її вплив на людину приводило іноді і до трагічних наслідків.

Саме те фото. Зруйнований Четвертий блок

 

Солдати, що очищували дах 3-го реактору за 30-60 сек отримували таку дозу опромінювання, що їх в той же день вивозили в чисту зону і, як правило, звільнювали в запас.

Один такий звільнений в запас прапорщик прихопив до дому мотузку, на якій спускали з даху ємності з графітом. Мотузка-добра річ, в хазяйстві знадобиться, те що її наказали викинути, проігнорував.

По дорозі додому прапорщику стало зле, на найближчій станції його зняли з потягу. В лінійній медчастині оглянула його лікар і запідозрила гостру променеву хворобу. В результаті прапорщик не прийшовши до тями помер, невдовзі померла і ця лікар.

 

   Джерело: особистий архів дослідниці

   Джерело: особистий архів дослідниці

Насправді це не провина військових, а безвідповідальність їх керівництва,що на ліквідацію аварії було направлено людей без фахової освіти.

P.S. 24 грудня 1986р. генерал-полковнику Пікалову В.К. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу "За большой вклад в успешное проведение работ по ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС, устранение её последствий и проявленные при этом мужество и героизм."

P.P.S. І таких документів декілька тисяч. Вистачило б життя все опрацювати. Заради ПРАВДИ, заради пам'яті про мого чоловіка-вченого, ліквідатора.

Читайте також:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

 

Володимир Стецик: День, коли все змінилося

Суперечки про скільки днів війні повертають мене до давнього запитання: а що було до 20 лютого 2014? Коли росіяни почали по-справжньому воювати з Україною? Ще в серпні 1991 року? З моменту виникнення московського князівства, чи 20 років тому, коли кремль остаточно відчув, що втрачає Україну?

Юрій Юзич: Сотники Армії УНР із Куп’янська

В Армії УНР воювало щонайменше 6-ро старшин (офіцерів), уродженців Куп'янська.

Ігор Бігун: Пам’яті дослідника та популяризатора УПА Владислава Сапи

4 листопада раптово та передчасно помер мій приятель та однодумець, невтомний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Владислав Сапа. Йому було лише 32 роки — народився 1 травня 1992-го.

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?