Спецпроект

Камінь-ножиці-підручник

А ще є удача. І, можливо, вона посміхнеться нашій освіті. Тоді на якомусь засіданні Кабміну буде такий розклад: "камінь-ножиці-Табачник". Де "Табачник" - варіант однозначно програшний. Чиясь стрімка кар’єра призупиниться. І від того, сподіваюся, підручник з історії тільки виграє.

Пам’ятаєте, в дитинстві грали в "камінь-ножиці"? І викидали на пальцях різні фігури.

"Камінь" тонув в "колодязі", "папір" обгортав "камінь", а "ножиці" завжди перемагали "папір".

Все повторюється, тільки тепер по дорослому. Ножиці – цензура, камінь – громадськість. Серйозна "распальцовка". Ви, викинувши ножиці, резонно запитаєте: "Де ж папір?". "У новому підручнику з історії". Але його вже покоцали до вас "ножиці Табачника".

Новий підручник з історії України для 11-го класу "схуднув" на 100 сторінок. Зокрема, інформація про ОУН-УПА зменшилася з трьох абзаців до одного речення.

А Друга світова війна почалася для українців не у березні 1939 р. окупацією Закарпаття угорськими військами, а 22 червня 1941 р. І називається вона Велика вітчизняна.

1939: проголошення Карпатської України (унікальне ВІДЕО)

З розділу про "Помаранчеву революцію" 2004 року лишили два абзаци. Натомість з’явилася біографія Віктора Януковича.

Добре, що є камінь - громадськість. З’явився проект "Альтернативні уроки історії". Професіонали реанімували тему Карпатської України. Працюють над іншими, "неоднозначними" для міністра освіти темами.

Ці інтерактивні уроки вже зараз безкоштовно розповсюджуються у школах. Озвучив "Карпатську Україну" Фагот з "ТНМК". Музичний супровід створив Олександр Ярмола, лідер "Гайдамаків". Справжня бомба гуманітарної дії.

Та повернемося до гри, де є ще колодязь. Але про нього не хотілося б говорити. Бо це прообраз гуманітарної, вибачте, дупи. І, на жаль, саме туди можуть відправитися результати виконаної роботи за умови вашої байдужості.

А колись же Табачник так любив Петлюру... (ФОТО)

Підтримайте проект хоча б пасивно. Прочитайте для себе і своїх дітей про перемогу під Конотопом, про спробу закарпатців відновити українську державність, про життя-подвиг Романа Шухевича.

Зрештою – це ж ваша історія. Не втратьте її, бо це шлях до втрати себе. Чи ви хочете, щоб до вашого сина зверталися: "Эй хахол, поди сюда", а до дочки: "Молчи, глупая хохлушка"?

А ще є удача. І, можливо, вона посміхнеться нашій освіті. Тоді на якомусь засіданні Кабміну буде такий розклад: "камінь-ножиці-Табачник". Де "Табачник" - варіант однозначно програшний. Чиясь стрімка кар’єра призупиниться. І від того, сподіваюся, підручник тільки виграє.

Надія Світлична: Різдво у в’язниці. Спогади Надії Світличної

Протягом свого 4-річного ув’язнення мені припало тричі святкувати Різдво в умовах Мордовського концтабору для жінок. Дух земляцтва в таборах досить міцний; особливо на свята в’язні згуртовуються за традиціями рідного краю. Ми починали готуватися до свят заздалегідь, ще з літа. Якщо комусь належалася з дому посилка, і все ж, якщо комусь дозволялося дістати ту рідкісну посилку, то для неї замовляли в родичів грамів 30-50 маку, стільки ж горіхів, сушениці, грибів. Це все добро зберігали до свят.

Іван Ольховський: Гра в одні ворота

Подвійні стандарти оцінки жертв, нехтування науковими здобутками колег, нав’язування міфів. Ось що криється за благими намірами істориків-підписантів Другого польсько-українського Комюніке про пошук спільної інтерпретації подій ХХ століття, зокрема українсько-польського конфлікту на Волині.

Юрій Юзич: Міст, через який Україна програла війну

Це залізничний міст в Перемишлі через ріку Сян. Кожен, хто вивчав хочаб в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській війні 1918-1919 року, неодмінно чув - залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові. Завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля Україну.

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.