Пам’ятник бандерівцеві

Степан Бандера не є людиною для гордих пам'ятників. Він швидше вписується в когорту одчайдушних сміливців, що організовували і підпілля, і похідні групи, і робили живе діло. Насправді про Бандеру знають люди мало, а про бандерівців знають від Курил до Карпат, а може й Альп.

До теми пам'ятника бандерівцеві дотично підходять не раз, але збиваються на стереотипне мислення: "пам'ятник Бандері".

Насправді про Бандеру знають люди мало, а про бандерівців знають від Курил до Карпат, а може й Альп.

В Римі у вересні 2011 до мене підійшла українка і рішуче сказала: "Італія - прекрасна країна для італійців, але я тут тільки до кінця контракту і вертаюсь на Волинь". Вона уточнила: недалеко від Сокаля.

На Черкащині хочуть встановити пам'ятник Бандері. Міська влада не проти

Цей куточок Волині рясно политий нашою кров'ю в 1942-1949 роках. Звідти виходили люди високі духом.

- Наше село будує пам'ятник Бандері.

- Не будуйте пам'ятника Бандері, - попросив я.

- Як ви можете таке казати? - насторожилась вона.

- Знаєте що? Поставте пам'ятник бандерівцеві, і побачите, що він там наче з землі виріс!

- А справді... Ми про це якось не подумали раніше. Вже якось так звикли...

"Звикли" - і краще не скажеш. Пам'ятники вождям - то один з совєтських стереотипів.

На пам'ятник-довгобуд Бандері у Львові треба ще 2,4 мільйона (ФОТО)

Поширилося це і на Шевченка. А я б волів поставити пам'ятник учительці, яка навчила кілька поколінь любити і знати Шевченка. І щоб вони їй приносили квіти на день Шевченка.

Степан Бандера не є людиною для гордих пам'ятників. Він швидше вписується в когорту одчайдушних сміливців, що організовували і підпілля, і похідні групи, і робили живе діло.

Життя його і цілої родини - мученицьке. Мученики нової віри.

Але є в його імені прапор, який несуть непохитно. І за будь-яких умов.

Німці і більшовики відчували, що військо УПА бере не силою, а духом, і вони потаємно поважали серйозного противника, який має свій кодекс честі.

Усілякі спроби підкупу і розкладу не діяли. Було щось привабливе у тих суворих партизанах, коли до них тягнулися бійці різних національностей і знаходили з ними спільну мову.

Мандик Хасман - єврей, бандерівець, стрілець УПА

Треба виділити одну особливість бандерівця - понад усіма іншими силами національного опору: стійкість!

Легше було учасникам національного опору Франції - під опікою союзників.

Легше було Польській Армії Крайовій, яка мала свій провід в Лондоні. Найлегше було совєтським партизанам, яким інструкції йдуть з Москви, а військо підсувається...

А проти УПА воюють і німці, і совєти, і поляки, і то часто спільними силами...

Совєтська розвідка руками кузнєцових воює зсередини. Провокатори займають місце полеглих борців. Переодягнені чекісти тероризують і дезінформують українських селян, а ті підтримують своїх донкіхотів!

Осип "Боксер" Хома: моряк, чемпіон, командир УПА

І ті лицарі національної ідеї десять років чинять опір, тримаючи гасло: "Свобода народам, свобода людині". Чисто ідеалістичне гасло!

І усі вороги їх поливають брудом зі своїх радіостанцій і називають "бандитами".

От кому треба ставити пам'ятник, перед ким схиляти голови!

"Діти різних народів" у совєтських концлагерях називали бандерівців "наші святі старики" за те, що вони гідно витримували свої 25-річні терміни і не здавалися. А тим старикам було по 40-50 років...

В 1953 вони першими підіймали повстання в концлагерях Норильська, Кінгіру, Воркути, їх убивали нещадно, бо то повстання "бандерівські" (насправді - інтернаціональні).

Кенгірське повстання. Так українці перемогли сталінізм

І ось після падіння імперії зла один з тисячі зацілілих бандерівців повертається до рідного краю, де на нього чекає лише рідна земля.

То як же йому не поставити пам'ятника на тій политій кров'ю землі, на якій виріс, за яку тримався і яку любив до скону?

Він тут височить, як високе дерево. Він присутній тут за всякої погоди, і вже ніяка сила його не викорчує з рідної землі.

Бандерівець не амбітний: ставте йому пам'ятник без автомата і осоружних гранат: він завжди знав, що проти його автомата виставлять сотні своїх. Отже сила його не в автоматі, а в правді, проти якої вони усі не мають сили.

Різдвяні листівки УПА - віра, надія, зброя (ФОТО)

Окрім того, пам'ятник вождеві з часом стає звичним гламуром. В українців є небезпечні нахили до конформізму. Христа перетворюють на поблажливого дідуся, Шевченка - на ідеологічного помічника, а провідника українських націоналістів ставлять в заспокійливий ряд "героїв України"...

А от бандерівця ні в який ряд не поставиш. "Будь вірний на життя і смерть ідеї нації, і не здайся, хоч би проти тебе був цілий світ".

Отже, він і сам встоїть.

Та й зайшлого чоловіка він не так дратуватиме. "Чего это? Ленин - не Ленин, Дзержинский - не Дзержинский, даже не солдат... Кого это поставили? Неужто просто бандеровец?".

Останній бій УПА. 1960 рік

І тут зайшлий чоловік подумає: "Бандеровец - это, конечно, факт - крутой факт!".

А що вже стосується до шкільної дітвори, то їй досить сказати: "Діти, то наш український юнак, що воював і проти Гітлера, і проти Сталіна. Він знав, що жити йому 2-3 місяці в боях. Але нікому не здався". І діти самі здогадаються понести йому квіти.

Накращі матеріали про УПА від "Історичної Правди" - думайте, читайте.

Мирослав Іванек : Міф про 100 тисяч жертв на Волині та Галичині

За польською історіографією, політичними актами та навіть законодавством — 40 тисяч вбитих поляків на Галинині, які разом із 60 тисячами на Волині, становить сакральну кількість 100 тисяч польських жертв на Волині та Галичині, які загинули в рамках "Волинсько-галицького геноциду, скоєного українськими націоналістами".

Андрій Сибіга: Консульство України в Дамаску існувало ще 100 років тому

Архіви доводять, що навіть у далекій Сирії ми не розбудовуємо свою присутність з нуля. І ми як держава не зʼявилися на політичній мапі світу в 1991 році нізвідки, попри всю російську брехню. Історія України та української дипломатії сягає століть та є тяглою від Княжої доби, Козаччини, УНР та до сучасності.

Євген Бойко: Як Львів відновлює музей Шухевича?

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів.

Юрій Юзич: Тенор хору Кошиця і ветеран Армії УНР

На фото – тенор хору Кошиця — ветеран Армії УНР Леонід Татарів. Задовго до війни він співав у хорі Свято-Михайлівськрго Золотоверхого чоловічого монастиря в Києві. А коли прийшли окупанти – зі зброєю в руках став на захист України. Один із тих, хто своїм співом зробили "Щедрик" всесвітньо відомим українським твором. І один із небагатьох учасників хору, який опісля в США зміг відчути популярність цієї української колядки.